Повсякденність дорослого населення з інвалідністю під час російського повномасштабного вторгнення в Україну : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2025
Authors
Лавренюк, Софія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У дисертаційній роботі вирішене важливе наукове завдання, присвячене вивченню повсякденності дорослого населення з інвалідністю в умовах російського повномасштабного вторгнення в Україну. Дослідження фокусується на трансформації повсякденності під впливом структурних та соціальних бар’єрів, суб’єктивного стресу та стратегій його подолання, із врахуванням досвіду як цивільних осіб, що мали вроджену та набуту інвалідність до війни, так і ветеранів та ветеранок з пораненням. Актуальність зумовлена нестачею комплексного міждисциплінарного підходу до вивчення інвалідності в умовах війни, обмеженістю емпіричних даних щодо повсякденності людей з інвалідністю, а також необхідністю впровадження правозахисної моделі інвалідності у практики державної підтримки. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше встановлено структуру та зміст повсякденних практик людей з інвалідністю в умовах війни; розроблено авторський прототип оцінки якості повсякденності людьми з інвалідністю під час війни; застосовано соціально-екологічний підхід для інтеграції емпіричних даних дослідження на мікро- (індивідуальний, міжособистісний), мезо- (громадський) та макро- (інституційний, політичний) рівнях повсякденності під час війни; запропоновано типологію стратегій подолання стресу; виявлено зв’язок між структурними бар’єрами, суб’єктивним стресом і обраними стратегіями подолання стресу. У першому розділі дисертаційного дослідження здійснено критичний аналіз теоретичних підходів до визначення поняття інвалідності, моделей інвалідності, нормативно-правової бази та соціальних політик щодо людей з інвалідністю та ветеранів/ок, окреслено типові дослідження аспектів повсякденності в контексті структурних нерівностей; а також застосування соціально-екологічного підходу в дослідженнях інвалідності. У другому розділі дисертаційного дослідження розглянуті теоретичні підходи у вивченні повсякденності, структури та трансформації повсякденності в контексті кризових ситуацій, а також здійснено систематичний огляд емпіричних наукових досліджень, що вивчають суб’єктивний стрес та стратегії подолання людей з інвалідністю. У третьому розділі дисертаційного дослідження обґрунтовано методологічні засади змішаного підходу: якісна частина реалізована через інтерпретативний феноменологічний аналіз 51 напівструктурованого інтерв’ю (4 хвилі), що дозволило виявити глибинні переживання у повсякденності, зокрема бар’єрів, змін у тілесності, повсякденних ритуалах і виокремлено стратегії подолання стресу під час війни. Кількісна частина реалізована через онлайн-опитування 134 людей з інвалідністю, яка включала 10 авторських питань, 2 питання суб'єктивної оцінки фізичного та психічного здоров’я рекомендовані ВООЗ, авторську п’яти факторну шкалу оцінки суб’єктивної якості повсякденності під час війни людьми з інвалідністю, шкалу оцінки суб’єктивного стресу PSS-14 (Cohen et al., 1983), стратегій подолання стресу Brief-COPE (Carver, 1997) та соціально-демографічний блок. А також представлено результати емпіричного аналізу, які охоплюють досвід людей з інвалідністю "до" та "під час" повномасштабного вторгнення. У результаті аналізу виявлено повсякденні бар’єри у працевлаштуванні; проаналізовано перспективу зацікавлених сторін у аспекті працевлаштування; визначено структуру та практики повсякденності людей з інвалідністю під час війни; здійснено кейс-стаді досвіду ветеранів та ветеранок з пораненням після повернення до цивільного життя; проаналізовано трансформацію повсякденності внаслідок війни; представлено результати кількісного аналізу суб'єктивної оцінки якості повсякденності під час війни, самооцінки суб’єктивного стресу, а також аналіз обраних стратегій подолання стресу. Результати якісницького та кількісного компонентів дисертаційного дослідження інтегровано з застосуванням соціально-екологічного підходу, що дозволило виявити багаторівневу структуру підтримки та дозволили сформулювати рекомендації для зацікавлених сторін. На основі емпіричних знахідок виявлені нові наукові положення, які виносяться на захист. Так, вперше: (1) застосовано соціально-екологічний підхід у вигляді моделі для інтеграції якісницьких та кількісних емпіричних даних дослідження повсякденності дорослого населення з інвалідністю під час війни, яка включає мікро- (індивідуальний, міжособистісний), мезо- (громадський) та макрорівні (інституційний та політичний) та демонструє їх наповнення. Такий підхід сприяв глибшому осмисленню адаптації в умовах війни та може слугувати підґрунтям для ширшого впровадження правозахисної моделі інвалідності, яка охоплює всі рівні взаємодії та сприяє усвідомленню необхідності впровадження підтримки в умовах війни; (2) виявлено структуру повсякденності дорослих людей з інвалідністю в умовах російського повномасштабного вторгнення в Україну, яка охоплює як