eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Слово головної редакторки
(2025) Шліхта, Наталія
Восьмий том фахового видання "Наукові записки НаУКМА. Історичні науки", вкотре підготований в умовах повномасштабної російсько-української війни. Як і наш попередній випуск, присвячений пам’яті Михайла Володимировича Кірсенка і Тетяни Аркадіївни Балабушевич, цей є меморіальним. 4 липня 2024 року пішов у засвіти доцент кафедри історії Костянтин Юхимович Гломозда. Костянтин Юхимович працював на кафедрі майже з моменту її заснування, був неймовірно світлою, доброю, інтелігентною людиною, улюбленим викладачем усіх поколінь студентів кафедри. Колегою, на якого завжди можна покластися, незалежно від того, йшлося про якесь наукове питання чи бюрократичне. І який ніколи, навіть попри тяжкі хвороби, що переслідували його в останні роки життя, не відмовляв у допомозі, вірно служив рідній кафедрі усі роки. Його світлій пам’яті ми присвячуємо цей випуск нашого журналу, до роботи над яким долучились не лише колеги і учні Костянтина Юхимовича, а й його родина. Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати нашим авторам і Дмитрові Костянтиновичу Гломозді, завдяки яким ми змогли підготувати номер, що відображає обширні зацікавлення Костянтина Юхимовича в історії.
"За Перемогу!" здобув головний приз у Торонто
(2025)
Фільм знято без державного фінансування, а головну роль зіграв його режисер Валентин Васянович.
Англійські емігранти на кораблях Іспанії (1585–1604 рр.)
(2025) Пастушенко, Андрій
У статті розглянуто роль і місце англійських емігрантів в іспанському флоті у період англо-іспанської війни (1585–1604 рр.). Проведене дослідження показує, що англійські мореплавці були присутні на іспанських кораблях у незначній кількості. Це пояснюється не тільки тим, що тривала війна й іспанські команди переважно формували з представників місцевого населення. Важливим фактором, який зменшував англійську еміграцію в Іспанію, були давні культурні упередження англійців проти життя в Іспанії. Негативне ставлення з боку самих іспанців також мало значення. Емігрантів часто призначали на службу в Лісабонську армаду, каботажну і найбільш пасивну зі всіх атлантичних ескадр. Імовірно, це було зумовлено недовірою з боку іспанської влади, а не браком професійного досвіду англійців. Емігрантам з Англії не дозволяли служити на кораблях, які курсували між Америкою і Європою. Разом із тим, деякі англійці мали змогу проявити себе у морських битвах, таких як експедиція Великої Армади у 1588 р., захоплення галеона "Ривендж" у 1591 р. або вдалий рейд галер на поселення в затоці Маунтс Бей на узбережжі Корнуолу в 1595 р. Окрім цього, англійці були корисними іспанцям як лоцмани, які знали англійське узбережжя, і як люди, здатні допитувати полонених англійською мовою. Дослідження виявило, що фінансові умови служби на флоті були незадовільними, що збільшує імовірність того, що більшість емігрантів були релігійно-вмотивованими. Прибутки і репутація моряків на іспанських кораблях були нижчими, ніж у моряків англійського військово-морського флоту і приватних суден, які робили ставку на каперство і, певною мірою, піратство.
"Простий солдат"
(2025)
На тому ж МКФ у Торонто (вересень) відбулася прем’єра документальної стрічки "Простий солдат" українського режисера Артема Рижикова та колумбійського співрежисера Хуана Каміло Круза. Це фіксація особистої історії Артема, який у лютому 2022 році долучився до Сил оборони України.
Радянська авіація під час воєнних дій на Халхін-Голі: оперативні, організаційні й технічні аспекти
(2025) Литвин, Володимир
У статті на основі архівних документів та его-джерел виокремлено і проаналізовано проблеми, з якими зіткнулися військово-повітряні сили Червоної армії під час воєнного конфлікту в районі річки Халхін-Гол у 1939 р. Зокрема з’ясовано, що досвід бойових дій продемонстрував значне технічне відставання радянського авіапарку від японського, ліквідувати яке під час цієї неоголошеної війни було неможливо. До недоліків також варто віднести неналежним чином організовану систему спостереження і оповіщення про повітряну обстановку та спорадичну взаємодію радянської авіації з наземними підрозділами. Виокремлено низку факторів, що значно зменшували бойову спроможність радянських ВПС: вплив політичних чинників, незадовільна взаємодія, недостатній рівень льотно-тактичної підготовки пілотів, брак політичної волі для заподіяння ударів по території противника й недостатнє матеріальне забезпечення підрозділів повітряного спостереження, оповіщення та зв’язку (ПСОЗ). Сукупність всіх цих факторів засвідчила: незважаючи на те, що СРСР вийшов переможцем у зіткненні з Японією, конфлікт на Халхін-Голі продемонстрував недостатню бойову спроможність радянських ВПС та загострив потребу їхнього якнайшвидшого реформування.
