Стаття присвячена вивченню досвіду використання регенеративних джерел енергії в Україні та країнах Європейського Союзу. Розкрито сутність та специфіку використання регенеративних джерел енергії. Проаналізовано відмнінності у досвіді їх застосування в Україні та інших країнах Європи. Поглиблено вивчено розподіл генерації відновлювальної енергії в Україні. Досліджено тенденції збільшення темпів використання альтернативних джерел енергії у зв‘язку з глобальним потепління, зростанням цін на енергоносії та політикою стабілізації макроекономічних показників держав Європейського Союзу. Виявлено, що на початку 2022 р. вітрова та сонячна енергетика становила ¼ електрогенерації Союзу. Висвітлено, що Україна, станом на початок 2022 р. мала значний потенціал для розвитку регенеративних джерел енергії. Спостерігалося зростання частки використання малих сонячних електростанцій приватними домогосподарствами, що може мати стрімкий розвиток у зв‘язку пошкодження енергетичної інфраструктури держави під час військових дій. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні відновлювальної політики української енергосистеми та модернізації її складових на рівні державних та муніципальних органів влади, господарюючих суб‘єктів, приватних домогосподарств та потенційних інвесторів. За результатами дослідження з‘ясовано, що для розвитку регенеративних джерел енергії України необхідне створення єдиного механізму взаємодії держави, суб‘єктів господарювання та інвесторів.