цивільне населення, так і ветеранів/ок із пораненнями. Структуру повсякденності становлять такі взаємопов’язані сфери: просторова та архітектурна доступність, що охоплює практики орієнтації в міському середовищі, доступу до укриттів, користування транспортом та можливості евакуації; доступ до ринку праці, який визначається рівнем адаптації робочих місць, упередженим ставленням роботодавців тощо; соціальна залученість та доступ до дозвілля, що включає підтримання соціальних зв’язків, участь у культурних практиках і можливість відпочинку; доступ до медичних і кризових послуг (медикаментів, реабілітації, екстреної допомоги, а також державних механізмів підтримки). Для ветеранів/ок з пораненнями структура повсякденності має відповідні характеристики, але додається ще сенсове навантаження, зокрема: зміна тілесності; переосмислення власної суб’єктності, професійної ідентичності та ролі у суспільстві поза військовим досвідом тощо; (3) створено та обґрунтовано класифікацію бар’єрів у повсякденності людей з інвалідністю до війни. На основі якісного аналізу напівструктурованих інтерв’ю встановлено п’ять основних груп бар’єрів: просторові (транспортна, архітектурна та загальна недоступність), інституційні (недоступність державних сервісів, складнощі з документами), законодавчі (використання складної мови, незрозумілість нормативно-правової бази для усіх зацікавлених сторін, фрагментарність та неузгодженість між законами); соціальні (ізоляція, стигматизація, дискримінація); суб’єктивні (власна мотивація та зацікавленість в активній громадській участі); (4) виокремлено трансформації повсякденності людей з інвалідністю під впливом повномасштабної війни, які проявляються в попередньо визначеній структурі повсякденності до війни та під час і виражені в таких аспектах: зміна функцій простору; ускладнена мобільність, втрата звичної орієнтації у просторі; об'єктивна втрата продуктивної зайнятості та суб'єктивна демотивація; потреба в нових навичках; погіршення стану здоров'я та тривалий стрес; посилився структурний бар’єр у вигляді неадаптованості медичних процедур до реального стану людини; ризики, пов’язані з фізичною безпекою при взаємодії з інституціями; залежність від інших при доступі до ресурсів, втрата сталих соціальних контактів, посилення просторової й емоційної ізоляції; поява нових ситуативних форм взаємодії; відсутність інституційної підтримки соціальної участі; (5) створено і протестовано 5- ти факторну авторську шкалу суб’єктивної оцінки якості повсякденності під час війни людьми з інвалідністю, яка складається з п’яти факторів: мобільність, піклування про себе, соціальна захищеність, продуктивна зайнятість, суспільна залученість; (6) на основі емпіричного дослідження з'ясовано психоемоційний стан дорослих людей з інвалідністю в умовах війни в Україні. Застосування феноменологічного підходу дозволило виявити, що психоемоційні переживання цієї групи безпосередньо пов’язані не лише з бойовими діями, а й з хронічною нестачею доступу до медичних, соціальних та інфраструктурних ресурсів, що поглиблює вразливість і відчуття ізоляції; (7) визначено типологію стратегій подолання стресу серед людей з інвалідністю в умовах повномасштабної війни, що охоплює як активні, так і пасивні форми реагування на психоемоційне навантаження. Зокрема, типологія включає такі стратегії: колективні (спільні активності, волонтерство), соціальної злученості (підтримку стосунків з близькими, належність до спільноти), втручання (звернення по допомогу), рутинно-структурні (робота, навчання, домашня зайнятість), саморегуляції (щоденні ритуали, сенсорне заспокоєння, творче вираження) та ігнорування (самодіагностиці, перевантаженні себе справами, очікувань, що стан «пройде самостійно»; (8) проведено систематичний пошук (PRISMA, SPIDER) та критичний огляд емпіричних досліджень щодо суб’єктивного стресу та стратегій його подолання серед людей з інвалідністю, що підтвердили: високий рівень суб’єктивного стресу зумовленого як структурними бар’єрами та стигматизацією, так і впливом кризових ситуацій (на прикладі пандемії та війни); ефективність у подоланні стресу адаптивних стратегій подолання стресу, та натомість неефективність дезадаптивних стратегій, що сприяють поглибленню психологічної вразливості; кореляцію між рівнем суб’єктивного стресу та вибором стратегій подолання, та визначення стійкості як головного чинника ефективного подолання стресу в умовах тривалої небезпеки або системної нестабільності; Таким чином, дисертаційна робота розкриває складну динаміку повсякденності дорослих людей з інвалідністю під час війни та робить вагомий внесок у розвиток соціології інвалідності, зокрема через поєднання інтерпретативно феноменологічного підходу у якісницькій частині, кількісного виміру та впливів повсякденності під час війни на суб’єктивну оцінку стресу та вибору стратегій його подолання. Практичні результати дослідження можуть бути використані для розробки політик підтримки, кризових протоколів, адвокаційних кампаній, програм інклюзивного відновлення та розбудови безбар’єрного суспільства.