Чергова адаптація роману "Гордість і упередження"
(2025)
Восени минулого року стримінговий сервіс Netflix анонсував розробку серіалу "Гордість і упередження" за романом Джейн Остін, а влітку цього року почалося знімання. Над новою екранізацією працює британська письменниця та авторка бестселерів Доллі Олдертон і режисер Ейрос Лін.
Russian Military Thought During the First Chechen War: Theory and Practice
(2025) Pylypenko, Vladyslav
In foreign and Russian historiography, the First Chechen War has been primarily studied through the prism of military affairs and innovations of both sides of the conflict. However, the main drawback was the availability of unused electronic archival resources, as well as the memoirs of the conflict participants. In terms of methodology, attention was paid to the descriptive method (actually reconstructing the clashes and their features), while the analysis of military theory was relegated to the background. The study traces the development of Russian military thought during the First Chechen War. The author analyzes the strategy as a multifaceted component (ranging from economic and political to military factors). Traced the theoretical foundations and practical implementation of Soviet/Russian doctrine during the aforementioned military conflict. A separate object of study is military tactics as a fundamental element of the implementation of the strategy of the Russian command.
"Сім’ї, як наші"
(2025)
Нещодавно Томас Вінтерберг завершив мінісеріал "Сім’ї, як наші". Це антиутопія, яка розповідає про майбутнє Данії у час екологічної катастрофи.
Розмова птахів на подвір’ї Софії Київської
(2025)
Події в рамках фестивалю Bouquet Kyiv Stage мають величезний бонус – місце проведення. Затишні локації Софії Київської посилюють враження від виставок, показів фільмів чи вистав, інтелектуальних дискусій. Але в програмі є події, які органічні для подвір’я Софії.
"Антарктида" Антона Птушкіна
(2025)
"Антарктида" – це новий документальний фільм Антона Птушкіна, що вийшов у прокат 4 вересня 2025 року. Стрічка розповідає про життя та роботу українських полярників на станції "Академік Вернадський".
"Ця невидима група": реквізовані цивільні особи під час Голокосту на Полтавщині
(2025) Бородіна, Тетяна
У статті досліджено примусове залучення місцевих жителів Полтавщини до виконання супутніх робіт, пов’язаних із реалізацією Голокосту. Дії реквізованих цивільних осіб (термін Патріка Дебуа, який виокремив і концептуалізував значення цієї групи для вивчення Голокосту на локальному рівні) на прикладі Полтавщини досліджено вперше. Авторка проаналізувала історіографічні доробки з теми й залучила широке коло джерел (чимало з яких уперше введено до наукового обігу). У статті проаналізовано місцеву динаміку розгортання Голокосту з урахуванням потреби (або її відсутності) щодо виконання супутніх робіт, пов’язаних із геноцидом. Із цієї перспективи розглянуто, як апарат місцевої допоміжної поліції та радянські військовополонені (за наявності) могли використовуватись як першочергові трудові ресурси для виконання супутніх робіт, пов’язаних із Голокостом. Досліджено, що на Полтавщині реквізовані цивільні особи виконували такі види робіт: копали ями, де згодом нацисти розстрілювали євреїв, закопували тіла, привозили необхідні речі до місць розстрілу, перебирали одяг убитих євреїв і завантажували його до вантажівок (подальші дослідження, ймовірно, можуть розширити цей перелік). Це, загалом, перегукується з ситуацією в інших окупованих регіонах Радянського Союзу. Разом з тим, наше дослідження демонструє, що частіше реквізовували жителів маленьких сіл, що розташовувались неподалік місць розстрілів, аніж місцевих жителів того населеного пункту, звідки походили євреї (зазвичай це були містечка), однак це питання потребує подальшого аналізу із залученням ширшого кола джерел. Дослідження також оприявнило необхідність подальшого детального вивчення діяльності акторів влади місцевого рівня щодо реквізування місцевих жителів для виконання робіт, пов’язаних із Голокостом. Насамкінець, у статті окреслено фактори, які могли впливати на (не)залучення праці місцевих жителів як реквізованих цивільних осіб.
