У роботі досліджено кінетику вивільнення у водне середовище різних біологічно активних речовин з полімерних матриць на основі полі(2-гідроксіетилметакрилат)у та/або поліуретану. Показано, що введення цих речовин до полімерів разом з нанокремнеземом у більшості випадків призводить до уповільнення процесу вивільнення. Шляхом аналізу ІЧ-спектрів встановлено, що однією з причин затримки вивільнення речовин є фізико-хімічна взаємодія нанокремнезему з полі(2-гідроксіетилметакрилат) ом.