081 Право
Permanent URI for this collection
Освітньо-наукова програма: Право
Browse
Browsing 081 Право by Author "Івасик, Станіслав"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Конституційно-правові засади функціонування парламенту в екстраординарних ситуаціях : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2026) Івасик, Станіслав; Венгер, ВолодимирДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 "Право" (08 – Право). – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. Дисертаційне дослідження присвячене комплексному конституційно-правовому аналізу засад функціонування парламенту в умовах екстраординарних ситуацій. У праці розкрито проблематику дотримання вимог верховенства права у період екстраординарної ситуації та визначено місце парламенту як ключової інституції, покликаної зберігати демократичний лад, систему стримувань і противаг та гарантії прав людини в умовах кризи. Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення практичної реалізації верховенства права навіть у кризових умовах, із дотриманням конституційно-правових вимог поділу влади, гарантуванням якості законодавства, забезпеченням парламентського контролю, прав парламентської опозиції, а також відкритості й підзвітності законодавчого органу. Особливої гостроти окреслені питання набули у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Дилема між необхідністю запровадження безпекових обмежень і збереженням верховенства права потребує переосмислення ролі парламенту як гаранта демократичної легітимності екстраординарних заходів, зокрема обмежень прав людини, наділення виконавчої влади надзвичайними повноваженнями, запровадження, пролонгації та припинення особливих правових режимів. Важливий науковий і практичний інтерес становить досвід Верховної Ради України в період дії воєнного стану як тест на стійкість української моделі конституційного парламентаризму. У першому розділі дисертації досліджено загальнотеоретичні вимоги до функціонування парламенту в ординарних умовах та екстраординарних ситуаціях. Розкрито роль парламенту як гаранта забезпечення демократичного устрою держави у звичайних умовах та в екстраординарній ситуації, проаналізовано верховенство права як фундаментальну основу діяльності парламенту, принципи поділу влади, стримувань і противаг, дотримання прав парламентської опозиції, а також принцип прозорості діяльності органу законодавчої влади та його взаємозв’язок із легітимністю парламенту. Окрему увагу приділено визначенню екстраординарних ситуацій, суміжній термінології, конституційно-правовим засадам діяльності органів публічної влади в екстраординарних умовах та огляду законодавства демократичних держав у цій сфері. Другий розділ присвячений законодавчому процесу в умовах екстраординарної ситуації крізь призму порівняльно-правового аналізу та досвіду України. Досліджено матеріальні та процедурні механізми забезпечення континуїтету законодавчої діяльності у період екстраординарної ситуації, зокрема делегування законодавчих повноважень органу виконавчої влади, передачу законодавчих повноважень тимчасовому спеціальному органу та модифікацію законодавчого процесу з урахуванням безпекових викликів. Окрему увагу приділено забезпеченню якості законодавства в умовах екстраординарної ситуації, зокрема у теоретико-правовому вимірі та на прикладі законодавчих актів, ухвалених під час воєнного стану в Україні починаючи з 24 лютого 2022 року. У третьому розділі досліджено роль парламенту у збереженні демократичного устрою держави в умовах екстраординарної ситуації. Зокрема, проаналізовано парламентський контроль за оголошенням, впровадженням, пролонгацією та закінченням (скасуванням і припиненням) екстраординарного правового режиму як у теоретико-правовому аспекті, так і на прикладі України. Окрему увагу приділено проблемам і викликам реалізації Верховною Радою України контрольної функції щодо впровадження екстраординарних заходів, досвіду пролонгації особливого правового режиму, повноваженням парламенту щодо його закінчення, а також обмеженням прозорості діяльності Верховної Ради України в умовах воєнного стану та дотриманню прав депутатських фракцій і груп, які не входять до складу коаліції депутатських фракцій, а також індивідуальних членів парламенту. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в українській конституційно-правовій науці комплексних досліджень функціонування Верховної Ради України в екстраординарній ситуації на прикладі правового режиму воєнного стану, запровадженого в Україні 24 лютого 2022 року. Дослідження здійснено на основі сучасного філософсько-правового підходу, з урахуванням досягнень вітчизняної правової доктрини, законодавства, міжнародних стандартів у царині демократії та верховенства права, а також практики вітчизняного й іноземних парламентів. Отримані результати відображають наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, серед яких: уперше: – обґрунтовано, що парламент, через свою представницьку функцію, яка напряму випливає із концепції народовладдя, у сучасній демократичній державі має розглядатись як центральна інституційна гарантія збереження