eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Злидні по-гуцульськи
(2006) Свято, Роксолана
"Злидні" — анімаційний фільм 2005 року режисера Степана Коваля за мотивами гуцульської народної казки, виконаний у пластиліновій техніці. "Злидні" для україномовного глядача є маловідомою казкою. А це вже великий плюс, адже знайомий казковий сюжет, хоч би як цікаво інтерпретований, менше інтригує, ніж новий.
За Булгаковим
(2006) Папаш, Ольга
Наприкінці грудня на екрани вийшов новий розрекламований проект Володимира Бортка. Режисер, відомий за кількома вдалими екранізаціями класичних творів ("Собаче серце" Булгакова, "Ідіот" Достоєвського), знову звернувся до Булгакова, обравши важкий, але знаковий матеріал — роман "Майстер і Маргарита". Періодичні видання, більшість з яких вважали за належне прокоментувати нове культурне явище, поділилися на два табори: ті, хто захоплювався кількістю інвестованих у серіал зусиль (грошей, відомих акторів, спецефектів), і ті, хто критикував отриманий результат.
Кіно як кіноманія : огляд українських фільмів за 2004 рік
(2005) Брюховецька, Лариса
Інформація про українське кіно в нашому суспільстві циркулює, на жаль, досить кволо, здебільшого в колі самих кінематографістів. Звідси — стійке враження широкого загалу, що українського кіно взагалі не існує. Та й як цій інформації циркулювати, якщо (хоч як це не прикро), наш прокат тотально обслуговує виробника зарубіжного, тому навіть нечисленні фільми, які виходять в Україні, до глядачів не потрапляють. Глядачі до цього вже звикли, тому, навіть якщо б їх постійно переконували в пресі, що є фільми не тільки американські, а й українські, вони навряд чи повірять. Фільми треба дивитися — в кінотеатрах або на телебаченні, - і це головний аргумент у цьому зачарованому колі "неіснування". Без цього не те що аналіз і трактування, а й сама інформація про такий "фантомний" продукт мало кого цікавитиме. Проте є суттєвий аргумент і на користь цієї ситуації: українські фільми — це фільми для вибраних, і настане момент, коли їх волітимуть дивитися насамперед українці, щоб пізнавати своє життя — як минуле, так і сучасне.
Приручені жахи
(2006) Папаш, Ольга
Напередодні свого 75-річчя найстарший кінотеатр Києва "Жовтень" репрезентував новий фільм у жанрі арт-хорор. Стрічка "Три... екстрими" (2004) — учасник 61- го Венеційського бієнале — складається з новел різних режисерів, і навіть представників різних національностей: Фрут Чань (Гонконг), Пак Чхан-Ук (Південна Корея), Такаші Мііке (Японія). Це не заважає трилогії залишатися естетично цілісною та експлікувати цілий ряд культурних проблем сучасної Азії, не скочуючись до рівня орієнтальної екзотики. Світ, в якому живуть персонажі, такий знайомий, що постає запитання: наскільки правомірно сьогодні говорити про Схід (чи, принаймні, про Південно-Східну Азію) як про Інше Заходу?
Таємниця імператорів
(2006) Дениско, Василь
Французькому режисеру і сценаристу Люку Жаке після геніальних документальних фільмів його співвітчизників "Мікрокосмос" і "Птахи-кочівники", які піднесли цей жанр до небачених висот (фільми мали шалений успіх і здобули численні нагороди кінофестивалів), було нелегко. Новий шедевр про птахів, провівши тринадцять місяців в Антарктиці, де температура — 60 С, а швидкість вітру 480 км за годину, завиграшки не зробиш. "У льодовій пустелі я віднайшов дивовижну таємницю..." - мовив режисер. 2005 року про "таємницю Жаке" дізнався глядач, і за це, як і за сміливість і героїзм митця та всієї знімальної групи, маємо бути вдячні.
20 років Чорнобильської катастрофи
(2006)
До річниці цієї трагічної для України і резонансної для всього світу події Міністерство культури і туризму України випускає фільм "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів", озвучуючи його українською мовою (переклад — автора сценарію Ігоря Малишевського).
