У статті простежено зародження українських лексикографічних традицій в укладанні словників іншомовних слів. Матеріалом дослідження стали словники, видані протягом 1895— 1924 pp. в Україні. Увагу зосереджено на проблемах добору реєстрових одиниць, використання правописних норм в адаптації запозичених лексем, структури словника та словникової статті тощо. Проведене дослідження дає змогу з'ясувати особливості еволюції лексикографічних праць даного типу й окреслити їхні вади та переваги