Doxing: the Sandy Hook case study
Loading...
Date
2024
Authors
Bulgakova, Daria
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
This article aims to contribute to the doxing problem concerning the interpretation of this phenomenon and the provision of anti-doxing measures. The author argues that doxing is a social practice of searching and disclosing adverse events and party information on the internet and is based on people’s original intention of justice to let the public understand the facts and truth. However, doxing can influence online audience behavior and shift the results of public opinion polls. The case study on Sandy Hook aims to illustrate doxing and highlights the value of sifting through the information that people receive from various sources. The research exemplifies the negative consequences of doxing, particularly for the victims, whose children were tragically killed, as conspiracy theorist Alex Jones exacerbated the situation by portraying the Sandy Hook shooting as a hoax. Thus, the author suggests the adoption of cyber liability policies and the implementation of cyber insurance to mitigate the risks of doxing. Such measures can also help protect individuals from the potential harm caused by the destructive practice of unregulated media and internet exposure. It is important because, considering the factors of the case study, the coverage of doxing is also shaped by a multifaceted discourse encompassing identity theft, armed conflicts, political issues, cyber trolling, ethical dilemmas in media practices, public health implications, and even social inequality. This discourse has not only sustained the initial wave in the scope of defamation but also plays a key role in studying the evolution of doxing and shaping its understanding among readers.
Description
Метою статті є з’ясування та розв’язання проблеми доксингу за допомогою тлумачення цього явища та вироблення антидоксингових заходів. За визначенням авторки, доксинг — це соціальна практика пошуку та розкриття в інтернеті інформації про події та їхніх учасників, яка ґрунтується на початковому намірі доксера висвітлити обставини відповідно до його уявлень про справедливість задля сприйняття цих даних спільнотою з подальшим громадським осудом. Зазвичай доксинг може спровокувати поведінку мережевої аудиторії та змінити результати опитувань громадської думки. З огляду на мету дослідження, авторка використовує методологію кейс-стаді: розглянуто сенсаційну справу з практики США, відому як Сенді-Хук. Згідно з хронологією подій, 14 грудня 2012 року Адам Ленза застрелив свою матір, а потім пішов у початкову школу Сенді-Хук у Ньютауні, штат Коннектикут. У цьому освітньому закладі він влаштував стрілянину, вбивши 20 учнів і шістьох співробітників, після чого вкоротив собі віку. Сім’ї загиблих зазнали травми не лише від події, а й від доксингу. Дослідження справи Сенді-Хук проілюструвало дію доксингу і підкреслило, наскільки важливим є аналіз і фільтрування споживачами інформації, отриманої з різних джерел. Це дослідження показує негативні наслідки доксингу для жертв, родичі яких загинули під час стрілянини, особливо після того, як конспіролог Алекс Джонс розкритикував ситуацію, охарактеризувавши стрілянину в Сенді-Хук як постановку, інсценування. Авторка пропонує запровадити політику інтернет- та медіауправління, яка б визначала кібервідповідальність і впроваджувала медіастрахування, щоб зменшити ризики впливу доксингу, та виробити правове реагування на дії доксерів. Такі заходи також можуть допомогти захистити сторони від потенційної шкоди, спричиненої деструктивною практикою свободи дій у засобах масової інформації та інтернеті. Це важливо, оскільки, з огляду на вторинні виявлені в кейс-стаді негативні чинники, доксинг також пов’язаний з такими проблемами, як крадіжка особистих даних, збройні зіткнення, політичні питання, кібертролінг, професійна етика в медіа, негативні наслідки для громадського здоров’я в мережі та навіть прояви нерівності. Отже, дослідження не лише підтримує початкові правові зміни щодо проблеми дифамації, а й відіграє важливу роль у вивченні еволюції доксингу та формуванні в суспільстві його розуміння.
Keywords
Infowars, Alex Jones, release of personal data online, Adam Lanza, defamation, article, Алекс Джонс, оприлюднення персональних даних в інтернеті, Адам Ленза, дифамація
Citation
Bulgakova D. Doxing: the Sandy Hook case study / Daria Bulgakova // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. - 2024. - Т. 14. - С. 3-18. - https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.14.3-18