Під час Першої світової війни український національно-визвольний рух скеровувався проти Російської імперії та орієнтувався на Центральні Держави, тоді як чехи, їх Національна Рада і легіони у Сполучених Штатах і країнах Антанти прагнули зруйнувати Австро-Угорщину. Київ і Прага так і не змогли порозумітися, коли восени 1918 р. Західноукраїнська і перша Чехословацька республіка стали наступницями Австро-Угорщини. Взаємні зазіхання поляків і чехів на Тєшинську Силезію, словацькі Спиш і Ораву зробили Варшаву і Прагу суперниками. Прага співчувала опорові українців польській навалі у Східній Галичині. Коли Україну було загарбано Радянською Росією, а почасти Польщею, то притулок втікачам надала Чехословаччина, мало не єдина держава, де українці на той час мали змогу вижити і зберегти самобутність.