У статті на підставі застосування методу case study висвітлено деякі
теоретичні та практичні проблеми, які виявила справа Чілікова і Маслова.
Обґрунтовується, що складнощі притягнення до кримінальної
відповідальності учасника необережного злочину, який безпосередньо не
спричинив протиправного наслідку, але втягнув у небезпечну діяльність того,
хто безпосередньо завдав цей наслідок, зумовлені не відсутністю причинного
зв’язку чи вини, а відсутністю необхідної нормативної конструкції.