Стаття робить внесок у систематизацію історії поля візуальної антропології. Авторка розглядає та концептуалізує етапи становлення цієї дисципліни не лише відповідно до логіки саморозуміння її представників, а й з урахуванням ґенези оптичних медіа. Параметри організації відеопродукції довели не просто інструментальну роль візуальної антропології щодо поля культурної антропології, а дозволили останній бути наукою в строгому значенні терміна, тобто мати не лише теоретичні узагальнення, а й багату емпіричну базу. У статті проаналізовано як особливості практик фіксації відеопродукції (живопису, фотографії, кіно, інтернету), так і форми рефлексії представників антропологічної думки щодо їх впливу на предметну сферу поля.