У статті зроблено спробу подати стислий огляд відбиття у творах Митрофана Довгалевського
процесів функціонування і розвитку староукраїнської літературної мови кінця XVII – першої половини
XVIII ст. Звернуто увагу на проблеми стильового розвитку і явища мовного нормування, зумовлені
і регульовані цим розвитком.