eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Вчений з надзвичайною соціологічною уявою
(2024) Оксамитна, Світлана
Розділ монографії "Соціологія Сергія Макеєва: структурні порядки і надзвичайності", у якому йдеться про Сергія Олексійовича Макеєва, доктора соціологічних наук, професора (соціальні структури та соціальні відносини), 2002 р., лауреата Державної премії в галузі науки і техніки 2014 р.
Моєму провіднику у світ соціальних структур присвячується
(2024) Малиш, Ліна
Розділ монографії "Соціологія Сергія Макеєва: структурні порядки і надзвичайності", у якому йдеться про Сергія Олексійовича Макеєва, доктора соціологічних наук, професора (соціальні структури та соціальні відносини), 2002 р., лауреата Державної премії в галузі науки і техніки 2014 р.
Соціологія Сергія Макеєва: структурні порядки і надзвичайності
(Інститут соціології НАН України, 2024) Симончук, Олена; Макеєв, Сергій; Макеєв, Олексій; Головаха, Євгеній; Ручка, Анатолій; Костенко, Наталія; Черниш, Наталія; Куценко, Ольга; Лобанова, Алла; Майструк, Наталія; Малиш, Ліна; Коваліско, Наталія; Бова, Андрій; Бєлєнок, Олексія; Мацко-Демиденко, Ірина; Іващенко, Ольга; Оксамитна, Світлана; Симончук, Олена
Ця книга, присвячена пам’яті видатного українського соціолога Сергія Олексійовича Макеєва, складається з трьох частин. Біографічна знайомить із траєкторією його життєвого і професійного шляху, каталогом основних праць з великого наукового доробку та історією відділу соціальних структур, який Макеєв очолював 30 років. Наукова частина містить корпус праць вченого, які видані впродовж двох перших років повномасштабної війни і являють собою теоретичні та емпіричні розвідки щодо динаміки соціальних структур в межах розроблюваного ним напряму – соціології надзвичайності. До меморіальної частини увійшли спогади рідних і колег, звідки уявнюється особистість героя книги як мозаїчне панно його статусів і ролей, характеру й темпераменту, а також вагомих впливів на індивідуальні долі та соціологічну спільноту, які надають підстави колегам номінувати його видатним ученим і засновником наукової школи.
Depression, anxiety and their major risk factors among the Ukrainian female refugee population in Czechia and Ireland
(British Sociological Association, 2024) Mazhak, Iryna
Female war-forced migrants from Ukraine have experienced a wide range of stressful and traumatic events. Depression and anxiety as comorbid illnesses are mental health conditions that can seriously impair a person's functioning and general well-being. It is critical to comprehend how prevalent depression and anxiety symptoms are among Ukrainian female refugees in the Czech Republic (N=919, 2022) and the Republic of Ireland (N=656, 2023) as well as the risk factors that contribute to them. This cross-sectional study was conducted as part of a bigger mixed-method research project with Ukrainian female refugees over 18 years old via an online survey.
Depression and Its Major Risk Factors Among the Ukrainian Female Forced Migrants in the Czech Republic
(European Sociological Association, 2024) Mazhak, Iryna
Around half a million forced migrants from Ukraine have received “temporary protection” in the Czech Republic due to the full-scale russian invasion of Ukraine in 2022. Forced migrants are facing a wide variety of traumatic and stressful events which cause increasing mental health disorders. This cross-sectional study was conducted as part of a bigger mixed-method research project with Ukrainian female refugees in the Czech Republic over 18 years old (N=919) via an online survey.
Socio-Economic Inequalities in Health among Ukrainian Female Refugees in the Czech Republic
(British Sociological Association, 2024) Mazhak, Iryna
One of the most crucial post-migratory factors faced by refugees is socio-economic status. 76% of females reported that their economic and financial status became worse. Binomial logistic regression analysis was performed to investigate the association between self-reported physical health status and socioeconomic determinants.
