Кіно-Театр. 2012. №5

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28195

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2012. №5 by Author "Свято, Роксолана"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Документальна "мода" на Росію
    (2012) Свято, Роксолана
    Поштовхом до написання цієї статті стала поява впродовж двох минулих років щонайменше чотирьох знятих у Європі повнометражних документальних фільмів, присвячених сучасній російській політичній дійсності. Всі роботи, про які тут ідеться, мали більший або менший міжнародний розголос. Скажімо, прем’єрний показ "Ходорковського" (2011) німецького режисера Кирила Туші на минулорічному "Берлінале" став однією з найрезонансніших подій фестивалю, а його "напівзаборона" в Росії додала йому ще більшої популярності. Масштабний, у чотирьох частинах, проект британської студії БіБіСі "Путін, Росія та Захід" (2012, режисер Пол Мітчелл) викликав шквал суперечливих емоцій у Росії та Британії та спричинився до появи десятків гострих статей і відгуків. Нарешті "Поцілунок Путіна" (2012) данської режисерки Лізи Бірк Педерсен було відзначено на МКФ "Санденс". Для українського ж глядача ці документальні стрічки становлять додатковий інтерес, адже майже в усіх них фігурує українське питання (без якого, як відомо, взагалі рідко обходиться російська політика). Погляд на себе збоку в цьому випадку стає нагодою не лише пригадати прорахунки своєї держави (про особливі здобутки, на жаль, говорити важко), а й знову побачити, наскільки тісно пов’язані між собою деякі внутрішньо- та зовнішньополітичні проблеми (з усіма подальшими невтішними наслідками).
  • Thumbnail Image
    Item
    Там, де немає світла
    (2012) Свято, Роксолана
    Стрічка відомої польської режисерки Агнешки Голланд, номінована на "Оскар" як найкращий неангломовний фільм, отримала чимало позитивних критичних відгуків у польській та американській пресі, але дивним чином не надто зацікавила українську глядацьку спільноту (принаймні кількість відгуків на неї поки що вимірюється одиницями, а про якусь ширшу суспільну дискусію взагалі не йдеться). А дивно це хоча б тому, що "В темряві" стосується делікатної та досі недостатньо відрефлексованої в нас теми - Голокосту в Україні (в цьому випадку- у Львові), а почасти й питання участі в ньому українського населення.