демократичного устрою та забезпечення вимог верховенства права в екстраординарних ситуаціях; – на основі аналізу доктринальних джерел і практики іноземних держав класифіковано й описано механізми забезпечення континуїтету законодавчої діяльності у період екстраординарної ситуації; – на основі аналізу законодавства та практики функціонування Верховної Ради України під час воєнного стану виявлено та системно проаналізовано дефіцит нормативно врегульованих механізмів забезпечення континуїтету законодавчої діяльності в Україні на випадок істотного порушення нормального функціонування парламенту та запропоновано подальші шляхи усунення виявлених недоліків; – проаналізовано особливості делегування виконавчій владі законодавчих повноважень Верховної Ради України під час воєнного стану; у дисертації це явище окреслено як "квазіделегування"; – запропоновано авторське розуміння якості законодавства як характеристики законодавства, що визначає ступінь ефективності реалізації такого законодавства та його відповідність складовим верховенства права; – крізь призму аналізу дотримання вимог верховенства права, зокрема правової визначеності, системно оцінено вплив особливостей діяльності Верховної Ради України в умовах війни на якість ухвалених законодавчих актів; – проаналізовано практику Верховної Ради України щодо парламентського контролю за оголошенням, впровадженням, пролонгацією та закінченням (скасуванням і припиненням) особливого правового режиму, а також запропоновано подальші напрями вдосконалення парламентської діяльності у цій сфері; – обґрунтовано, що дотримання принципу прозорості в діяльності парламенту зберігає свою актуальність в екстраординарних умовах, оскільки прозорість законодавчих процедур сприяє утвердженню демократичної легітимності парламенту та гарантує зебереження конституційної ролі парламенту як форуму для обговорення та прийняття найважливіших для держави рішень; – запропоновано на рівні законодавства та практики забезпечити періодичний моніторинг відповідності чинних безпекових обмежень принципу пропорційності, зокрема обмежень, що стосуються прозорості функціонування законодавчого органу. удосконалено: – у національній правовій доктрині загальнотеоретичні положення про поняття та ознаки екстраординарних ситуацій і співвідношення цього поняття з поняттями "екстраординарна подія", "екстраординарні умови", "екстраординарний стан", "екстраординарний (особливий) правовий режим"; – розуміння конституційно-правових вимог та особливостей функціонування парламенту в екстраординарних ситуаціях порівняно зі звичайним (ординарним) режимом роботи; – наукові критерії оцінювання якості законодавства в умовах екстраординарної ситуації крізь призму вимог верховенства права. подальшого розвитку набули: – аналіз дотримання окремих складових верховенства права під час екстраординарних ситуацій та необхідності подальших доктринальних досліджень з метою вироблення удосконалених підходів до збереження демократичних засад функціонування держави, зокрема її парламенту, під час екстраординарних ситуацій; – теоретико-правове розуміння практичних інструментів забезпечення дотримання верховенства права у парламентській діяльності під час поточних і потенційних екстраординарних ситуацій; – вчення про права парламентської опозиції, інструменти парламентського контролю, механізми забезпечення законодавчого процесу та процедурних гарантій прозорості парламенту в умовах екстраординарних ситуацій. Дисертаційна праця є результатом самостійного наукового дослідження, здійсненого за організаційної та консультаційної підтримки наукового керівника — В. М. Венгера, кандидата юридичних наук, декана Факультету правничих наук, доцента кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету "Києво-Могилянська академія", а також із використанням інформаційних ресурсів бібліотеки Антоновичів Національного університету "Києво-Могилянська академія" та баз даних Європейського суду з прав людини. Усі теоретичні положення та висновки, що пропонуються у дисертації і вказують на наукову новизну дослідження та його результати, розроблені автором особисто. Наукові статті здобувача у фахових виданнях, а також тези, представлені на науково-практичних конференціях, є одноосібними. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання: у науковій діяльності — під час подальших досліджень проблемних аспектів дотримання вимог верховенства права у функціонуванні парламенту в умовах екстраординарної ситуації, а також напрацюванні механізмів забезпечення континуїтету законодавчої діяльності й сталості роботи парламенту в умовах кризи; у нормотворчій діяльності — для вдосконалення законодавства України щодо забезпечення дотримання вимог верховенства права у частині парламентської діяльності в умовах екстраординарної ситуації, зокрема в умовах воєнного стану; у навчальному процесі — при підготовці навчально-методичної літератури з навчальних дисциплін "Конституційне право", "Основи парламентаризму"; у нормозастосовній діяльності — під час практичного застосування законодавства України у частині парламентської діяльності в умовах екстраординарної ситуації.