У статті розглянуто визначення поняття "практика" в сучасній соціологічній теорії, зокрема в теоріях синтезу. Окреслено два принципово відмінні шляхи визначення "практики" як діяльності загалом та як рутинізованих дій індивідів. Розглянуто особливості та онтологічно-методологічні перспективи використання таких визначень через обговорення підходів А. Реквітца, П. Бурдьє, Е. Гідденса.