Кафедра міжнародних відносин
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Including civil society in peace negotiations: the war in the Ukraine Donbas Region (2014-21)(2025) Kyselova, TetianaThis article demonstrates how the logics of "civil" and "interstate" war were applied differently by mediators and the conflict parties to the issue of civil society inclusion during the Minsk negotiations. The resulting direct and indirect inclusion modalities did not succeed in ‘giving people a voice’, but ultimately contributed to the failure of negotiations. The article argues that in an interstate war of aggression, direct civil society inclusion ‘at the table’ is likely to be one-sided and counter-productive and therefore should be substituted by creative informal modalities equally applicable to both parties.Item Development of the Baltic Interstate and Non-Governmental Institutions and Their Role in the Building of Regional Consciousness(Uppsala University, 2023) Taranenko, AnnaThe main aims of the chapter are to discuss international organisations in world politics, regional co-operation in Europe, the development of the Baltic interstate and nongovernmental institutions, and their role in the building of regional consciousness. The main problematic issues are such aspects as interstate relations in the Baltic Sea Region in regards to enhancing interstate and non-governmental co-operation in the Baltic Sea Region, civil society potential for regional consciousness building, regional identity projects, civic activism, culture diplomacy, youth projects, digitisation, civil society potential and regional integration.Item Re-thinking the Baltic Sea Region: trends and challenges(Uppsala University, 2023) Moraczewska, Anna; Skorek, Marta; Branka, Tomasz; Braghiroli, Stefano; Makarychev, Andrey; Taranenko, Anna; Szacawa, Damian; Malashenkova, Olga; Podolian, Olena; Krayevska, Oksana; Gladysh, Marianna; Shadurski, Victor; Shadurski, Victor; Branka, TomaszThe presented edition is an integral part of a series of educational and scientific publications, which was initiated by The Baltic University Programme’s Coordinating Secretariat (Uppsala, Sweden) at the very beginning of its activity in 1991. It has been planned as an addition to the book The Baltic Sea Region: Cultures, Politics, Societies (Editor Witold Maciejewski, Baltic University Press, 2002), which describes the region, its common history and culture, and also social, economic and political developments. In a reduced format and with partially new texts the above-mentioned book was published in both Belarusian and Ukrainian. The mentioned publications aroused considerable interest among students and teachers from the states included in The Baltic University Programme (BUP), as well as all those who were interested in regional issues, in the Baltic Sea Region (BSR). From experience in both teaching and research, the publications issued by The Baltic University Programme have played and continue to play an important role in understanding historical and modern processes both regionally, globally, and nationally. Their content has become the subject of active discussions among students on topics related to the formation of regional identity, the definition of the core and boundaries of the Baltic Sea Region and both contradictions and prospects for regional construction. These discussions are a necessary condition for the formation of a regional community and regional consciousness and further academic debate in the region. In 2020, an international group of researchers began preparing a new textbook dedicated to analysing the current realities of the Baltic region with particular emphasis on the south-eastern area of the Region as it is in this area where distinct changes have occurred and dramatic changes are ongoing. This publication has been prepared by authors representing different countries, universities and variety of disciplines and scientific methods. Thus, the aim of this book is to provide an overview of the issues that have been subject to change over the course of recent years.Item Партизанська радіограма М. С. Хрущову від 29 травня 1943 р. як джерело для дослідження україно-польських взаємин 1940-х рр.