У статті проаналізовано взаємозв’язки між людиною й середовищем її існування у "карпатському
тексті" В. Герасим’юка: звернуто увагу на каталогізацію й детальне прописування в творчості поета побуту; з’ясовано функцію ритуально-міфологічних мотивів; визначено, що поетові важливо
насамперед виділити символічне й міфологічне значення представників карпатської флори й фауни;
простежено персонажний ряд та вихід побутописання на рівень узагальнень – філософських, культурологічних, аксіологічних.