Eastern enlargement 2.0? EU enlargement discourses in the European Parliament before and after Russia's full-scale invasion of Ukraine
(2025) Korpalo, Kateryna; Rabinovych, Maryna
Since Russia’s full-scale invasion of Ukraine, EU enlargement has gained more attention in the European Parliament (EP). To explore the change in rhetoric, the study identifies and compares EU enlargement discourses during two plenary session debates on EU enlargement in 2020 and 2024, differentiating them into normative, pragmatic, institutional and geopolitical. In theoretical terms, the study relies on discursive institutionalism which underscores actors’ agency in driving institutional change. Methodologically, it is based on qualitative frame analysis. Our results demonstrate an increased salience of institutional and geopolitical discourses, specifically, the EU’s integration capacity, the institutional reform of the EU and security of the European continent in light of Russia’s full-scale invasion of Ukraine. Overall, the study underscores the European Parliament’s evolving role in the EU enlargement process.
Preventing and Combatting Domestic Violence: Incrementalism and Interest Groups in Ukrainian Public Policy
(2025) Puhach, Veronika; Demianchuk, Oleksandr
Statistical data indicates that domestic violence in present-day Ukraine is a particularly acute phenomenon. Urgent policy responses are therefore required on the part of state authorities in order to prevent and combat the problem. Moreover, Ukraine must improve its legislation in this regard in order to meet international obligations and achieve legislative approximation with the European Union (EU) in connection with EU membership. But for eleven years until June 2022, Ukraine underwent significant struggles in this sphere and was unable to ratify the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence (the Istanbul Convention). This article turns to incrementalism and interest-group analysis for an exploration of both the challenges in ratifying the Istanbul Convention in Ukraine and the policy-making process that was adopted on account of those challenges. Using the case of domestic-violence legislation in Ukraine and the issue of the ratification of the Istanbul Convention, the authors contend that incrementalism remains a viable policy-making practice, as it considers a variety of stakeholders (including interest groups) and promotes progress by fostering common-ground approaches and gradual improvements. Ukraine’s trajectory ultimately shifted when the Istanbul Convention was ratified in 2022. Diverging from incrementalism in such a way, though, risks reversing crucial changes because the local opposition of interest groups in relation to a major decision remains unresolved. This article, first, reviews Ukraine’s policy path and show that it was incremental prior to 2022. Then, it looks at interest groups and examines their arguments for and against ratification of the Istanbul Convention. Afterward, the authors address the Europeanization of Ukraine and its impact on the adoption of legislation related to domestic violence. Finally, the article discusses how ratification became possible in 2022 and how EU conditionality both contributed to realizing that goal and created potential risks for the future.
Azov-type spits: long-term monitoring of morphodynamics and vegetation in response to changing environment
(2025) Tyshchenko, Oksana; Tyshchenko, Volodymyr; Boychenko, Svitlana; Tarieiev, Andrii; Tkachenko, Vasyl
Azov-type spits (ATS) are unique landforms located along the Northern coast of the Sea of Azov (NA) that have no global analogs. They play a vital role in delivering essential ecosystem services and significantly contribute to the economy of southern Ukraine. ATS are highly sensitive and dynamically responsive to environmental changes, including global and local climate changes, rising sea levels, geological shifts in the Ukrainian crystalline shield, internal shifts in the Sea of Azov and various anthropogenic influences. These factors significantly shape the ATS, influencing their capacity to accumulate biogenic material and sediments, thereby impacting vegetation cover, resilience and functioning within their ecological context. Methods. Our study on ATS morphodynamics and vegetation changes is based on a 95-year dataset that incorporates retrospective vegetation maps (1927–1929, 1934, 1996–1999), grassland releves (1995–1999) and satellite imagery (1975–2022) using specific standardized indices (NDVI, NDWI, NDMI, Thermal). We employed Earth Remote Sensing (ERS) tools due to the impracticality of field research amid the ongoing military occupation of ATS territories. Climate change vulnerability was assessed by examining surface air temperature and precipitation changes for the periods 1900–2021 and 1991–2021. Results. Meteorological data for NA shows a consistent climate change trend, including rising annual surface temperatures (1.14 ± 0.3 °C/100 years) and increased annual precipitation (98 ± 35 mm/100 years) over the last 120 years. Recent decades have witnessed intensified aridization, with up to a 15% drop in precipitation and a 0.8 °C per decade temperature increase, accompanied by increased evaporation. Our study reveals the ongoing transformation of ATS and their vegetation, primarily driven by inundation, aggravated by climate change and rising sea levels. ERS tools demonstrated their effectiveness in monitoring environmental changes under challenging circumstances, identifying general trends in the state of plant communities and validating our earlier forecasts for changes in vegetation cover. The increase in the area of halophytic meadow and marsh plant communities occurred alongside a certain decrease in their productivity, while the reduction in sandy-steppe plant community areas was accompanied by an increase in their productivity. The study provides a complex evaluation of the current anthropogenic impacts on the spits and their vegetation.
