Кіно-Театр. 2025. № 1

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/34481

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2025. № 1 by Author "Швець, Юлій"

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    81-й Венеційський кінофестиваль: оптимізм волі
    (2025) Швець, Юлій
    81-й Венеційський кінофестиваль не запам'ятається значною кількістю шедеврів. З іншого боку жоден фестиваль світу не зміг би похвалитися більшою, ніж цьогоріч їх було у Венеції кількістю оригінальних стрічок. Тому різноманітні судження щодо «невиразності» основної програми й "компромісності" оцінок журі (за очільництва Ізабель Юппер) виглядають радше снобізмом та поверховістю. Незважаючи на те, що небагато картин нинішніх кінофестивалів залишають слід в історії кіно або запам'ятовуються, серед продемонстрованих на острові Лідо є й такі, які хотілось би "забрати з собою", утримувати в пам'яті, допоки щось яскравіше не з'явиться на горизонті. Отже декілька, на погляд автора, цікавих стрічок, більшість з яких відзначені призами фестивалю.
  • Thumbnail Image
    Item
    "Амбасадори" і "стипендіати": театральна активність українців за кордоном
    (2025) Швець, Юлій
    Хто вони актори і режисери, які виїхали з України у зв'язку з повномасштабною агресією й залишаються у своїй професії за кордоном, запрошені артисти, стипендіати чужої культури чи амбасадори своєї? Це питання завжди було актуальним, наразі відповідь на нього є головним чинником нашої культурної спроможності. У цьому невеликому огляді автор згадує тих "професіоналів", які "шукають себе" в зарубіжному театрі, й патріотів, які у несприятливих умовах несуть частку батьківщини в своєму серці.
  • Thumbnail Image
    Item
    Резонанс культур: Україна – Ісландія : інтерв'ю з організаторами українського театрального колективу в Рейк'явіку Оленою Кожухаровою, Аусгейрдом Сігурвальдссоном та Ярославом Павлюком
    (2025) Кожухарова, Олена; Сігурвальдссон, Аусгейрд; Павлюк, Ярослав; Швець, Юлій; Швець, Маргарита
    Киянка Олена Кожухарова, ісландець Аусгейрд Сігурвальдссон та львів’янин Ярослав Павлюк - організатори українського театрального колективу в Рейк’явіку. Вистава "Острів мого серця", показана в Національному університеті Ісландії. Вистава за п’єсою Тетяни Лозіної рефлексує початок повномасштабної війни в нашій країні. Основний конфлікт будується на протиборстві Змії сумніву-обману-страху та Ангела віри-надії-любові. В центрі - маленька дівчинка, яка з початком війни втрачає цілий світ, однак її свідомість знаходить притулок у світі фантазії, де кожен, хто не лякається, стає переможцем. Маленькі та дорослі актори бачили війну на власні очі, й це надало виставі особливо щемливого звучання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Свобода у спадок: "Марчелло Міо" Крістофа Оноре (до 100-річчя Марчелло Мастрояннi)
    (2025) Швець, Юлій
    Коли 1997-го у віці 72-х років після важкої хвороби відійшов у кращі світи великий Марчелло Мастроянні, фонтан Треві, найбільш відвідувану перлину Риму, вимкнули й задрапували чорним. Так італійці висловили жалобу за найвідомішим своїм актором зі світовим ім’ям, що геніально-легко втілив на екрані полярні тези "солодкість життя" та тривожну молодість повоєнної Європи. Після відходу Мастроянні пляжі Остії поблизу Риму, де знімався культовий фінал "Солодкого життя" Федеріко Фелліні (1960), також осиротіли, й їх теж хотіли покрити жалобою, як, зрештою, й усе Тиренське море, щоб виразити цим відданість актору, який у 139 ролях у художніх ігрових фільмах відобразив фундаментальні людські мрії.