Статтю присвячено вивченню особливостей білінгвальних практик жителів Києва й Тернополя. На матеріалах декількох опитувань з’ясовано тенденції щодо використання української та російської мов у спілкуванні мешканців цих міст. Особливу увагу зосереджено на сферах освіти й обслуговування. На основі аналізу найменувань приватних закладів (дитячих магазинів, житлових комплексів, центрів раннього розвитку дітей і приватних садочків, кав’ярень) у Києві й Тернополі визначено риси мовного ландшафту обох міст.