Non-invasive biomarkers for bladder cancer: a study on lncRNAs and DNA methylation
(2025) Haviaz, V.; Bratyshchenko, Anastasiia; Skrypnikova, Olena; Kariaka, S.; Honcharenko, A.; Todoryshyn, D.; Khokhliuk, O.; Rosohatska, I.; Kashuba, Volodymyr; Kononenko, O.; Vikarchuk, Mark; Panasenko, G.; Mankovska, Oksana
Modern diagnostic methods for bladder cancer (BC) have some limitations, including invasiveness and low sensitivity, making the search for new molecular markers important. Aim. To identify potential epigenetic markers for BC diagnosis and progression, including the methylation of gene promoters and the lncRNAs expression levels in tumor tissues and liquid biopsies. Methods. RT-qPCR, MSP. Results. Significant diagnostic value of the VIM, TMEFF2, NKX3.1, MYO3A, GDF15, and RASSF1A methylation in BC patients, increased the RASSF1A expression in tumor tissues and decreased the RASSF1A and ANRASSF1 in liquid biopsies. Correlations were identified between the studied markers and the clinical characteristics of patients. Conclusions. Methylation of the genes VIM, TMEFF2, NKX3.1, MYO3A, GDF15, and RASSF1A, and changes in the expression of the lncRNAs ANRASSF1, PANDAR, and GAS5 may play an important role in BC pathogenesis. The data obtained underscore the relevance of further studies on these markers for BC diagnosis and progression assessment.
Impact of stressors of academic activities under martial law on the cadets' mental health
(2025) Martenko, Yuliia; Malyshenko, Yevgen; Bushai, Igor; Rivchachenko, Olena; Shcherbakova, Iryna; Mirshuk, Oleksii; Okhrimenko, Ivan
The aim is to investigate the mental health indicators of cadets during their stressful academic training under martial law. Materials and Methods: The research, which was conducted in the academic year 2023-2024, involved 253 male cadets of the 1st-4th training years at the National Academy of Internal Affairs (Kyiv, Ukraine). Research methods: theoretical analysis and generalization of literary sources, mental health testing, and methods of mathematical statistics. Seven psycho-diagnostic methods were used to test the cadets’ mental health. Results: The results obtained indicate a pronounced negative impact of stressors of academic activities under martial law on the cadets’ mental health and, in particular, on the level of manifestation of stress disorders, a tendency to develop stress, reduced stress resistance, increased nervous and emotional stress, anxiety, and deterioration of the emotional state. The most pronounced negative changes in these indicators of mental health were found in cadets who have not developed skills to cope with stress during academic activities and the use of effective means of stress prevention and restoration of psycho-emotional state (junior cadets). Conclusions: The research demonstrates the urgent need to develop cadets’ stress resistance during academic training to ensure the effectiveness of their educational activities under martial law and further service activities, as well as to develop skills in the use of available means to prevent stressful phenomena in the process of education during the war.
Фінансування бізнесу через P2B платформи – тенденції та формування нормативної бази
(2025) Васютинська, Анастасія; Зимовець, Владислав
У роботі досліджується P2B-кредитування як інноваційний інструмент альтернативного фінансування малого та середнього бізнесу в умовах цифрової трансформації фінансового сектору. Визначено теоретичні основи функціонування P2B-моделі та її роль серед інших форм краудлендингу й альтернативних джерел фінансування. Проведено аналіз глобальних і регіональних тенденцій розвитку ринку альтернативного фінансування з фокусом на боргове P2B-фінансування, що дає змогу окреслити сучасні тренди та виклики. Значну увагу приділено нормативно-правовому регулюванню краудфандингу та P2B-кредитування, а також здійснено порівняльний аналіз регуляторного середовища Європейського Союзу та України. На основі отриманих результатів запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази та перспектив розвитку P2B-кредитування в Україні.