"Надії маленький оркестрик", або "Стук-стук, до вас припливли мультики"!
(2006) Галаєва, Дарія
У Києві зробив "Зупинку на вимогу" МКФ "Крок". Баталії в журі, нервування організаторів та учасників фестивалю, радість переможців та розчарування ненагороджених — усе залишилося позаду, на борту "анімаційного пароплава", і тепер усі просто насолоджувалися: аніматори — можливістю ще раз продемонструвати свої роботи, організатори — їх (а відповідно, і своїми) успіхами, а глядачі — роботами, оригінальними, якісними та стабільно цікавими. І всі підбивали підсумки та робили висновки ще одного анімаційного року, ще одного кроку поступу української та світової анімації.
Ох цей Лис Микита! : триває робота над 26-серійним анімаційним фільмом "Лис Микита"
(2006) Кметик, Володимир; Шевченко, Тетяна
Україна має прекрасну школу анімації. Та, на жаль, сьогодні обсяг випуску українських мультиків мінімальний. А тут раптом 26 серій! Та ще й головний художник фільму — Едуард Кирич (серед його робіт — серія "Як козаки..", "Енеїда" та інші). Створюють фільм на студії "Фрески". Нагадаємо, що вона належить до нового покоління українських студій. Зокрема, зроблений тут анімаційний серіал "Старі казки по новому переказані" у 2002 році на конкурсі телевізійних українських журналістських програм отримав першу премію. Зараз у роботі кілька проектів. Аби дізнатися докладніше про екранізацію "Лиса Микити", наш кореспондент зустрілася з Володимиром Кметиком, директором студії "Фрески", продюсером, сценаристом та автором концепції цієї стрічки.
Останній дивак
(2006) Фіряєва, Оксана
Славетний, всесвітньо відомий режисер Емір Кустуріца відвідав Україну як бас-гітарист не менш славетного гурту "The No Smoking Orchestra"! Яскравим святковим феєрверком ознаменували вони перший день зими у нашому місті.
Мімікрія "Довгоносика"
(2005) Клименко, Станіслав
Невдовзі після другого туру президентських перегонів над телекомпанією Про-ТБ, якою керує автор "Довгоносиків" В. М. Приходько (водночас В. М. Приходько обіймає посаду Генерального директора Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка), з явився помаранчевий прапор "Так!". Для мене це стало знаком симптоматичним. Чи розуміє В. М. Приходько, що слово "Так!" означає: так! — українському народові, українській нації!, що "Так!" — це утвердження в нашому житті принципів совісті, правди, моралі, професіоналізму; що "Так!" — означає жити й працювати "за законами Божеськими і людськими" (слова О. Довженка, що увійшли до програми В. Ющенка).
"SEMINCI"-50: від 26 до 85
(2006) Скоромощенко, Ольга
Ювілейний Міжнародний тиждень кіно (SEMINCI), що кожного року відбувається у колишній столиці іспанського королівства Вальядоліді, завершився на перший погляд несподіваною перемогою 26-літнього чилійця Матіаса Бісе, що отримав "Золотий колосок" — найбільшу нагороду цього престижного в Іспанії, та й у Європі в цілому, кінофестивалю за свій другий повнометражний ігровий фільм "У ліжку" і став наймолодшим переможцем у цій номінації за всю п'ятдесятилітню історію SEMINCI.
Режисура Юрія Іллєнка
(2006) Брюховецька, Лариса
Федеріко Фелліні, вболіваючи за кіно, яке "втратило свій престиж, таємничість і магію", твердив: "криза та полягає передовсім у тому, що вичерпало воно всі можливі фабульні мотиви в класичному розумінні і що сьогодні ми хочемо чогось більшого, чогось, що несло 6 рефлексію релігійну, філософічну, одне слово, кіно глибокого дзеркала". До кіно глибокого дзеркала належать фільми Юрія Іллєнка. 1966 року в жанрі притчі він поставив "Криницю для спраглих". Була це чи не єдина в українському кіно спроба саме такого погляду на сучасність. Юрій Іллєнко відважився на це, відточуючи кожен кадр фільму зображально, ретельно опрацьовуючи звукоряд, аби глядач міг зробити свої власні висновки та узагальнення.
