Ha матеріалі етико-естетичних позицій Шіллера, Новаліса, Гельдерліна, Фіхте, Гемстергейса та
самого Ґете (на основі другої частини "Фауста") розкриваються загальнотипологічні і специфічно
неповторні риси "німецької утопії" на рубежі XVIІІ-XIX cт.: раціоналістичний характер, втілення
родової сутності людини, ідеї універсальної цілісності, ідеї природи як вищого законодавця, ідеї
розвитку, та головне - її персоналістична, а не суспільна спрямованість.