"[...] очень понравилась нам энта музея. очень хорошо и лахвово, хвакт": русифікація в УРСР періоду пізнього сталінізму на прикладі відвідувачів Державного історичного музею
(2025) Яременко, Максим
Русифікація в УРСР давно привертає увагу істориків, педагогів і лінгвістів. Дослідники зосереджують увагу на різних сюжетах: аналізі урядових приписів, освіти та шкільних програм, видання книжок тощо. Втім, до вивчення ситуації в добу пізнього сталінізму звертаються менше, ніж до середини 1950-х — 1980-х рр. У цій статті на основі дослідження книги відгуків кінця 1940-х — початку 1950-х рр. відвідувачів головного історичного музею УРСР у Києві проаналізовано, як послуговувалися мовою у повсякденному житті громадяни радянської України (саме вони становили левову частку екскурсантів), що спонукало їх віддавати перевагу українській або російській мові. Добровільний вибір мовного регістру дає змогу констатувати масштабність неадміністративних чинників русифікації, неформальний тиск столичного київського мовного середовища та уявлень про престижне / непрестижне. У статті проаналізовано зокрема соціальний склад, походження та вікові характеристики відвідувачів історичного музею УРСР, щоби зрозуміти, чи впливали вони на вибір мови відгуку, а також звернуто увагу на грамотність, стилістику й лексику нотаток у екскурсантів.
"Мандрівка до іншого світу", або Як агітатори-атеїсти репрезентували свій релігійний досвід (на прикладі автобіографічного нарису Євграфа Дулумана)
(2025) Біла, Аліна
Статтю присвячено спробам агітаторів-атеїстів, які в минулому були священниками і зреклися віри, знайти спосіб "правильно" говорити про своє релігійне минуле. Вони, як і інші радянські люди, використовували практику написання "правильних біографій" як одну із стратегій виживання. Однак перед агітаторами поставало складне завдання: влада очікувала, що вони розповідатимуть про своє релігійне минуле та зречення віри як про приклади наочної атеїстичної пропаганди, водночас, такі сюжети могли бути потенційно небезпечними для їхніх авторів. На основі автобіографічного нарису Євграфа Дулумана "Чому я перестав вірити в бога" ми намагаємося простежити стратегії, які використовували пропагандисти у репрезентації свого минулого. Для цього ми аналізуємо самоідентифікацію автора, наратив, який він конструює, і топос "мандрівки до іншого світу", який Дулуман використовує для зображення свого релігійного минулого. Останній є не просто гарною метафорою, а продуктом ідеологічного дискурсу періоду "відлиги" з його яскравим акцентом на творенні радянської новомови. І демонструє, що у пошуках засобів "правильно" говорити про себе агітатори звертались передусім до тих риторичних конструкцій, які були б знайомими радянському суспільству.
Виклик ідентичності: святкування 1500-річчя Києва в радянській Україні та українська діаспора на Заході (на прикладі Північної Америки)
(2025) Костів, Орест
У статті на підставі матеріалів діаспорянської періодики досліджено реакцію української діаспори в США та Канаді на святкування 1500-річного ювілею Києва, який офіційно відзначали в радянській Україні в 1982 р. Репрезентовано основні позиції різних політико-ідеологічних кіл української діаспори щодо ювілею Києва та продемонстровано множинність рецепцій радянського святкування. Відзначення в СРСР 1500-річчя Києва стало черговим приводом для різних діаспорянських середовищ висловити свою позицію щодо українського радянського проєкту, а також виявило глибокі ідеологічні розколи серед українців за кордоном. Націоналістичні, ліберально-демократичні та радянофільські кола діаспорян пропонували кардинально відмінні рецепції урочистостей в радянській Україні, які ґрунтувались на докорінно різних візіях минулого та сучасності України. Ювілей Києва оприявнив конфлікт пам’ятей та історичних метанаративів, а також загострив проблему ворогування і співпраці з українським радянським проєктом, українськими радянськими політичними, громадськими, культурними та науковими діячами. Глибинною причиною бурхливих та емоційних реакцій на радянське святкування, а також спроб організації альтернативних святкувань у дусі примордіалізму визначено відчуття загроженості ідентичності та страху апропріації радянським проєктом «українськості», монополію на яку, на думку абсолютної більшості діаспорян, передусім панівних націоналістичних кіл, мала саме українська спільнота на Заході та її політичні та культурні інститути.
