Школа політичної аналітики

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17646
Сучасний аналітичний центр, який є частиною могилянського інтелектуального середовища та успішно запроваджує новітні наукові здобутки в українську аналітичну сферу.

Browse

Browsing Школа політичної аналітики by Subject "comparative studies in politics"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Метахтонні концепти політичної науки: засади порівняльного соціоконгітивного аналізу
    (2019) Яковлєв, Максим
    На прикладі метахтонного для політичної науки концепту влади, з урахуванням особливостей передачі подібних до нього концептів у політичних науках англійського та німецького мовнокультурних середовищ, на основі розробленого Р. Теммерман напряму соціокогнітивного термінознавства,у статті піднімається питання про потребу розробки критеріїв порівняльних студій засадничих концептів політичної науки, які би враховували соціальний контекст концептів як одиниць розуміння. Своєю чергою, дослідження одиниць розуміння потребуватиме врахування когнітивного виміру дискурсивних практик вживання концептів, що веде до потреби сформулювати засади порівняльного соціокогнітивного аналізу політичних метахтонних концептів, що запропоновані у висновках.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сутнісно оспорювані концепти як інструмент політологічних розвідок: визначення і характеристики
    (2020) Яковлєв, Максим
    Стаття присвячена впровадженому в науковий обіг ще в середині 1950-их рр. британським філософом В. Б. Ґоллі поняття "сутнісно оспорювані концепти", яке все ще залишається маловідомим і недостатньо дослідженим в український політичній науці. У статті дається першопочаткове визначення сутнісно оспорюваних концептів, запропоноване самим Ґоллі, а також виокремлюють та пояснюються запропоновані ним ознаки таких концептів. У статті показано, що в назві криється мовний нюанс, який вказує на те, що концепт є не просто спірним, у тому значенні, що він є неоднозначним чи не є чітко визначеним, а те, що за самою своєю природою (тобто "суттю", що відображено у першому слові назви) конкретний концепт стає об’єктом нескінченних дискусій про його значення та смисл і відтак він є не "спірним", а саме "оспорюваним". У статті наводяться і мовно-термінологічні нюанси, що криються в критеріях визначення концептів: критерій "appraisiveness" та "diverse describability", яким підібрані українські мовні еквіваленти. У статті також виокремлені основні характеристики та ознаки сутнісно оспорюваних концептів, зокрема їхня ціннісна складова, внутрішня складність, різноманітна описуваність, відкритість, взаємне визначення оспорюваності концептів з позицій тих сторін, що беруться ці концепти оспорювати, зразок чи взірець, в якому коріниться «концептуальне значення» та прогресуюче протистояння щодо правильного визначення концепту та його коректного застосування. Разом з цими критеріями у статті виокремлені й уточнення до дискурсивних практик довкола таких концептів. Позаяк у своїй доповіді Ґоллі не розглядає семантичних нюансів запропонованого терміну, у статті доводиться, що пошуки першопочаткового значення якогось концепту як лексеми може заводити дослідника в глухий кут. За допомогою двох ілюстративних прикладів сутнісно оспорюваних концептів – популізму в інтерпретації двох німецьких науковців, Я.-В. Мюллера та Б. Штеґемана, та авторського концепту нідерландського соціального психолога Ф. Схапера – вірус популізму – у статті виокремлюється важливість ідеологічного виміру в підходах до політичних концептів, оспорюваність яких може бути обумовлена радикальною ідеологічною позицією. У статті показано, що у випадку авторських концептів оспорюваними можуть бути конотація, запропонована підібраним автором терміном, а також його методологічний підхід. Серед перспективних для подальших досліджень виокремлені дослідження типологій дискурсу, в яких неоднозначні концепти оспорюються.