Description
This dissertation addresses a significant scholarly problem by examining the everyday life of adults with disabilities during the full-scale Russian invasion of Ukraine. The study focuses on the transformation of everyday practices under the influence of structural and social barriers, subjective stress, and coping strategies. It considers the experiences of both civilians with congenital and acquired disabilities prior to the war, as well as veterans with combat-related injuries. The relevance of the research is driven by the lack of a comprehensive interdisciplinary approach to studying disability in wartime conditions, the limited availability of empirical data on the everyday lives of people with disabilities, and the urgent need to implement a rights-based model of disability in state support policies. The scientific novelty lies in the fact that, for the first time, the structure and content of everyday practices of people with disabilities during wartime have been established; an original assessment prototype for evaluating everyday quality of life under wartime conditions has been developed; and a socio-ecological approach has been applied to integrate empirical findings on micro- (individual, interpersonal), meso- (community), and macro- (institutional, political) levels of everyday experience. Additionally, a typology of coping strategies was proposed, and a link between structural barriers, subjective stress, and selected coping strategies was identified. Chapter one presents a critical analysis of theoretical approaches to defining disability, disability models, legal frameworks, and social policies regarding persons with disabilities and veterans. It outlines key research on everyday life in the context of structural inequalities and explores the application of the socio-ecological model in disability studies. Chapter two explores theoretical frameworks for studying everyday life, its structure, and transformations in times of crisis. It includes a systematic review of empirical research focused on subjective stress and coping mechanisms among people with disabilities. Chapter three substantiates the methodological foundation of a mixed-methods design. The qualitative component is based on interpretative phenomenological analysis (IPA) of 51 semi-structured interviews (across four waves), which allowed for an in-depth understanding of experiences related to daily barriers, transformations in bodily autonomy, everyday rituals, and stress-coping strategies during the war. The quantitative component involved an online survey of 134 persons with disabilities, including 10 original questions, 2 WHO-recommended questions on self-assessed physical and mental health, an original five-level scale for assessing subjective everyday quality of life during the war, the PSS-14 (Perceived Stress Scale) (Cohen et al., 1983), the Brief-COPE (Carver, 1997), and a demographic block. The results encompass experiences from both before and during the full-scale invasion. The analysis revealed everyday barriers to employment; examined stakeholder perspectives on employment issues; identified the structure and practices of everyday life during the war; presented a case study of veterans with injuries returning to civilian life; analyzed the transformation of everyday life due to war; and presented quantitative results on the subjective assessment of everyday quality of life, perceived stress, and selected coping strategies. The findings from the qualitative and quantitative components are integrated using a socio-ecological framework, which enabled the identification of a multi-level support structure and the formulation of recommendations for stakeholders. Based on empirical findings, new scientific contributions have been formulated and are presented for defense. For the first time: (1) a social-ecological approach has been applied in the form of a model for integrating qualitative and quantitative empirical data on the everyday life of adults with disabilities during the war. This model includes the micro- (individual, interpersonal), meso- (community), and macro-levels (institutional and political), and demonstrates their interconnection. This approach has contributed to a deeper understanding of adaptation in wartime and can serve as a foundation for broader implementation of the human rights-based model of disability, which encompasses all levels of interaction and promotes awareness of the need for support measures during war; (2) the structure of everyday life of adults with disabilities under the conditions of the full-scale Russian invasion of Ukraine has been identified, encompassing both civilians and wounded veterans. This structure consists of the following interrelated spheres: spatial and architectural accessibility, including navigation practices in urban environments, access to shelters, use of transport, and evacuation opportunities; access to the labor market, defined by the level of workplace adaptation, employer bias, etc.; social participation and access to leisure, including maintaining social ties, participating in cultural practices, and opportunities for rest; access to medical and crisis services (medications, rehabilitation, emergency aid, as well as state support mechanisms). For