У статті показано, що авторитарні режими не конче є централізованими, тобто нефедеративними та неконсультативними політичними системами. На прикладі авторитарних режимів доведено, що інфраструктурна влада є важливим чинником мінімізації політики незгоди, який є функціонально незалежним від рівня децентралізації.