Кіно-Театр. 2025. № 3

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/36742

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2025. № 3 by Author "Максименко, Світлана"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    "Віддано споживати інформацію..."
    (2025) Максименко, Світлана
    Драматургія Матея Вішнєка, одного з сучасних румунських драматургів (проживає у Франції) – не частий, але почесний гість у репертуарі українських театрів. Зокрема, п’єса "Пригоди ведмедиків панда" успішно прописалась у репертуарі Творчої майстерні "Театр у кошику" (режисерка Ірина Волицька). Матей Вішнєк – поет, драматург і прозаїк румунського походження, найпопулярніший драматург сучасної Румунії та Франції, лауреат численних театральних та літературних премій, майстерно володіє найбільш складними прийомами постмодерної драми: "Поєднання рис абсурдистського, реалістичного, магічного театру. Пошуки в жанрі короткої п’єси (п’єса-дует, п’єса-монолог та ін.)" Першопрочитання малознаного в Україні "Уроку журналістики без лицемірства" на сцені театру ім. Юрія Дрогобича викликало закономірний інтерес. Монологічний текст, покладений в основу вистави, є власною версією румунського режисера Раду Гілаша за п’єсою Матея Вішнєка "Людина, з якої витягли зло". "Цей твір є філософською байкою та публіцистичним вимислом. Абсолютно жодна реальна людина не є мішенню для вигаданих ситуацій, окрім самого людства", – читаємо перед початком вистави напис на величезному чорно-білому екрані монітора. Він стане мінливим і єдиним альтер-его героя – Еріка Новіцкі – зіркового журналіста, та Пана Щура (обох персонажів гратиме Юрій Федчук).
  • Thumbnail Image
    Item
    Чи кохався дон Перлімплін з Белісою?
    (2025) Максименко, Світлана
    Волинський обласний театр ляльок 27 лютого 2025 р. завітав до Львова із цією виставою, викликавши непідробний інтерес як до самого драматичного твору, так і до творчості добре знаного в Україні колективу. Тут є молодість і чарівність виконавиць, які вправно володіють ремеслом перевтілення та ляльковедення. Театр – мистецтво умовне, метафоричне. Його природа, від Античності до нашого часу, залишається незмінно травестійною. Виконання чоловіками жіночих ролей у театрі сягає своєї тисячолітньої історії, що була обумовлена низкою певних соціокультурних, світоглядних, релігійних, духовних канонів.