Конкурентна політика у системі чинників повоєнного відновлення економіки
(2025) Дробот, Олександра; Уманців, Юрій
Дипломна робота присвячена комплексному дослідженню конкурентної політики як одного з ключових чинників економічного відновлення України в повоєнний період. У роботі висвітлюється роль конкуренції в сучасній економіці та її значення для стимулювання зростання, інновацій та сталого розвитку в умовах глибокої трансформації економічного середовища. У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету дослідження, його завдання, об’єкт, предмет і методологічну базу. Особлива увага приділяється особливостям викликів, що постають перед Україною внаслідок повномасштабної війни. У першому розділі подано теоретичні засади дослідження конкуренції та конкурентної політики. Аналізується еволюція підходів до конкуренції — від класичних до сучасних, з урахуванням інституціональних змін і глобальних трендів. Розкривається сутність конкурентної політики, її завдання, функції та інструментарій, а також визначаються основні типи антимонопольного регулювання в різних країнах. Окрема увага приділяється досвіду формування конкурентної політики в умовах криз і післявоєнної реконструкції, що дозволяє провести паралелі з викликами, які наразі постають перед українською економікою. Теоретичний аналіз закладає основу для подальшого емпіричного дослідження ситуації в Україні. Другий розділ присвячено аналізу розвитку конкуренції в Україні та її ролі в системі повоєнного відновлення. Досліджується становлення конкурентних відносин з моменту здобуття незалежності, особливо з урахуванням реформ 2014 року та останніх трансформацій, що були прискорені війною. Аналізуються основні бар’єри на шляху до конкурентного середовища, зокрема монополізація ринків, недосконале правозастосування та інституційна слабкість. У центрі уваги опиняється роль конкурентної політики в післявоєнному перезапуску економіки, зокрема її здатність забезпечити ефективний розподіл ресурсів, сприяти зниженню цін та підвищенню якості товарів і послуг, а також формувати прозоре бізнес-середовище. Наголошується на необхідності активного державного втручання для підтримки добросовісної конкуренції на всіх етапах відновлення. У третьому розділі визначено інституційно-економічні умови, необхідні для реалізації ефективної конкурентної політики. Здійснено оцінку діяльності Антимонопольного комітету України та інших профільних органів, визначено їхню роль у формуванні прозорого конкурентного середовища. Проводиться аналіз існуючих механізмів реалізації політики конкуренції, включаючи нормативно-правову базу, регуляторні практики та міжвідомчу взаємодію. Також запропоновано конкретні напрями вдосконалення конкурентної політики України в контексті її інтеграції до європейського правового простору. Визначаються можливості для гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, підвищення ефективності антимонопольного контролю та створення умов для залучення інвестицій на засадах добросовісної конкуренції. У висновках узагальнено результати дослідження, визначено пріоритетні напрями розвитку конкурентної політики в Україні на найближчу перспективу. Зазначено, що посилення конкуренції є не лише інструментом економічного зростання, а й чинником демократизації суспільства та зміцнення економічної безпеки в умовах війни та післявоєнної відбудови. Загалом дипломна робота формує комплексне уявлення про взаємозв’язок між конкурентною політикою та стійким економічним відновленням, підкреслюючи необхідність її стратегічного переосмислення в контексті нових реалій. Вона може стати підґрунтям для подальших наукових досліджень і практичних рекомендацій для органів державної влади та бізнес-спільноти.
Міжнародна інтелектуальна міграція та її вплив на інноваційний розвиток країни
(2025) Піменов, Станіслав; Шевченко, Олена
Дана робота розглядає питання інтелектуальної міграції та її вплив на інноваційну діяльність, потенціал та розвиток країни. У ній оглянуті теоретичні, історичні та соціально-політичні аспекти формування цього явища у світі, його сучасні тенденції, роль у формуванні економічної стабільності та приклади боротьби. Проведений регресійний аналіз для емпіричного підтвердження взаємозв’язку обраних факторів та аналіз результатів дослідження. Описано специфіку даного явища в Україні, враховуючи його розвиток на різних етап становлення української державності та наслідки російської військової агресії. Запропоновано перелік теоретичних та практичних рекомендацій для послаблення негативних наслідків інтелектуальної міграції та посилення процесів повернення висококваліфікованих працівників на батьківщину. Кваліфікаційна робота поділяється на 3 основні розділи, в кожному з яких наявні 3 додаткові підрозділи, на початку наявний вступ та зміст, а в кінці висновок та використані джерела.
