Магістерська робота присвячена аналізу розвитку брацлавського хасидизму в період життя двох ключових його представників – рабі Нахмана з Брацлава (як засновника руху) та рабі Натана Штернгарца (його найближчого учня та секретаря, який зафіксував у письмовому вигляді вчення Нахмана та послідовно видавав після смерті Вчителя). В роботі проведено загальний огляд історії брацлавської єврейської громади, охарактеризовано основні концепції хасидизму до появи вчення рабі Нахмана задля більшого розуміння контексту і розуміння особливостей саме брацлавського руху.