У статті розглядаються принципи побудови релятивістичних теорій прямої взаємодії, які є
вільними від труднощів математичного характеру, що виникають у межах добре пристосовано-
го до потреб релятивізму стандартного польового підходу. Показано, як модифікований принцип
мінімального зв 'язку (фізичних полів з кривиною простору-часу) може застосовуватися для пере-
формулювання геометризованих теорій тяжіння в термінах відповідних генераторів інфінітези-
мальних перетворень, що діють у даній формі релятивістичної теорії прямої взаємодії. Отримані
результати можуть бути використані при побудові формалізмів для верифікації релятивістич-
них теорій тяжіння.