Статтю присвячено шляхам формування норм єдиної літературної мови на прикладі праці Лесі
Українки «Стародавня історія східних народів», написаної протягом 1890-1891 pp. Автор вирізняє три
стилістичні особливості мови твору, які показують цілісність поглядів молодої Лесі Українки щодо
перспектив розвитку української мови на базі двох її варіантів - західного та східного.