Досвід і філософія: еволюція поняття досвіду в західній філософії ХІХ-ХХ століть: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук

Loading...
Thumbnail Image
Date
2007
Authors
Мінаков, Михайло
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії. – Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. – Київ, 2007. Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.
Description
Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности 09.00.05 – история философии. – Институт философии имени Г.С. Сковороды НАН Украины. – Киев, 2007. Диссертация посвящена исследованию основных характеристик развития понятия опыта в западных философских системах ХІХ–ХХ вв., определенного концептуальными особенностями подходов к истолкованию опыта в философии Канта и Гегеля. Для проведения исследования была усовершенствована историко-философская методика исследования философской концептуализации опыта путем включения в нее принципов истории понятий и элементов топологической дескрипции понятийного содержания. Топологический подход позволил описать развитие понятия опыта в определениях горизонта, границы, пределов и регионов опыта. Усовершенствованный подход к изучению понятия опыта позволил адекватно описать эволюцию его содержания в западной философии. На основании историко-философского топологического анализа ключевых положений истолкования опыта в западной философии от Античности до Модерна воссоздана картина предыстории и истории философского понятия опыта. Эволюция понятия опыта рассматривается в рамках, заложенных И. Кантом в анализе фактичности опыта и Г.В.Ф. Гегелем в определении его историчности. Таким образом, эпистемологический и герменевтический подходы были определены как предпосылки, предопределившие ход рассмотрения опытной проблематики в западной философии. Опираясь на выясненные особенности предыстории понятия опыта и исходных рамок его начала, эволюция понятия опыта раскрыта в форме прояснения и углубления дескрипций смысловых структур понятия опыта в основных философских течениях Запада. Эволюция понятия опыта рассмотрена на примерах концептуализации опыта в неокантианстве, прагматизме, аналитической философии, герменевтике и феноменологии. Так, на примере неокантианских школ показан переход от истолкования научного опыта как идеальной модели к признанию множественности и равноценности разных форм опыта. Прагматическая философия составила пример анализа опыта, исходя из его эффективности и адекватности, а также из неоднозначности связи опыта и языка. На примере анализа референционной теории значения и определения констативной и преформативной составляющей языкового опыта, была рассмотрена попытка целостного истолкования опыта вне деления его на эпистемологический, метафизический и онтологический измерения. Герменевтика и феноменология стали примером анализа опыта в единстве его фактической и исторической определенности. В результате наложения осмыслений опыта, образованных в основных философских подходах ХІХ–ХХ столетий, была составлена топологическая картина понятия опыта с определением его границы и установлением пределов его регионов. Тем самым стало возможным дальнейшее философское изучение опыта в целостности его эпистемологических, метафизических и онтологических оснований, а также необходимом единстве его фактической и исторической определенности. Таким образом, в систематическом виде была представлена целостная концепция эволюции понятия опыта в западной философии ХІХ-ХХ вв., которая обобщает специфику подходов к анализу опыта в философских позициях неокантианства, прагматизма, аналитической философии языка, феноменологии и герменевтики, а также особенности влияния этих подходов на формирование задач современной эпистемологии и философии науки.
Thesis for a doctoral degree in philosophy, speciality 09.00.05 – history of philosophy. – Institute of Philosophy named after G.S. Skovoroda NAS of Ukraine. – Kyiv, 2007. The thesis aims at determination of the main peculiarities of development of the concept of experience in the western philosophical systems that formed under influence of thoughts of I. Kant and G.W.F. Hegel in ХІХ–ХХ centuries. Based on topological analysis of main theories of experience formulated within the framework of the western philosophy from the Antiquity through XX century, there was constructed a holistic picture of the prehistory and history of the concept of experience in this thesis. Once created by Kant and Hegel, specificity of the conceptual history of experience was examined and described in terms of evolution driven by tension between epistemological and hermeneutic approaches. It was identified that the evolution of the concept of experience was progressing as dialectical process of interrelation and interdetermination of factual and historical dimensions of experience in the leading western schools of philosophy. Based on this analysis, the thesis in a systemic way represents holistic conception of evolution of the experience’s notion in the western philosophy of XIX–XX centuries, which generalizes specificity of approaches of neokantianism, pragmatism, analytical philosophy, hermeneutics, and phenomenology, as well as peculiarities of their impact upon formulation of tasks and problems of the contemporary epistemology, philosophy of language and philosophy of science. Also, the thesis describes how within those five western philosophical directions analysis of experience was implemented aiming to keep experience’ epistemological, metaphysical and ontological determinations together in one holistic model.
Keywords
поняття досвіду, історія філософського поняття, топологія, теорія та метатеорія досвіду, філософія Канта, філософія Геґеля, неокантіанство, прагматизм, аналітична філософія мови, герменевтика, феноменологія, дисертація, понятие опыта, история философского понятия, топология, теория и метатеория опыта, философия Канта, философия Гегеля, неокантианство, прагматизм, аналитическая философия языка, герменевтика, феноменология, concept of experience, history of philosophical concept, topology, theory and metatheory of experience, philosophy of Kant, philosophy of Hegel, neokantianism, pragmatism, analytical philosophy, hermeneutics, phenomenology
Citation
Досвід і філософія: Еволюція поняття досвіду в західній філософії ХІХ-ХХ століть: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.05 / М.А. Мінаков; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 409 с.