Автор статті на матеріалі поезії Василя Герасим’юка аналізує поетику творення як аспект поетики тексту. В роботі простежено процес взаємотворення автора та його поетичного тексту. З’ясовано, чому два види гуцульських народно-художніх промислів – "кахлі" та "суха різьба" – стають
означниками етапів творчості Герасим’юка, інтегральними символами його поетичних стратегій.
Проаналізовано особливості реалізації цих стратегій у контексті поетики творення.