(2024) Борщик, ЯрославКривавий міжнаціональний конфлікт між українцями і поляками в роки Другої світової війни ще тривалий час буде дражливою темою у спільній історії обох народів. Національні історіографії напрацювали власні узагальнені погляди на ці події, а політичні декларації польського парламенту остаточно звузили поле для інтерпретацій. У цьому контексті подано до уваги вихідну радіограму партизанського з’єднання ім. Берії, в якій коротко, але дуже влучно розповідається про їхнє бачення та перспективу "міжусобної різанини", а також про можливі варіанти залучення загону до цих процесів.Item Навчально-методична розробка для викладання і вивчення курсу "Міжнародна політична економія"(2025) Єфремов, ДмитроНавчально-методична розробка присвячена викладанню курсу "Міжнародна політична економія" у Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Вона містить структурований виклад навчальних матеріалів, включаючи теоретичні підходи, лекційні конспекти, теми семінарських занять та орієнтовні теми для письмових робіт. Особлива увага приділена аналізу світової торговельної системи, економічних стратегій держав та ролі міжнародних фінансових інститутів. В розробці відображено сучасні проблеми глобальної економіки, зокрема цифрові валюти, транснаціональні корпорації та регулювання міжнародної торгівлі. Запропоновані методи викладання сприяють розвитку критичного мислення та аналітичних навичок студентів. Розробка містить рекомендації щодо оцінювання, академічної доброчесності та використання наукових джерел. Курс орієнтований на студентів спеціальності "Міжнародні відносини" і сприяє формуванню комплексного розуміння міжнародної політичної економії.Item Визначення поняття "контролю" у сфері медіа як інструменту зовнішньої політики Росії(2024) Яковлєв, Максим; Гісем, ІванНині наукових досліджень агресивної політики Росії щодо України, у яких робляться спроби осягнення ненависті до України та всього українського як невід’ємної складової російської ідентичності – не бракує. Разом з тим, потребує переосмислення цілий пласт досліджень щодо імперського характеру Росії, адже вони є цілком компліментарними до аналізу її зовнішньої політики. На нашу думку, розпочинати цей процес необхідно з уточнення та перегляду їхнього понятійно-категоріального апарату. Мета статті полягає в тому, щоб визначити поняття "контроль" у сфері медіа як інструменту зовнішньої політики Російської Федерації. Дослідницький підхід статті ґрунтується на елементах пошукового дослідження та критичного дискурс-аналізу. Автори показують, у яких значеннях і контекстах використовується слово "контроль" у публікаціях авторів з соціально-поведінкових і гуманітарних дисциплін, які конкретні дії вважаються набуттям контролю, а також пропонують, які аспекти його сфери вжитку потребують подальшого визначення та уточнення. Також автори надають можливу схему аналізу контролю як явища для подальших досліджень. Зокрема, автори стверджують, що спроби Росії контролювати Україну в різний спосіб є багатовимірним явищем. Відповідно, під час застосування поняття "контроль" у наукових розвідках слід мати на увазі, що різні його виміри можуть складати багатовимірні комбінації. У публікаціях трапляються приклади, коли автори не вдаються до пояснення значення слова "контроль", а виходять з припущення про те, що це слово є зрозумілим читачеві, і відтак вони одразу переходять до аналізу випадків контролю чи його проявів. Своєю чергою, контроль проявляється у можливостях нагляду за людьми, втілюється у прагненнях моделювати поведінку людей так, щоб вона відповідала запитам тих, хто його здійснює. Модифікація інформаційного простору є одним із способів контролю через зміну поведінки людей. Досліджуючи контроль, слід враховувати, за допомогою яких конструктів він здійснювався і за допомогою яких мовних засобів реалізовувався.Item Маніпулювання історичною пам'яттю росіян для підтримки агресії проти України(2024) Соловей, Галина; Невмержицька, ЮліяЗа визначенням міжнародного права, Росія з 2022 року веде повномасштабну загарбницьку міждержавну війну проти України із застосуванням усіх форм насильства. Натомість у внутрішньодержавному російському дискурсі, який через масовану багаторічну пропаганду поширюється для внутрішньої аудиторії через державні ЗМІ, що не мають дієвої альтернативи, російська агресія подається як спеціальна військова операція для визволення братнього українського народу від неонацистської армії та уряду. Для формування образу ворога пропагандисти спираються на вже вкорінені в історичній пам’яті росіян міфи про перемогу над нацизмом у Великій Вітчизняній Війні. Стаття має на меті розкрити, як російські ЗМІ використовують історичні міфи для маніпулювання свідомістю російських громадян з метою мобілізації підтримки військової агресії проти України. За допомогою методу аналізу критичної літератури було виявлено три ключові міфи, що панують у російській пропаганді, а саме: Велика Вітчизняна війна, боротьба з неонацизмом та братерство народів. Це дало змогу визначити коди, які стали об’єктом подальшого дедуктивного контент-аналізу двох новинних сайтів gazeta.ru і lenta.ru, які були одними з перших в Google