У складі топонімів України значну частину становлять давні назви, які за час свого функціонування, крім обов’язкового номінативного значення, часто набували і продовжують набувати додаткових конотацій, зокрема етнокультурних. Такі конотації характерні як для питомих, так і для
іншомовних географічних назв, які, крім спільних, відбивають і специфічні для різних народів та
етносів риси матеріальної та духовної культури.