Біблієзнавство в Київській духовній академії (XIX - початок XX ст.) : становлення і розвиток : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук
Loading...
Date
2015
Authors
Головащенко, Сергій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2015. У дисертації вперше у вітчизняній науці здійснено реконструкцію біблієзнавства в Київській духовній академії ХІХ – початку ХХ ст. як
цілісної системи дослідницької та викладацької діяльності, невід’ємного компонента духовно-академічної культури. Проаналізовано передумови, історико-культурний, освітній і релігійний контекст, ідейні та інституційні чинники формування в КДА означеного періоду як академічного, так і популярного дискурсів вивчення та освоєння Біблії. На підставі введення до наукового обігу й систематичного аналізу широкого кола малодосліджених біблієзнавчих творів, корпусу академічних інституційних документів і першоджерел уперше сформовано джерельну базу вивчення київського духовно-академічного біблієзнавства ХІХ – початку ХХ ст. Висвітлено досвід викладацької праці та науково- богословської творчості видатних дослідників Біблії – представників КДА цього періоду, таких, як єп. Філарет (Філаретов), С. М. Сольський,
Я. О. Олесницький, Ф. Я. Покровський, А. С. Царевський, архієп. Василій (Д. І. Богдашевський), В. П. Рибінський, О. О. Глаголєв та ін. На основі аналізу теоретичної спадщини провідних біблієзнавців КДА окреслено проблемне поле, предметно-тематичну та жанрову структуру фахових досліджень, виявлено їх науково значущі результати у конкретних галузях біблієзнавства, а саме в біблійній ісагогіці й екзеґезі, біблійній археології, текстуальній, філологічно-літературній, історичній критиці Біблії. Викладання біблійних знань у КДА зазначеної доби досліджено з погляду становлення його структури, особливостей змісту й методики. Висвітлено напрями дидактичного теоретизування київських біблієзнавців-академістів, у т.ч. їхні погляди на Біблію як на об’єкт не лише академічного, а й популярного викладання. У цьому зв’язку осмислено набутий викладачами і вихованцями КДА досвід популяризації знань про Біблію та їх застосування в просвітницьких і місіонерських церковних практиках. Зміст і специфіку біблієзнавчих досліджень київських академістів визначено й проаналізовано як у контексті церковно-богословських завдань
Київської духовної академії, так і в контексті взаємодії з європейською та світовою біблійною наукою.
Thesis for doctor of philosophy degree in specialization 09.00.11 – religious studies. – National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2015. For the first time in the Ukrainian academic research, this dissertation reconstructs the biblical studies at the Kiev Theological Academy in the 19th and early 20th centuries, examining it as a holistic system of academic studies and teaching and as an integral component of theological academic culture. It reviews the prerequisites, the historical, cultural, educational and religious context, and the ideological and institutional factors that contributed to the evolvement of the KThA during the period in question with regard to both academic and popular discourses in the study and exploration of the Bible. By introducing into the academic use and undertaking a systemic analysis a wide range of hardly ever researched Biblical studies, academic institutional documents, and original works, the dissertation outlines for the first time a pool of resource literature for research of the Kyiv theological and academic Biblical studies of the 19th and early 20th centuries. The dissertation examines the teaching, research and theological study experiences of outstanding biblical scholars of the Kiev Theological Academy of the given period, such as Bishop Filaret (Filaretov), S. M. Solsky, Ya. A. Olesnytsky, F. Ya. Pokrovsky, A. S. Tsarevsky, Archbishop Vasiliy (D. I. Bohdashevsky), V. P. Rybinsky, O. O. Glagolev and others. By analyzing the theoretical heritage of the leading biblical scholars of the KThA, the dissertation outlines a range of key issues and genre structures of the specialized studies and identifies their academically significant results in specific areas of biblical studies, namely biblical isagogics and exegesis, biblical archaeology, and textual, philological, literary and historical critique of the Bible. The academic teaching of biblical knowledge at the Kiev Theological Academy of that period has been examined in terms of the evolution of its structure, specific content and methods. The dissertation reviews the didactic theorizing of Kyiv biblical academics, including their views on the Bible as a source for not only academic but also popular teaching. In this regard, the dissertation captures the experiences gained by the KThA professors and students in promoting the biblical knowledge and applying it to catechetical, educational, and missionary religious practices. The content and specific aspects of the biblical studies by Kyiv academics has been analyzed and defined both in light of the church and theological objectives of the Kiev Theological Academy and its interaction with the European and world biblical studies.
