У статті досліджуються питання української метафізичної барокової поезії, зокрема так званих
"духовних пісень". Подається стислий огляд історії жанру, класифікації духовних пісень, їхньої
структури (риторичні й молитовні пісні), заторкується проблема "практичності" жанру, тісно
пов'язаного з повсякденним життям людини. Авторка зосереджується на особливостях поетики
покаянних духовних пісень, структурі тексту, специфіці "ісповідального" слова у цих поезіях.