Ця стаття є спробою окреслити та зрозуміти родинну метафорику, яка супроводжувала один
із найважливіших ціннісних політичних орієнтирів для Війська Запорозького – поняття вітчизни.
Козацька батьківщина традиційно зображувалася в образі матері, про благо якої повинні були турбуватися її символічні діти. На що вказувало таке порівняння, кого зараховували до «синів» та
«батьків» вітчизни – ось питання, на які ми намагаємося знайти відповіді. Тому сконцентруємо
свою увагу на аналізі та порівнянні згадок про козацьку вітчизну в літературних творах та кореспонденції представників Війська Запорозького в означений хронологічний період.