Теоретико-методологічні засади дослідження Культур-Ліги як феномену єврейського культурно-освітнього життя в Києві (1918-1931 рр.

Simple item page
dc.contributor.authorУманська, Аннаuk_UA
dc.date.accessioned2026-01-05T06:45:52Z
dc.date.available2026-01-05T06:45:52Z
dc.date.issued2025
dc.descriptionThe article examines the theoretical and methodological basis of researching the activities of the Kultur-Lige as an integral historical and cultural phenomenon. The research issue is to study the Kultur-Lige as a social and cultural formation with its worldview, motivation, and cultural activities. The specific areas of activity of the comrade, in particular the organization of Jewish schools, the publication of textbooks and literary works, the creation of musical, artistic and theatrical studios, reveal various spheres of application of these ideological principles of the Kultur-Lige. These elements were not accidental; each sphere of activity reflected the desire for the modernization and secularization of Jewish culture, emphasizing its originality and at the same time openness to pan-European intellectual and cultural trends. The article represents an interdisciplinary approach to the study of Kultur-Lige, based on the concepts of the Karl Mannheim’s sociology of knowledge (in particular, the concepts of Weltanschauung, definition of interests and generational affiliation), theoretical concepts of the Annales school (the Roger Chartier`s method of the history of mentalities) and Volodymyr Potulnytsky`s comparative model of "idea – territory – alternatives". As a research outcome, the Kultur-Lige is presented as a deliberately organized cultural community that influenced a Jewish worldview of that period based on a shared long-term interest. Through intergenerational collaboration and cross-party engagement, the organization actively promoted a new secular Yiddish culture among various segments of the Jewish community. The concepts of Karl Mannheim, Roger Chartier, and Volodymyr Potulnytsky made it possible to identify the inner logic of the Kultur-Lige’s activities, its adaptive strategies, and transformative potential. The proposed methodological concepts expand the analytical framework for understanding the Kultur-Lige as a cultural-educational phenomenon and a complex system of educational and artistic initiatives.en_US
dc.description.abstractУ статті розглядаються теоретико-методологічні засади дослідження діяльності Культур-Ліги як цілісного історико-культурного феномену. Проблематика полягає у необхідності осмислення Культур-Ліги не лише як організаційної структури, а як соціокультурного утворення з власним світоглядом, структурою мотивації та механізмами культурних практик. Конкретні напрями діяльності товариста, зокрема організація єврейських шкіл, видання підручників і літературних творів, створення музичних, художніх і театральних студій, виявляють різноманітні сфери застосування цих світоглядних засад Культур-Ліги. Ці елементи не були випадковими, кожна сфера діяльності відображала прагнення до модернізації та секуляризації єврейської культури, підкреслюючи її самобутність і водночас відкритість до загальноєвропейських інтелектуальних і культурних тенденцій. Стаття репрезентує міждисциплінарний підхід до дослідження Культур-Ліги, що спирається на концепції соціології знання Карла Маннгейма (зокрема поняття світогляду, дефініції інтересів та генераційної належності), теоретичні інструменти школи "Анналів" (метод історії ментальностей Роже Шартьє) та компаративну модель "ідея – територія – альтернативи" Володимира Потульницького. У результаті дослідження Культур-Ліга постає як штучно організована культурна спільнота, яка формувала модерний єврейський світогляд на основі спільного довготривалого інтересу. Через взаємодію представників різних поколінь та міжпартійність, організація активно транслювала нову секулярну їдишську культуру серед широких верств населення. Концепти Карла Маннгейма, Роже Шартьє та Володимира Потульницького дозволяють виявити внутрішню логіку культурної дії Культур-Ліги, її адаптивні стратегії та трансформаційний потенціал. Запропоновані методологічні інструменти розширюють рамки дослідження Культур-Ліги як товариства та її просвітницьких та культурних ініціатив.uk_UA
dc.identifier.citationУманська А. А. Теоретико-методологічні засади дослідження Культур-Ліги як феномену єврейського культурно-освітнього життя в Києві (1918-1931 рр.) / Уманська А. А. // Проблеми всесвітньої історії. - 2025. - № 3 (31). - С. 180-194. - https://doi.org/10.46869/2707-6776-2025-31-11uk_UA
dc.identifier.issn2707-6776
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.46869/2707-6776-2025-31-11
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38016
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.sourceПроблеми всесвітньої історіїuk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectКультур-Лігаuk_UA
dc.subjectєврейська культураuk_UA
dc.subjectметодологіяuk_UA
dc.subjectїдишuk_UA
dc.subjectсоціологія знанняuk_UA
dc.subjectшкола "Анналів"uk_UA
dc.subjectстаттяuk_UA
dc.subjectKultur-Ligeen_US
dc.subjectJewish cultureen_US
dc.subjectmethodologyen_US
dc.subjectYiddishen_US
dc.subjectsociology of knowledgeen_US
dc.subjectAnnales schoolen_US
dc.titleТеоретико-методологічні засади дослідження Культур-Ліги як феномену єврейського культурно-освітнього життя в Києві (1918-1931 рр.uk_UA
dc.title.alternativeTheoretical and Methodological Basis of the Kultur-Lige Research as a Phenomenon of Jewish Cultural and Educational Life in Kyiv in 1918–1931en_US
dc.typeArticleuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Umanska_Teoretyko-metodolohichni_zasady_doslidzhennia_Kultur-Lihy_yak_fenomenu_yevreiskoho_kulturno-osvitnoho_zhyttia_v_Kyievi_1918-1931_rr.pdf
Size:
437.87 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Навчальна лабораторія історичних студій