Nana by Marcel Suchorowsky: The History of Russian Empire’s
Loading...
Date
2019
Authors
Pavlichenko, Nadiia
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The article describes the story of painting Nana (1881) by Marcel Suchorowsky known as the most expensive painting sold by a painter in the Russian Empire. But the art piece differs a lot from the general line of the local art market situation, which was defined by special institutions, such as the Imperial Academy of Arts in Saint Petersburg. The main aspects are taken into consideration, such as: critical analysis of the painting, the story of the plot, which refers to Emile Zola’s novel Nana, the painter’s individual and innovative exposition strategy, etc. The history of Nana and its special exhibitions in Europe and the USA through the period of 1981–2012 are described. Reports in the USA periodics serve as a special source of analysis, as long as they allow tracing Nana’s movements and public interest. It was exhibited in the "panorama" style using special lightning and additional objects to imitate the three-dimension space and thus became a popular entertainment. Painting Nana is a very interesting cultural phenomenon as long as it obtained notorious glory due to its provocative plot and an excellent academic technique. It is not only the surprising price, but public reaction that is the most important.
У статті описано історію картини Марцелія Гавриловича Сухоровського (1840–1908) "Нана" (1881), відомої як найдорожча картина, продана художником у Російській імперії. Її сюжет запозичений зі скандальної новели Еміля Золя "Нана" про долю паризької куртизанки (перша редакція вийшла друком у періодиці у 1879–1880 рр.). На полотні розміром 1,7 х 2,8 м зображена оголена молода пані, що лежить на шовку і хутрі у фешенебельному будуарі. Картина виділяється у загальній ситуації на місцевому художньому ринку, який контролювали спеціальні легітимуючі установи, як-от Імператорська Академія мистецтв у Санкт-Петербурзі. М. Сухоровський набув скандальної слави еротичного художника. Значну роль у цьому відіграла оригінальна манера експонування твору у вигляді "панорами": картину прикрашали драперії, завдяки спеціальному освітленню і реальним об’єктам, розміщеним у кімнаті, створювався ефект тривимірного простору. У статті здійснено критичний аналіз картини, історії її сюжету, індивідуальної та інноваційної стратегії художника. Простежено історію експонування полотна у 1981–2012 рр. Спеціальним джерелом аналізу стали публікації в пресі США, вони дають змогу простежити рух "Нани" та громадський інтерес до цієї картини. Завдяки оригінальному методу експонування вона стала популярною розвагою. "Нана" є дуже цікавим культурним явищем, оскільки вона набула горезвісної слави завдяки поєднанню провокаційного сюжету і майстерної академічної техніки. Однак у дослідженні історії цього твору важливою є не лише ціна, але й передусім реакція громадськості. Завдяки обраній стратегії зображення та презентації твору Марцелій Сухоровський не лише став комерційно успішним незалежним художником (нехай і сумнівної слави), але і його твір буквально став nomen appellativum для означення певного низького типу культурної розваги з еротичним підтекстом, яка водночас сприймалась як масово-інтелектуальна
У статті описано історію картини Марцелія Гавриловича Сухоровського (1840–1908) "Нана" (1881), відомої як найдорожча картина, продана художником у Російській імперії. Її сюжет запозичений зі скандальної новели Еміля Золя "Нана" про долю паризької куртизанки (перша редакція вийшла друком у періодиці у 1879–1880 рр.). На полотні розміром 1,7 х 2,8 м зображена оголена молода пані, що лежить на шовку і хутрі у фешенебельному будуарі. Картина виділяється у загальній ситуації на місцевому художньому ринку, який контролювали спеціальні легітимуючі установи, як-от Імператорська Академія мистецтв у Санкт-Петербурзі. М. Сухоровський набув скандальної слави еротичного художника. Значну роль у цьому відіграла оригінальна манера експонування твору у вигляді "панорами": картину прикрашали драперії, завдяки спеціальному освітленню і реальним об’єктам, розміщеним у кімнаті, створювався ефект тривимірного простору. У статті здійснено критичний аналіз картини, історії її сюжету, індивідуальної та інноваційної стратегії художника. Простежено історію експонування полотна у 1981–2012 рр. Спеціальним джерелом аналізу стали публікації в пресі США, вони дають змогу простежити рух "Нани" та громадський інтерес до цієї картини. Завдяки оригінальному методу експонування вона стала популярною розвагою. "Нана" є дуже цікавим культурним явищем, оскільки вона набула горезвісної слави завдяки поєднанню провокаційного сюжету і майстерної академічної техніки. Однак у дослідженні історії цього твору важливою є не лише ціна, але й передусім реакція громадськості. Завдяки обраній стратегії зображення та презентації твору Марцелій Сухоровський не лише став комерційно успішним незалежним художником (нехай і сумнівної слави), але і його твір буквально став nomen appellativum для означення певного низького типу культурної розваги з еротичним підтекстом, яка водночас сприймалась як масово-інтелектуальна
Description
Keywords
Marcel Suchorowsky, Nana, relisting painting, panorama exhibition, art market, article, "Нана", Марцелій Сухоровський, реалізм, панорамна виставка, художній ринок, стаття
Citation
Pavlichenko N. Nana by Marcel Suchorowsky: the history of Russion Empire’s most expensive painting / Nadiia Pavlichenko // Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. - 2019. - Т. 2. - С. 98-104.