У статті вперше здійснено інтерпретацію поетичних текстів Олега Лишеги шляхом звернення
до концепції барокового коду. Проаналізовані таким чином, зокрема, "пісня 822", "Півень", "Шовковиця", "Ворон", "Пацюк" і "пісня 3". Саме крізь призму барокового коду варто розглядати ці поезії,
оскільки головні світоглядні риси бароко здатні пояснити ті чи ті образи або ситуації, які читач
знаходить у текстах. Варто також наголосити на непересічності образу Григорія Сковороди
у творчості Олега Лишеги, адже у поезіях "Великого мосту" можна неодноразово знайти чи то
сковородинські образи/символи, чи то його концепти, що були близькі для поета ХХ століття.