Кафедра філософії та релігієзнавства

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17466

Browse

Browsing Кафедра філософії та релігієзнавства by Author "Бондаревська, Ірина"

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Антропологічні коди архітектури в філософії Жана Бодріяра
    (2020) Стороженко, Анастасія; Бондаревська, Ірина
    Об’єкт дослідження: метафізична теорія (ера гіперреального) та концепція "суспільства споживання" Ж. Бодріяра. Предмет дослідження: антропологічні коди архітектурних об’єктів у теорії Ж. Бодріяра . Мета дослідження: розкрити та проаналізувати антропологічну складову в розмислах Жана Бодріяра про архітектуру.
  • Thumbnail Image
    Item
    Мова кіно у філософських інтерпретаціях Жиля Дельоза
    (2021) Мелешко, Євгенія; Бондаревська, Ірина
    Зміст даної праці полягає в дослідженні авторської концепції філософії кінематографу Жиля Дельоза, що базується на мові образів. Робота присвячена визначенню її особливостей та актуальності в сучасному світі. Основна частина роботи присвячена безпосередньому аналізу двотомної книги філософа "Кіно" та теорії кінообразів – образу-руху та образу-часу. Перший розділ присвячений аналізу особливостей структури образу-руху, визначенню його різновидів та окресленню причин його кризи у кінематографі. Другий розділ висвітлює специфіку нового образу-часу, аналіз його структури та різновидів, визначає відрізнення та зв’язок із образом-рухом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Обґрунтування соціальної функції мистецтва у праці Фрідріха Шиллера "Листи про естетичне виховання"
    (2020) Лобач, Марія; Бондаревська, Ірина
    У даній роботі здійснено спробу виокремити та обґрунтувати ту частину естетичної теорії, викладеної у "Листах про естетичне виховання" Фрідріха Шиллера, яка відповідає за соціальну функцію мистецтва. Завдяки висвітленню у першому розділі передумов написання "Листів…" ми окреслили ідейне коло мислителя, який окрім власних думок спирався також на критичний доробок І. Канта. Другий розділ присвячений суспільно-політичній критиці сучасності Шиллера. Замість того, аби забезпечити громадян можливістю усебічного розвитку душевних здатностей, держава тільки пригнічує людину і обмежує свободу. Шиллер розробляє своє вчення з метою повернення людині свободи, яку він тлумачить як найвищий витвір мистецтва. Філософ пропонує людині залучитися до естетичного досвіду через участь у грі. Потяг до гри є проміжний місток між двома протилежними духовними силами – чуттєвістю і формою. Процес такого відновлення суспільства Шиллер називає "естетичним вихованням". У третьому розділі ми прослідковуємо як людина повертає свободу завдяки вихованню своїх здібностей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поняття сучасності в філософії мистецтва Тьєррі де Дюва, Петера Осборна та Бориса Гройса (порівняльний аналіз)
    (2020) Щирба, Софія; Бондаревська, Ірина
    Об’єктом цього дослідження є поняття "сучасність" у філософському дискурсі. Предмет: проблемність визначення "сучасності" в філософії мистецтва кінця ХХ – початку ХХІ ст.: Тьєррі де Дюв, Петер Осборн, Борис Гройс. Мета: розкрити природу проблемності визначення "сучасності" у філософії мистецтва початку ХХІ ст. на основі порівняльного аналізу концепцій Тьєррі де Дюва, Петера Осборна та Бориса Гройса.