Чим живе сьогодні Одеська кіностудія
(2025)
Олександр Довженко, прибувши влітку 1926 року до Одеси, за три роки роботи на Одеській кінофабриці зробив карколомну кар’єру. Ігровий фільм "Довженко" режисера Костянтина Коновалова і розповідає про перші кроки Довженка в кіно.
Пам’ятник Феліксу Дзержинському на Банковій площі у Варшаві в громадській думці та в політиці декомунізації
(2025) Черепюк, Антон
У статті здійснено комплексне дослідження історії встановлення, функціонування та демонтажу пам’ятника Феліксу Дзержинському, розташованого на Банковій площі у Варшаві, крізь призму суспільної думки, політики декомунізації та формування колективної пам’яті в Польщі. Монумент, встановлений у 1951 р., уособлював символічне закріплення радянського ідеологічного контролю над Польською Народною Республікою, репрезентуючи домінування комуністичної політики пам’яті. Знесення пам’ятника 17 листопада 1989 р. стало одним із перших публічних актів символічної відмови від комуністичної спадщини в Польщі та важливим етапом декомунізації публічного простору. Особливу увагу приділено аналізу суспільних настроїв, дискусій і суперечок, що супроводжували як існування монумента, так і його демонтаж. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, зокрема аналізі публікацій польських медіа, наукових розвідок та офіційних документів, що відображають політичні та культурні контексти подій. Стаття висвітлює символічне значення знесення як колективного жесту протесту, спрямованого на відновлення національної ідентичності та утвердження нових підходів до політики пам’яті в умовах посткомуністичного транзиту. Інтеграція медійних наративів із концепціями історичної пам’яті та політики декомунізації дає можливість простежити еволюцію ставлення польського суспільства до радянської спадщини та окреслити тенденції меморіальної політики сучасної Польщі.
Підтримка молодих фахівців як чинник інноваційного розвитку в умовах воєнного стану
(ННЦ "ІАЕ", 2025) Курило, Володимир; Курило, Людмила
Військові дії в Україні суттєво вплинули і на життя людей, і на розвиток економіки в цілому, зокрема і на інноваційний. Питання високоефективної стратегії інноваційної діяльності, здатної забезпечити конкурентоспроможність підприємств на вітчизняних та світових ринках загострились як ніколи. І хоча стратегічним пріоритетним напрямом інноваційної діяльності є оновлення та розвиток сфери національної безпеки і оборони, проблеми кадрового забезпечення аграрної сфери мають деструктивні наслідки, спричиненні воєнним станом і мобілізацією.
"Перестройка" як політичне поняття: еволюція, семантична нестабільність і боротьба за змістове наповнення
(2025) Коваль, Роман
У статті досліджено функціонування поняття "перестройка" в офіційному радянському політичному дискурсі 1985–1991 років. Спираючись на методологію історії понять (Begriffsgeschichte), автор простежує семантичну еволюцію цього поняття та риторичні функції, які воно виконувало упродовж шести років пізньорадянських трансформацій. Показано, що на початковому етапі під поняттям "перестройка" розуміли загальну потребу змін без чіткої програмної конкретизації. Упродовж 1986–1987 років його дедалі тісніше пов’язували з реформаторською політикою КПРС і почали інтерпретувати як символічне продовження революційної традиції та повернення до ленінських принципів. Наприкінці 1980-х років його семантичне поле ще більше розширюється: поняття почало охоплювати не лише зміст реформ, а й політичну лояльність до партії, держави та самого радянського проєкту. Незважаючи на зусилля партійного керівництва надати поняттю "перестройка" фіксованого змісту, його семантична рамка залишалася нестабільною. У статті показано, як ця невизначеність уможливлювала різні інтерпретації поняття, а сам означник "перестройка" набув рис плинного означника (floating signifier), навколо якого точилася боротьба за смислове наповнення.
Стратегічні виклики розвитку виробництва та переробки зерна твердої пшениці
(ННЦ "ІАЕ", 2025) Нечипоренко, Олександр; Россоха, Володимир
В Україні тверда пшениця (triticum durum) займає лише незначну частку в загальному обсягу виробництва пшениці. В основному вона культивується локально в обмеженому масштабі по 20–50 та 100 га на господарство за сценарієм «пілотних» проєктів. Отже, різновид однієї із найпоширеніших у світі культур потрапив до категорії нішевих продуктів, який став важливим напрямом виробництва для українських господарств і має стратегічне значення для переробки та експорту зернової продукції.