wounded veterans, the structure of everyday life retains the same characteristics but includes additional meaning-making dimensions, such as: changes in bodily experience; reconsideration of one’s subjectivity, professional identity, and societal role beyond military experience; (3) a classification of barriers in the everyday life of people with disabilities before the war has been developed and substantiated. Based on qualitative analysis of semi-structured interviews, five major groups of barriers have been identified: spatial (transport, architectural, and general inaccessibility); institutional (inaccessibility of public services, difficulties with documents); legal (use of complex language, lack of clarity in regulations for all stakeholders, fragmentation and inconsistency across laws); social (isolation, stigmatization, discrimination); subjective (personal motivation and interest in active civic participation); (4) the transformations in the everyday life of people with disabilities under the influence of full-scale war have been outlined, manifesting in the previously defined structure of everyday life before and during the war and expressed through the following aspects: changes in the functions of space; impeded mobility, loss of familiar spatial orientation; objective loss of productive employment and subjective demotivation; the need for new skills; deteriorating health and prolonged stress; intensified structural barrier in the form of unadapted medical procedures; risks associated with physical safety in interactions with institutions; dependence on others for access to resources, loss of stable social contacts, increased spatial and emotional isolation; emergence of new situational forms of interaction; lack of institutional support for social participation; (5) a five-factor author’s scale for subjective assessment of the quality of everyday life during the war by people with disabilities has been developed and tested. It consists of five factors: mobility, self-care, social security, productive employment, and societal participation; (6) the psycho-emotional state of adults with disabilities under wartime conditions in Ukraine has been identified through empirical research. Application of the phenomenological approach revealed that their psycho-emotional experiences are directly related not only to active hostilities, but also to the chronic lack of access to medical, social, and infrastructural resources, which exacerbates vulnerability and the sense of isolation; (7) a typology of stress coping strategies among people with disabilities during the full-scale war has been defined, encompassing both active and passive forms of response to psycho-emotional stress. In particular, the typology includes the following strategies: collective (joint activities, volunteering), social connectedness (maintaining relationships with loved ones, community belonging), intervention (seeking help), routine-structural (work, education, domestic activities), selfregulation (daily rituals, sensory soothing, creative expression), and avoidance (selfdiagnosis, overburdening with tasks, expectations that the condition “will pass on its own”); (8) a systematic search (PRISMA, SPIDER) and critical review of empirical studies on subjective stress and coping strategies among people with disabilities has been conducted. The review confirms: high levels of subjective stress caused by both structural barriers and stigmatization, as well as the impact of crisis situations (e.g. pandemic and war); the effectiveness of adaptive coping strategies, and the inefficacy of maladaptive ones, which deepen psychological vulnerability; the correlation between levels of subjective stress and choice of coping strategies, and the identification of resilience as the key factor in effective stress coping under prolonged danger or systemic instability. This dissertation reveals the complex dynamics of everyday life among adults with disabilities in wartime Ukraine and contributes significantly to the development of disability sociology. It does so through the integration of interpretative phenomenological analysis, quantitative measurement, and the examination of how wartime everyday experiences influence subjective stress and coping choices. The practical results of the research may inform policy design, crisis response protocols, advocacy campaigns, inclusive recovery programs, and the development of a barrier-free society.
Keywords
людина з інвалідністю, освіта, ветерани, інвалідність, повсякденність, стрес суб’єктивний стрес, стратегії подолання стресу, соціальна незахищеність, структурна нерівність, соціальна нерівність, інклюзія, російсько-українська війна, війна, охорона здоров’я, дисертація, person with a disability, education, veterans, disability, everyday life, stress, perceived stress, coping strategies, social vulnerability, structural inequality, social inequality, inclusion, Russian-Ukrainian war, war, healthcare
Citation
Лавренюк С Р. Повсякденність дорослого населення з інвалідністю під час російського повномасштабного вторгнення в Україну : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Лавренюк Софія Романівна ; наук. кер. Мажак Ірина Михайлівна ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [НаУКМА], 2025. - 374 c.