Thesis for doctor of philosophy degree in specialization 09.00.11 – religious studies. – National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2015. For the first time in the Ukrainian academic research, this dissertation reconstructs the biblical studies at the Kiev Theological Academy in the 19th and early 20th centuries, examining it as a holistic system of academic studies and teaching and as an integral component of theological academic culture. It reviews the prerequisites, the historical, cultural, educational and religious context, and the ideological and institutional factors that contributed to the evolvement of the KThA during the period in question with regard to both academic and popular discourses in the study and exploration of the Bible. By introducing into the academic use and undertaking a systemic analysis a wide range of hardly ever researched Biblical studies, academic institutional documents, and original works, the dissertation outlines for the first time a pool of resource literature for research of the Kyiv theological and academic Biblical studies of the 19th and early 20th centuries. The dissertation examines the teaching, research and theological study experiences of outstanding biblical scholars of the Kiev Theological Academy of the given period, such as Bishop Filaret (Filaretov), S. M. Solsky, Ya. A. Olesnytsky, F. Ya. Pokrovsky, A. S. Tsarevsky, Archbishop Vasiliy (D. I. Bohdashevsky), V. P. Rybinsky, O. O. Glagolev and others. By analyzing the theoretical heritage of the leading biblical scholars of the KThA, the dissertation outlines a range of key issues and genre structures of the specialized studies and identifies their academically significant results in specific areas of biblical studies, namely biblical isagogics and exegesis, biblical archaeology, and textual, philological, literary and historical critique of the Bible. The academic teaching of biblical knowledge at the Kiev Theological Academy of that period has been examined in terms of the evolution of its structure, specific content and methods. The dissertation reviews the didactic theorizing of Kyiv biblical academics, including their views on the Bible as a source for not only academic but also popular teaching. In this regard, the dissertation captures the experiences gained by the KThA professors and students in promoting the biblical knowledge and applying it to catechetical, educational, and missionary religious practices. The content and specific aspects of the biblical studies by Kyiv academics has been analyzed and defined both in light of the church and theological objectives of the Kiev Theological Academy and its interaction with the European and world biblical studies.
Description
Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.11 – религиоведение. – Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова. – Киев, 2015. В диссертации впервые в отечественной науке осуществлена реконструкция библиеведения в Киевской духовной академии ХІХ – начала ХХ в. как целостной системы исследовательской и преподавательской деятельности в контексте высшего православного духовного образования, религиозно-просветительской, миссионерской церковных практик, а также в контексте взаимодействия религиозного и научного знания. Библиеведение здесь изучается как специфический феномен богословской, научной и гуманитарной культуры того времени и как проявление персонального творчества. Проанализированы предпосылки, историко-культурный, образовательный и религиозный контекст, идейные и институциональные факторы формирования в КДА названного периода как академического, так и популярного дискурсов освоения Библии. На основании ввода в научный оборот широкого круга малоизученных научно-богословских трудов, корпуса академических институциональных документов и первоисточников впервые сформирована источниковая база исследования киевского духовно-академического библиеведения ХІХ – начала ХХ в. Впервые систематически проанализированы ряд учебно-методических документов, программ и конспектов учебных курсов, материалы дискуссий по теоретическим и дидактическим вопросам, преподавательские отзывы и рецензии на сочинения по библейской тематике. Освещен опыт преподавательской работы и научно-богословского творчества выдающихся исследователей Библии – представителей КДА этого периода, таких, как еп. Филарет (Филаретов), С. М. Сольский, А. А. Олесницкий, Ф. Я. Покровский, А. С. Царевский, архиеп. Василий (Д. И. Богдашевский), В. П. Рыбинский, А. А. Глаголев и др.
