У даній роботі розглядаються теоретичні та практичні аспекти оркестрації задач у розподілених обчислювальних середовищах. Основну увагу приділено аналізу сучасних підходів до управління виконанням задач із залежностями, моніторингу обчислювальних процесів та забезпечення ізоляції середовища виконання. Здійснено порівняльний аналіз наявних систем оркестрації з метою оцінки їхньої придатності для вирішення завдань, що виходять за межі первинно передбачених сценаріїв використання. У результаті дослідження виявлено типові труднощі адаптації наявних рішень до сценаріїв з динамічними вимогами до середовища, короткотривалими задачами або обмеженим інфраструктурним контекстом. На основі отриманих висновків запропоновано концепцію спрощеної системи оркестрації, реалізовано її програмний прототип та проведено його тестування в умовах експериментального кластерного середовища. Запропонована система вирішує проблеми запуску короткотривалих задач із динамічною конфігурацією середовища, зберігаючи при цьому мінімальні інфраструктурні вимоги серверної частини. Результати роботи можуть бути використані для побудови адаптивних інструментів автоматизації обчислень у навчальних, дослідницьких або маломасштабних виробничих середовищах.