У статті розглядається концепція держави, що стимулює розвиток у західній соціології модернізації. Обговорюються ідеально типові риси такої держави й аналізуються приклади політики розвитку, яку утверджують ці держави. Парадигма держави, що стимулює розвиток, порівнюється із структурно-функціоналістськими та критичними (такими як світ-системний аналіз) спробами концептуалізації стратегій розвитку на шляху до модерного суспільства.