Інноваційно-інвестиційний потенціал розбудови повоєнної України, виклики, оцінки, ризики
(2025) Ліщенко, Дмитро; Скрипниченко, Марія
Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 62 найменувань та додатків. Загальний обсяг роботи становить 62 сторінки, на яких представлено 21 малюнок, 7 таблиць та 3 додатка. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що за умов швидких змін у світі та розвитку високих технологій, неможливе стрімке економічне зростання без модернізації промисловості, основою якої є ефективне впровадження інноваційно-інвестиційного потенціалу, особливо для повоєнної розбудови України. У кваліфікаційній роботі проведено теоретико-методологічне обґрунтування сутності інноваційно-інвестиційного потенціалу, як ключового фактору економічного зростання в повоєнній Україні; виявлено роль держави в розробці стратегії та впровадженні інноваційно-інвестиційного потенціалу на рівні країни; досліджено зміни в законодавчій базі, пов’язані з розвитком науки, техніки та інноваційної діяльності; систематизовано основні міжнародні принципи повоєнної відбудови; проаналізовано стан інноваційно-інвестиційного потенціалу та його динаміку на протязі періоду незалежності України; опрацьовано сучасні інноваційні тренди в світі та Європі; здійснено SWOT-аналіз інноваційно-інвестиційного потенціалу, згідно якого розроблено відповідні рекомендації, а також визначено ключові виклики та ризики для розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу в Україні. Об’єктом дослідження є роль інноваційно-інвестиційного потенціалу у повоєнній розбудові України. Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти інноваційно-інвестиційного потенціалу в плані повоєнної розбудови України. Метою роботи є комплексний аналіз сутності, сучасного стану, можливостей, викликів та ризиків інноваційно-інвестиційного потенціалу, та розроблення рекомендацій щодо його ефективного впровадження в повоєнній розбудові України. Методи дослідження: теоретичний, діалектичний, аналітичний та графічний. Висновки: Інноваційно-інвестиційний потенціал має стати невід’ємною частиною національного плану повоєнної розбудови України, який може стати драйвером економічного зростання в довгостроковій перспективі, що дозволить перетворити Україну з аграрно-сировинної держави на виробництво високотехнологічних продуктів із значною часткою доданої вартості, які зможуть конкурувати на глобальному ринку, що особливо важливо зважаючи на євроінтеграційні перспективи. Для цього необхідно провести трансформацію майже всіх державних інституцій, без якісних змін яких, неможливо ефективно реалізувати всі можливості інноваційно-інвестиційного потенціалу.
Соціальне партнерство як підґрунтя інклюзивного економічного розвитку
(2025) Мельник, Юлія; Артьомова, Тетяна
У кваліфікаційній роботі досліджено поняття "інклюзія", "інклюзивний розвиток", "інклюзивна економіка" та "соціальне партнерства", описано механізм дії соціального партнерства та значення соціального партнерства для розвитку інклюзивної економіки. Практична частина дослідження включає порівняння позиції України у розвитку інклюзивності з іншими країнами, а саме Польщею та Литвою, через аналіз інклюзивної економіки та систем соціального партнерства для Польщі та Литви. У рекомендаційній частина кваліфікаційної роботи обґрунтовано необхідності розвитку системи соціального партнерства для досягнення інклюзивної економіки та надано практичні рекомендації для покращення тристоронньої співпраці в Україні на національному та локальному рівнях.
Технологічні парки як осередки інноваціної активності та структурних змін в економіці
(2025) Панько Анжеліка; Бойко, Олена
Курсова робота присвячена дослідженню функціонування та перспектив розвитку індустріальних парків у різних країнах світу, у тому числі в Україні. Створення індустріальних парків є одним з найефективніших підходів до залучення інноваційної діяльності з метою досягнення сталого соціально-економічного розвитку та зростання конкурентоспроможності країни, покращення інфраструктури. У процесі дослідження було детально розглянуто теоретико-методологічні засади функціонування індустріальних парків. Протягом вивчення визначення поняття «індустріальний (промисловий) парк», визначено його мету створення, завдання та функції. У курсовій роботі виконано аналіз міжнародного досвіду створення та розвитку індустріальних парків як спеціальних форм організації інноваційної діяльності. Здебільшого протягом дослідження увага сконцентрована на вивченні прикладів успішних створення та діяльності індустріальних парків, внаслідок котрих відзначено позитивне зростання інвестицій, формування нових сучасних робочих місць та ріст ВВП. Було також досліджено досвід Польщі у функціонуванні індустріальних парків, розташованих у спеціальних економічних зонах, що передбачає звільнення від податку на дохід підприємств або фізичних осіб і часткове звільнення від податку на нерухомість.
