Кафедра археології

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12192

Browse

Browsing Кафедра археології by Author "Biliaieva, Svitlana"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    At the Crossroads of Worlds: The Fortress Tyagin
    (2025) Biliaieva, Svitlana
    Abstracts of the report of the participant of the 31st EAA Annual Meeting (2-6 September 2025, Belgrade Virtual). This study examines the Tyagin fortress as a pivotal architectural and cultural nexus within the defensive system established by Grand Duke Vitovt at the turn of the 14th and 15th centuries. Situated on the Lower Dnieper, Tyagin serves as a primary example of the multicultural synthesis characterizing the Northern Black Sea region, where Western Christian and Eastern Islamic civilizations intersected. Architecturally, the fortress aligns with the "Constantinople style," featuring a stone castle structure complete with a donjon and corner towers.
  • Thumbnail Image
    Item
    Матеріальна спадщина Молдавського князівства у Північно-Західному Причорномор'ї (кінець XIV-XV ст.)
    (Notograf Prim, 2025) Biliaieva, Svitlana
    Археологічні дослідження на території Північно-Західного Причорномор’я засвідчили багатоваріантність історико-культурної спадщини народів, доля яких була різними шляхами і у різні часи пов’язана з цим регіоном. Яскрава синкретична культура середньовіччя притаманна періоду піднесення Молдавського князівства ХV ст., особливо до приходу османів. Кінець ХIVст.- перші десятиліття XV ст. співпадає із початком масового зведення кам’яних фортець баштового типу у Причорноморському регіоні, які споруджують дві держави: Литовське і Молдавське князівства. Археологічні розкопки, зокрема фортеці у Білгороді- Дністровському, побудованої Молдавськими господарями, Дашіва (сучасний Очаків) і Тягині (Херсонщина), побудованими Великим литовським князем Вітовтом. дозволили встановити спільні риси та загальний європейський рівень фортифікаційних споруд, що відповідали вимогам захисту та розвитку артилерії. В архітектурному декорі отримують розповсюдження риси, характерні для сельджуцької культури, що мають аналогії на пам’ятках Туреччини, Криму, Азово-Чорноморського узбережжя.