Педагогічний парадокс Канта у київській духовно-академічній філософії ХІХ ст.: статус дитини і стратегія виховання

Simple item page
dc.contributor.authorКузьміна, Світланаuk_UA
dc.date.accessioned2025-07-31T08:07:12Z
dc.date.available2025-07-31T08:07:12Z
dc.date.issued2025
dc.descriptionThe present essay aims to investigate the impact of Immanuel Kant’s pedagogical paradox on the philosophy of education in the 19th-century Kyiv spiritual and academic tradition, as well as to gain a better understanding of how Kyiv philosophers rethought the issues of the child’s status and rights arising from Kant’s ethical and pedagogical ideas. This study finds that, while remaining within the paradigm of pedagogical theory as secularized theology, Kyiv professors developed a view of the child’s status radically different from Kant’s, based on the Orthodox dogma of original sin and the image of God (imago Dei) in humans. In their interpretation of the child’s natural state, they sought to balance the opposing view that human nature in its original state is radically good (Rousseau) and that it is radically distorted by evil—wild and unbridled (Kant). Kyiv academicians argue that human nature should be considered good in principle, as humanity is not only a creation but also a bearer of the uncreated spirit of God. At the same time, they maintain that original sin did not corrupt any part of human nature; it merely created the possibility of doing evil, disrupting the harmony in which the spirit governed the forces of the soul and body. However, Kyiv professors believe that, in the case of a child, this potential for evil remains unrealized; therefore, childhood embodies "a mold, a form of a spiritual ideal"—an unconscious "primordial virginity." On these grounds, there is no doubt that a child should be considered a priori a person and, therefore, that its right to free development should be recognized. This allows them to resolve the pedagogical paradox not only by means of restrictions and coercion—relying on the educator’s humanity —but also by discovering natural ways to help the child recognize its need for freedom and learn to exercise it. According to the Kyiv philosophers, a child is a completely morally healthy being who simply needs support to learn how to distinguish between good and evil within itself and around it, and to do good out of love—in other words, to learn to use freedom and act as a moral subject. Therefore, the strategy of education must be formulates as a response to this fundamental question.en_US
dc.description.abstractЦя стаття має на меті дослідити вплив Кантового педагогічного парадокса на філософію виховання у київській духовно-академічній традиції ХІХ ст., а також показати, як київські філософи переосмислили проблеми статусу і прав дитини, які постають з етичних і педагогічних ідей Канта. Залишаючись у парадигмі педагогічної теорії як секуляризованої теології, київські професори розвивають кардинально інший, ніж у Канта, погляд на статус дитини на підґрунті православного догмату про первородний гріх і образ Божий у людині. У трактуванні природного стану дитини вони намагаються знайти баланс між антитезами, що людська природа у первинному стані є радикально доброю (Руссо) і радикально спотвореною злом, дикою і нестримною (Кант). Київські академісти твердять, що людську природу слід розглядати як добру в принципі, адже людина є не лише творінням, а й носієм нетварного духу Божого. Водночас, слід визнати, що первородний гріх не зіпсував якусь із частин людського єства, а лише зумовив можливість творити зло, порушивши гармонію, у якій дух панував над силами душі й тіла. Однак, вважають київські професори, для дитини ця можливість зла залишається ще нереалізованою, і тому дитинство втілює собою "зліпок, форму духовного ідеалу" та неусвідомлену "первинну цноту". На таких підставах не підлягає сумніву, що дитину слід апріорно вважати людиною, а отже визнавати її право на вільний розвиток. Це дає можливість розв’язувати педагогічний парадокс не лише шляхом обмежень і примусу, покладаючись лише на гуманність та інтуїцію вихователя, а й знаходячи природні шляхи допомогти дитині реалізувати свою потребу у свободі та навчитися користуватися нею. На переконання київських філософів, дитина — це цілком морально здорова істота, яка потребує підтримки, щоб навчитися розрізняти добро і зло у собі й навколо, робити добро з любові до нього, тобто вчитися користуватися свободою і діяти як моральний суб’єкт. Отже, стратегія виховання має бути відповіддю на цей фундаментальний запит.uk_UA
dc.identifier.citationКузьміна С. Л. Педагогічний парадокс Канта у київській духовно-академічній філософії ХІХ ст.: статус дитини і стратегія виховання / Кузьміна С. Л. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2025. - Т. 15. - С. 14-21. - https://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.15.14-21uk_UA
dc.identifier.issn2617-1678
dc.identifier.issn2617-5703
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.15.14-21
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35830
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний університет "Києво-Могилянська академія"uk_UA
dc.relation.sourceНаукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавствоuk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectфілософія вихованняuk_UA
dc.subjectкиївська духовно-академічна філософія XIX ст.uk_UA
dc.subjectІммануїл Кантuk_UA
dc.subjectпедагогічний парадоксuk_UA
dc.subjectправа дитиниuk_UA
dc.subjectПамфіл Юркевичuk_UA
dc.subjectМаркеллін Олесницькийuk_UA
dc.subjectСильвестр Гогоцькийuk_UA
dc.subjectстаттяuk_UA
dc.subjectphilosophy of educationen_US
dc.subjectKyiv spiritual and academic philosophy of the 19th centuryen_US
dc.subjectImmanuel Kanten_US
dc.subjectpedagogical paradoxen_US
dc.subjectchildren’s rightsen_US
dc.subjectPamphyl Yurkevychen_US
dc.subjectMarkellin Olesnytskyien_US
dc.subjectSylvester Hohotskyien_US
dc.titleПедагогічний парадокс Канта у київській духовно-академічній філософії ХІХ ст.: статус дитини і стратегія вихованняuk_UA
dc.title.alternativeKant's pedagogical paradox in 19th-century Kyiv spiritual and academic philosophy: the status of the child and the strategy of educationen_US
dc.typeArticleuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Kuzmina_Pedahohichnyi_paradoks_Kanta_u_kyivskii_dukhovno-akademichnii_filosofii_XIX_st_status_dytyny_i_stratehiia_vykhovannia.pdf
Size:
406.96 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Том 15