На базе анализа теоретического наследия ведущих библиеведов КДА очерчены проблемное поле, предметно-тематическая и жанровая структура их профессиональных исследований, выявлены научно значимые результаты в конкретных отраслях библейских исследований, а именно в библейской исагогике и экзегезе, библейской археологии, текстуальной, филологической, литературной и исторической критике Библии. Преподавание библейский знаний в КДА отмеченного периода
исследовано с точки зрения становления его структуры, особенностей содержания и методики. Установлено, что поиски и усилия академистов-библиеведов были направлены на усиление роли изучения Библии в процессе богословской подготовки, на повышение качества изучения оригинальных библейских языков и совершенствование учебных пособий. Доказано также, что их дидактические подходы, в соответствии с задачами православного богословского образования, религиозного воспитании и миссии, основывались на защите подлинности, достоверности и целостности библейского текста. Освещен и осмыслен приобретенный профессорами и воспитанниками КДА опыт популяризации знаний о Библии, их применения в просветительских и миссионерских церковных практиках.
Содержание и специфика библиеведческих исследований киевских академистов определены и проанализированы как в контексте церковно-богословских задач Киевской духовной академии, так и в контексте взаимодействия с европейской и мировой библейской наукой. Научно значимыми результатами тут стали, в частности: в библейской текстологии и филологической критике – сопоставление церковнославянского и масоретского текстов, научное и учебное применение авторских библейских
переводов; в библейской археологии – эволюция от эмпирических описаний первичного археологического материала в сторону историко-культурных
реконструкций и теоретико-методологических обобщений; в библейской исагогике – обоснование создания православных исагогических пособий на основе взаимодействия исторического и догматического подходов; в литературной критике Библии – конструктивное использование достижений тогдашнего языкознания и литературоведения для анализа ветхозаветной поэтики; в библейской герменевтике и экзегезе – истолкование русского Синодального перевода с применением филологического и историко- культурного анализа. Отношение киевских академистов к зарубежной науке о Библии основывалось на рецепции достижений ортодоксальных исследователей и отрицании рационалистической "негативной" библейской критики на основании принципов сакральности Библии, историко-догматического единства Писания и Предания, супранатурализма и провиденциализма. В то же время признание рядом киевских библиеведов принципа эволюции
религиозности человечества сделало возможным применение исторического и компаративного подходов, способствуя зарождению в КДА элементов "проторелигиоведения" на почве изучения Библии. Так складывалась эвристически ценная исследовательская парадигма, основанная на критическом освоении зарубежных источников, на использовании актуальных научных данных, на стремлении к балансу между верностью догматике и требованиями научной рациональности.
Keywords
Київська духовна академія, Біблія, біблієзнавство, бібліологія, біблеїстика, біблійна ісагогіка, біблійна екзеґеза, біблійна археологія, біблійна критика, біблійна освіта, богословська освіта, автореферат дисертації, Киевская духовная академия, Библия, библиеведение, библиология, библеистика, библейская исагогика, библейская экзегеза, библейская археология, библейская критика, библейское образование, богословское образование, Kyiv Theological Academy, the Bible, biblical studies, bibliology, biblical research, biblical isagogics, biblical exegesis, biblical archaeology, biblical criticism, biblical education, theological education
Citation
Головащенко С. І. Біблієзнавство в Київській духовній академії (XIX - початок XX ст.) : становлення і розвиток : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук / Сергій Іванович Головащенко ; [наук. консультант Ткачук Марина Леонідівна] ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ : [б. в.], 2015. - 33 с.