Київська академія. Випуск 20

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27748

Browse

Browsing Київська академія. Випуск 20 by Subject "Kyiv-Mohyla Academy"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Гравюри Григорія Левицького, пов'язані з Києво-Могилянською академією
    (2023) Бондар, Наталія
    В публікації здійснено спробу на основі аналізу гравюр визначного українського майстра Григорія Левицького простежити його контакти з Києво-Могилянською академією. Подано біографічні відомості про майстра, зокрема про його ймовірне навчання в Академії. Обговорено групу гравійованих тез, присвячених київським очільникам. Приділено увагу невідомій досі гравюрі із зображенням Богородиці з Богонемовлям, рамку від якої було використано для оформлення титулу рукописного курсу поетики Митрофана Довгалевського 1736 р. Вивчено й інші частини у складі збірника, де її було опубліковано. Переатрибуція рамки спонукала ретельніше переглянути й інші гравійовані мідеритні рамки у творчому доробку Левицького, серед яких т. зв. "рамка для театральних афіш" 1735 р. та гравюра, використана для титулу "Путника в Єрусалим" Серапіона Кадянова-Множинського 1751 р. Обидві ці рамки було виконано для ілюстрування панегіричних текстів академічного кола, які або не друкувалися, або їх досі не виявлено — так само, як і непідписану гравюру Богоявлення на звороті титулу "Путника в Єрусалим", що, вірогідно, належала різцю Григорія Левицького й призначалася для ілюстрування тексту, пов’язаного з Академією. Вдалося встановити правильне написання прізвища автора "Путника в Єрусалим" Серапіона Кадяна (Кадянова)-Множинського. Також за аналогією пропонується версія топонімічного походження прізвища гравера Григорія Левицького. При дослідженні гравюр у контексті історії їх побутування простежено контакти Григорія Левицького з Києво-Могилянською академією, її викладачами й учнями, серед яких Іларіон Негребецький, Митрофан Довгалевський, Михайло Козачинський, Сильвестр Кулябка, Даміан Галяховський, Амвросій Негребецький, Серапіон Множинський Кадянов, Йосип Народовський та інші. Зафіксовано, що тодішнє культурне середовище, що функціонувало довкола Академії і до якого належав Григорій Левицький, гуртувалося завдяки зусиллям її покровителя Київського митрополита Рафаїла Заборовського.