Том 2

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/15255

Browse

Browsing Том 2 by Subject "Digesti Justiniana"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Народження jurisdictio voluntaria з букви та духу римського права
    (2018) Лихолат, Ірина
    Статтю присвячено історії виникнення ідеї безспірної/добровільної юрисдикції у Стародавньому Римі. Як базу дослідження було проаналізовано Дигести Юстиніана – головну пам’ятку римського права. Цілісної концепції поділу юрисдикції на спірну та безспірну у Стародавньому Римі не було. Терміни "безспірна юрисдикція" та "спірна юрисдикція" не використовувалися в тексті Дигест. Сам текст Дигест також можна вважати лише умовно автентичним латинському тексту: по-перше, оригінал змінювали глосатори та постглосатори, по-друге, переклад такого складного тексту також вноситиме свої корективи в зміст висхідної праці. Українською мовою цю пам’ятку не перекладали, а зміст багатьох фрагментів можна зрозуміти лише в контексті конкретних історико-політичних подій. Однак очевидним є те, що вже у Стародавньому Римі почали зароджуватися та формуватися особливі процедури та провадження, відмінні від судового розгляду. Вони були спрямовані на запобігання порушенням, охорону та захист прав шляхом їх закріплення, підтвердження та санкціонування, що здійснювалися на добровільних засадах та за допомогою особливого державного інструментарію зусиллями уповноважених осіб. Однак ці процеси не мали належного теоретичного закріплення та обґрунтування. Принаймні це не відображено в тексті Дигест. У пізніший період, вочевидь завдяки зусиллям глосаторів і постглосаторів, такі процедури та провадження отримали назву "безспірна/добровільна юрисдикція", а юрисдикцію було поділено на безспірну/добровільну та спірну. Термін "voluntariа" ("volumtarium") є полісемантичним, може бути перекладений як добровільна (англ. voluntary) безспірна (англ. indisputed) або узгоджена (англ. consensual). Його тлумачать як відсутність примусу з боку іншої сторони, відсутність спору про право або відсутність обов’язку з боку посадової особи задовільнити вимоги тих осіб, які звернулися до нього за підтвердженням фактів або розв’язанням складної ситуації. Ідея безспірної/добровільної юрисдикції була народжена не стільки з "букви" римського права, скільки з його "духу".