Кохання в стилі модерн
(2005) Кандинська, Віра
Ніщо так не відображає стиль епохи, як знамениті любовні історії. Такі, як знаковий роман видатного російського поета Сергія Єсеніна і всесвітньо відомої американської танцівниці Айседори Дункан. Ця романтична історія, що незбагненним чином увібрала в себе всі крайнощі й контраверсії Срібного віку, продовжує хвилювати й захоплювати і на початку XXI століття.
Наталя Доля: "Акторові так потрібне дзеркало..."
(2006) Доля, Наталя; Левченко, Олена
Наталя Доля — актриса Національного театру російської драми ім. Лесі Українки, заслужена артистка України. Народилася 1974 року в м. Аксай (Казахстан), закінчила акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (курс М.Рушковського). Зіграла ряд ролей в Театрі ім. Лесі Ук раїнки: Марія ("Школа скандалу" Р.Шерідана), Олена Миколаївна ("Ревнощі" Арцибашева), Вірочка ("Осінні скрипки" A.Сургучова), Донна Анна ("Камінний господар" Лесі Українки), Ліка ("Насмішкувате моє щастя" Л.Малюгіна), Валентина ("Валентинів день" І.Вирипаєва), Юлія ("Справжній чоловік на початку тисячоліття" Т.Дорста), а також в театрі "Сузір'я": Елізабет ("У колі кохання" С.Моема), Коралія ("Коли кінь непритомніє" Ф.Саган). Серед кіноробіт: Б’янка ("Геть сором!" 0 .Муратова), Анна ("Шум вітру" С.Маслобойщикова), Імеда ("Сьоме кільце чаклунки" Б.Небієрідзе), Оля ("День народження буржуя" B.Матешка), Анна ("Слід оборотня" В.Попкова), Анна ("Украдене щастя"А.Дончика) та ін.
Речей таємна суть
(2005) Гайдабура, Валерій
20 січня 2005 року виповнилося 120 літ з дня народження української артистки Марії Малиш-Федорець.
"На ньому прочитуються тисячоліття страждань..." : життя і творчість Анни Маньяні
(2006) Кравець, Вероніка
Стаття про Анну Маньяні — італійську акторку театру і кіно, виконавицю гострохарактерних та трагедійних ролей більш ніж у 50 фільмах, спектаклях та телефільмах, сценаристку. Анна Маньяні Лауреат Оскара 1956 за найкращу жіночу роль у фільмі "Татуйована троянда".
Мистецтво Параджанова в Монреалі
(2006) Мусієнко, Наталія
У жовтні-листопаді 2005 року в Музеї майстрів та ремісників Квебеку проходила виставка "Погляд на мистецтво Сергія Параджанова ".
Між правдою та красою
(2005) Бучко, Роман
Згорьовані смертями дванадцятьох дітей батьки всю свою любов і віру вклали в останнього сина, зачарованого красою великої ріки, з її краєвидами, легендами і побутом хліборобів, працьовитих і самодостатніх. За п’ятдесят кілометрів від Сосниці, коли Сашкові було 12 літ, Федір Вовк викопав Мізенську оселю мисливців за оленями, котрі проживали тут понад 20 тисяч літ і залишили орнаментований мезидром браслет із кістки мамонта.
Постанова Кабміну "Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів"
(2006)
Документом передбачено поетапне встановлення квот на дублювання фільмів, які надходять до українського прокату, зокрема "квоту обов’язкового дублювання (озвучення, субтитрування) українською мовою іноземних фільмів для прокату, демонстрування, публічного комерційного відео та домашнього відео.
Дві жінки біля річки
(2006)
Ніна Русланова і Марина Поліцеймало знялися у повнометражному фільмі дебютантки Єви Нейман (Одеська кіностудія) "Біля річки". Сценарій написав Сергій Четвертков за оповіданням Фрідріха Горінштейна "Старі".