Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12046
Метою діяльності Центру є проведення досліджень в галузі наукової комунікації, відкритого доступу, відкритої науки, наукометрії та бібліометрії, поширення інформації про наукові дослідження в НаУКМА та підвищення їх результативності шляхом створення відповідної інфраструктури та інноваційних застосунків цифрової комунікації. Центр створено рішенням Вченої ради НаУКМА від 26 червня 2017 р.

Browse

Browsing Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА by Author "Ярошенко, Олександра"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуальні питання оцінювання суспільного впливу наукових досліджень
    (ВД "Академперіодика", 2024-07) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра
    Протягом останнього десятиліття об’єктивне оцінювання наукових досліджень набуває дедалі більшої актуальності з огляду на виклики відкритої науки, сприяння підвищенню продуктивності наукових досліджень, прозорості та неупередженості оцінки дослідників. Але визначення якості і суспільного впливу наукових досліджень ускладнюється через їх відмінності залежно від галузі досліджень чи країни. Численні ініціативи потребують нових підходів до вимірювання суспільно- го впливу наукових досліджень, які забезпечуватимуть баланс між кількісними та якісними показниками і використання нормалізованих за галуззю та альтернативних метрик, особливо з урахуванням викликів відкритої науки. У статті надано огляд сучасних методів визначення суспільного впливу наукових досліджень у різних країнах світу (на прикладі Великої Британії, Іспанії, США, Канади, Австралії) та альтернативних метрик й інструментарію для вимірювання такого впливу (Dimensions, The Lens, SciVal), зокрема для досліджень у галузі масмедіа та комунікацій. Використано загальні (абстрагування, аналіз і синтез, аналіз джерел тощо) і спеціальні методи (контент-аналіз, аналіз медіа-дискурсу), а також окремі показники альтметрики. Визначено топ-10 статей із найвищим показником Altmetric Attention Score (AAS) і найвищим показником цитування за даними Dimensions. Виявлено, що найвищі показники AAS належать статтям про COVID-19, що вказує на підвищену суспільну увагу до теми світової пандемії. Для вимірювання суспільного інтересу в альтметричних показниках впливу обрано тематику російсько-української війни та відповідні дослідження (публікації 2022—2023 рр.) у галузі масмедіа та комунікацій (за базою Dimensions). З-серед 514 статей визначено 10 із найвищим показником AAS і наведено кількість цитувань для них. Виявлено, що вплив досліджень у галузі масмедіа та комунікацій навіть на актуальну тему війни у XXI столітті в центрі Європи набагато менший ніж медичних досліджень, а також має суттєво нижчу оцінку показника цитування. Зазначено, що недоліки альтметрики пов’язані з не цілком прозорою методологію та прихованим алгоритмом підрахунку: альтметрика є показником онлайн-уваги до статті (не завжди позитивної), а не якості відповідного дослідження, вона не придатна для порівняння статей з різних галузей наук.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вимірювання впливу науки: за межі традицій. Порівняльний аналіз сучасних наукометричних інструментів та їх роль у визначенні наукового внеску
    (2024-01) Ярошенко, Тетяна; Ярошенко, Олександра
    Вимірювання якості та впливу академічних досліджень має важливе значення як для кожного окремого дослідника, так і для цілої інституції чи мережі, країни, регіону чи галузі. Для оцінки наукових досліджень найчастіше використовують баланс якісних (експертних) та кількісних (бібліометричних і наукометричних) показників, в основі останніх здебільшого лежить цитат-аналіз. Проте в останні десятиліття до традиційних уже інструментів наукометрії та бібліометрії додаються нові, які відповідають на виклики відкритої науки, зокрема щодо відкритого доступу та відтворюваності відкритих даних і відкритого рецензування. Значно змінився й технологічний ландшафт (стандарти DOI та ORCID, відкритого цитування, технології штучного інтелекту, графи наукових знань тощо). Сучасні хмарні інфраструктури та обчислювальні потужності роблять дані більш доступними, а їх аналіз більш ефективним, якщо дані (та метадані) підготовлені належним чином. До традиційних уже наукометричних платформ (Web of Science та Scopus) додалася низка не менш потужних інструментів і проєктів — Dimensions, Lens, Scilit, OpenAlex, Crossref, Google Scholar, Semantic Scholar, OpenCitations, ScientoPy та ін. Метою статті є короткий огляд та порівняння деяких із цих платформ та інструментів і їх відповідального застосування для потреб оцінки науки та впливу наукових досліджень.Висновки дослідження полягають у відповідальному ставленні до наукометричних показників, використання їх лише як доповнення до експертної оцінки та застосування різноманітних інструментів і сервісів, що дозволяють забезпечити надійність і багатоаспектність наукометричного аналізу та його використання для оцінки наукових досліджень і науковців та прогнозування дослідницьких стратегій. Використання відповідного досвіду, упевнені, сприятиме й подальшій розбудові Відкритого українського індексу наукового цитування (OUCI) та Національної електронної науково-інформаційної системи "URIS".