Особливості розвитку технополісів: світовий та вітчизняний досвід
(2025) Мухіна, Олександра; Бойко, Олена
Випускна кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей міжнародного досвіду створення та розвитку технополісів. У роботі розкриваються теоретичні аспекти функціонування технополісів у світі: досліджені історичні аспекти створення та розвитку технополісів; визначені міжнародні особливості функціонування технополісів; охарактеризовані види та функції технополісів. Проведено аналіз сучасних тенденцій розвитку технополісів в Україні та світі: проаналізована динаміка розвитку технополісів у США; сформульовані стійкі уявлення щодо європейського досвіду функціонування технополісів; визначені особливості розвитку технополісів в Україні. Розглянуті проблемні аспекти та пріоритетні напрями розвитку технополісів: досліджені світові аспекти нормативно-правових засад функціонування технополісів; проведено аналіз основних перешкод на шляху розвитку технополісів світу; розроблені пропозиції щодо перспектив розвитку технополісів у воєнний та повоєнний період в Україні.
Еволюція інструментарію монетарної політики та шляхи вдосконалення
(2025) Гаврилюк, Максим; Бандура, Олександр
Наукова робота присвячена аналізу еволюції інструментів монетарної політики, сучасної практики їхнього застосування в Україні та світі, а також розробці стратегій їхнього вдосконалення. Досліджено теоретичні основи монетарної політики, включаючи режими таргетування ключових макроекономічних показникіа. Проаналізовано реагування центральних банків на глобальні кризи, зокрема пандемію COVID-19 і повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році, з акцентом на перехід НБУ від фіксації обмінного курсу до гнучкого інфляційного таргетування. Виявлено проблеми реалізації монетарної політики, такі як обмеження традиційних інструментів. Запропоновано напрями оптимізації, включаючи керовану валютну гнучкість, лібералізацію валютних обмежень та інтеграцію з європейськими стандартами. Дослідження підкреслює важливість гнучкості монетарної політики для забезпечення економічної стабільності в умовах криз.
Ринок страхових послуг в Україні: стан та роль в забезпеченні стабілізації економіки
(2025) Капінус, Дарія; Шевченко, Олена
Бакалаврська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню ринку страхових послуг України та його значення як одного з ключових сегментів фінансової системи, що відіграє важливу роль у забезпеченні макроекономічної стабільності. У цій роботі розкриваються теоретичні основи страхування як економічного інституту, розглядаються визначення сутності, функцій та механізмів страхового ринку, а також систематизуються класифікаційні ознаки страхування. Особлива увага надається інституційному та регуляторному аналізу страхового ринку в Україні, визначенню основних регуляторних органів, механізмів, а також оцінці стану страхового сектору наразі. На основі статистичних даних НБУ та інших джерел аналізується поточний стан страхового ринку, визначаються ключові тенденції, динаміка зростання, структура ринку за видами страхування та особливості діяльності страховиків. У другому розділі представлено економетричне моделювання впливу страхування на економічну стабільність в Україні. З цією метою було застосовано множинний регресійний аналіз з урахуванням таких змінних, як інфляція, безробіття, іноземні інвестиції та реальна відсоткова ставка. Результати моделі підтвердили, що проникнення страхування позитивно впливає на макроекономічну стабільність, що підкреслює потенціал страхування як інструменту підтримки економіки. Заключний розділ містить запропоновані рекомендації та конкретні заходи задля покращення стану страхового ринку в Україні, та зміцнення його ролі в економіці держави. Запропоновано системний підхід до інституційних реформ, удосконалення державної регуляторної політики із зосередженням на прозорості, цифровізації та адаптації до вимог ЄС. Акцент також робиться на розвитку нових сегментів страхування, зокрема у сферах соціального забезпечення, агропромисловості та управління ризиками воєнного часу, а також на зміцненні інституційного потенціалу для боротьби з тіньовим сектором. Особливу увагу було приділено розробці стратегії впровадження реформ, сформованої з чіткими показниками для оцінки ефективності, та урахуванням необхідного адаптивного управління. Структурно кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Під час написання було використано 51 наукове та нормативне джерело, а також два додатки, що містять допоміжні матеріали та статистичні таблиці, що доповнюють основний зміст роботи.