Кафедра міжнародних відносин
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра міжнародних відносин by Author "Яковлєв, Максим"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Дослідження концептогенезу і змін політичної концептосфери в часи повномасштабної війни(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, МаксимМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Концепт "модель нейтралітету" як інструмент політичних маніпуляцій по відношенню до України (методологічний вимір)(2022) Яковлєв, МаксимСтаття присвячена концептуальному аналізу словосполучення модель нейтралітету з метою виявлення в ньому когнітивних викривлень, за допомогою яких здійснюється політичне маніпулювання в тих випадках, коли Україні нав’язують т.з. "моделі нейтралітету" на прикладі конкретних країн. Значення поняття модель з’ясовується у статті за допомогою тлумачних словників української, англійської, німецької, данської та шведської мов. Далі розглядаються конкретні випадки нейтралітету країн, які або колись були нейтральними (Бельгія), або формально все ще мають той чи інший статус нейтралітету (Австрія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія). Проведений аналіз показує, що у випадках, коли по відношенню до України згадується якась "модель нейтралітету" на прикладі конкретної країни, когнітивна помилка криється в хибному припущенні про те, що формат нейтралітету чи практичні його складники, які функціонують впродовж певного часу в якійсь країні, можна не лише розглядати як приклад, але й застосувати до інших країн відірвано від історичного й політичного контексту їх формування. При цьому маніпулятивна підміна криється саме в тому, що емпіричний приклад реальної країни з її особливостями статусу нейтралітету приймається як абстрактна формула, яка ніби може бути перенесена на абсолютно інший досвід. У статті показано, що у випадку кожної країни нейтралітет має дуже різний характер: від "озброєного нейтралітету" Швейцарії до "мілітаризованої нейтральності" Швеції. Проаналізовані дослідження, які присвячені нейтралітету як складовому національних ідентичностей у Швеції та Фінляндії, ілюструють разючу відмінність між сприйняттями нейтралітету населенням на глибинному рівні ідентичності. Матеріал розглянутих досліджень скандинавських науковців вказує на розуміння політичними елітами Швеції та Фінляндії другої половини ХХ ст., що під час війни зберегти нейтралітет їхнім країнам не вдасться. Натомість нейтралітет Австрії, за історичною аналогією, радше стосується майбутнього Білорусі. Стаття доводить, що ключовий спосіб політичної маніпуляції полягає у концептуальному викривленні самого розуміння поняття модель і заміни його емпіричним прикладом, без урахування історичного контексту становлення і фактичного стану нейтралітету країн, які були або формально зараз залишаються нейтральними.Item Метамодерн, пост-постмодерн і світоглядні орієнтири постінформаційного суспільства(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрБагато вчених і мислителів зауважують, що людство вже рухається від постмодерну до якоїсь нової епохи, визначальною рисою якої видається своєрідне осцилювання (коливання) між різними полюсами, які до того ж перебувають у різних темпоральних вимірах, що дозволяє цій новій добі інтегрувати в собі не лише метаморфози постмодерну, але й торкатися тем доби модерну. На позначення цієї доби використовують поняття пост-постмодерн або метамодерн. Ця доба позначається особливим значенням емоцій та почуттів, що зокрема проявляється у надмірній чутливості і дражливості до суспільно-політичних тем. У таких умовах для нового суспільства метамодерної доби, яке можна назвати постінформаційним суспільством, важливим є формування своїх метанаративів, трансформація мови, можливості плекати індивідуальні особливості людини задля розкриття її креативного потенціалу, що набуває особливого значення в умовах, коли рутинна та автоматизована робота буде передана штучному інтелекту.Item Постінформаційне суспільство як концепт політологічних студій: виклики і перспективи концептуалізації для дослідження міжнародних відносин(2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрУ статті розглядаються труднощі, що виникають при спробі концептуалізувати поняття "постінформаційне суспільство" в цілому, а також для цілей політологічних досліджень міжнародних відносин зокрема. Розбіжності у розумінні вченими цього поняття вказують на те, що його сприймають як наступний етап після інформаційного суспільства, однак без консенсусу щодо того, яким сáме буде людство майбутнього – постінформаційним, мережевим, чи якимось абсолютно іншим, приміром smart-суспільством. Також тривають дискусії щодо того, чи коректно говорити про існування інформаційного суспільства, оскільки, приміром, концепція суспільства знань краще відображає особливості епохи сучасності. Проблеми з концептуалізацією поняття "постінформаційне суспільство" можуть також критися у розумінні природи самої інформації, яка з часом набуває нових форм і змінює свою роль у суспільстві. Разом з тим, окрім суто темпорального розуміння постінформаційного суспільства як такого, котре слідує за інформаційним, під цим поняттям можна розуміти сукупність ідей та дослідницького досвіду, спроби (ре)інтерпретації смислів та ціннісний потенціал, відтак постінформаційне суспільство необов’язково має позначати нову епоху. Евристичний потенціал поняття "постінформаційне суспільство" полягає у можливості інтегрувати в ньому ідеї та досвід (ре)інтерпретації трансформаційних процесів, пов’язаних зі змінами ролі та значення інформації у суспільстві, а за умов його коректної концептуалізації для потреб прикладних досліджень, може допомогти кращому розумінню різних політичних процесів на міжнародній арені, а саме: порівняльному аналізу того, як різні країни реагують на інформаційні виклики, як вони готуються (якщо готуються) до переходу до постінформаційного суспільства, які виклики такого переходу потребують поєднання зусиль на регіональному та глобальному рівні (а також – в яких конкретних галузях), дослідження процесів на міжнародній арені в їх політичному розрізі допоможуть краще зрозуміти природу нинішньої і майбутньої геополітичної конкуренції, претензій та регіональне чи глобальне домінування тощо.