та мають вбудовану пошукову систему, у період 24/02/2022 – 24/04/2022. У російській пропаганді перших двох місяців війни міф Великої Вітчизняної війни навмисно змішує минуле і сучасність, гуртує націю проти зовнішнього ворога і готує її до основного свята – Дня Перемоги над неонацизмом, що є найуживанішим міфом у контексті російсько-української війни. Росія позиціонує себе як визволительку "братнього народу" України від українського ж уряду та армії, які уособлюють собою "неонацистського" ворога. Комбінації трьох міфів у новинних статтях підсилюють один одного і слугують для мобілізації російського населення для участі у війні проти України. Статті з кодом "Велика Вітчизняна війна" часто містять код "неонацизм", що підкреслює роль Росії у перемозі над нацистами у минулому, розділяє "український братній народ" та "українську армію і уряд", що отримують значення "неонацистів" та підтримує ідею героїзму Росії у боротьбі проти "неонацистів" сьогодніItem Навчально-методична розробка для викладання і вивчення курсу "Регіональні студії: країни Латинської Америки"(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Тараненко, ГаннаНавчально-методична розробка для викладання та вивчення курсу "Регіональні студії: країни Латинської Америки" створена для навчально-методичного забезпечення цієї дисципліни та ґрунтується на практичному навчально-методичному досвіді, науково-аналітичних доробках авторки курсу і авторитетних науково-методичних джерелах галузі. Розробка спрямована на підготовку висококласних фахівців, здатних на високому рівні виконувати аналітичну, дослідницьку, організаційну роботу, пов’язану з регіональними студіями країн Латинської Америки та, зокрема, відносин України з країнами регіону. Особливу увагу приділено ознайомленню з ключовими підходами до визначення регіону і специфікою регіональних студій, висвітленню історичних, соціальних, політичних, економічних та безпекових особливостей розвитку регіону та визначення напрямів міжнародної регіональної інтеграції. Від студентів очікується опрацювання запропонованої літератури, критичне осмислення аналітичних і наукових джерел, розробка фінального проєкту, спрямованого на посилення дипломатичних взаємин між державами Латинської Америки та Україною.Item Educational and Methodological Manual for Teaching and Study of the Discipline "International Aid and Development Policy"(2024) Ghosh, MridulaThe educational and methodological complex for the discipline "International Aid and Development Policy" presents a working curriculum, lecture plan, plans for seminar classes, questions for independent and individual work, as well as questions for current control, control test tasks and recommended (basic and additional) literature for the course.Item Поширення дезінформації як стратегія гегемонії Росії над державами пострадянського простору: випадок України(Науково-дослідний інститут публічної політики і соціальних наук, 2023) Гісем, ІванТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Протидія дезінформації в умовах російської агресії проти України: виклики і перспективи", Анн-Арбор - Харків, 12-13 грудня 2023 р.Item Крах "доктрини Путіна" як геополітичного проєкту Росії(Baltija Publishing, 2023) Гісем, ІванМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Актуальність критичного дискурс-аналізу для дослідження дезінформації(2023) Тараненко, ГаннаКритичний аналіз дискурсу є одним із продуктивних методів дослідження в царині політології. Важливо конкретизувати актуальність критичного аналізу дискурсу як методу вивчення дезінформації з огляду на боротьбу між демократією та авторитаризмом, що триває в усьому світі. З метою окреслення актуальності критичного дискурс-аналізу як методу дослідження дезінформації авторка використала метод кейс-стаді. У підсумку можна стверджувати, що критичний дискурс-аналіз є продуктивним методом дослідження дезінформації. Критичний аналіз дискурсу наголошує на конструюванні соціальних ідентичностей, що може допомогти вивчити природу дезінформаційних кампаній, спрямованих на створення та просування певних політичних наративів і охоплення ширшої аудиторії з метою введення її в оману. Критичний дискурс-аналіз поширення дезінформації може допомогти деконструювати механізми, за допомогою яких здійснюються маніпуляції питаннями мови та влади для досягнення певних політичних цілей. Це особливо актуально в нинішню добу так званої "постправди", коли думки та упередження часто стають впливовішими за факти та цифри. Дезінформаційні кампанії стали широко розповсюдженими у всьому світі, особливо після президентських виборів у США 2016 року та референдуму Brexit у Великобританії. Дезінформація також широко використовується в інформаційному вимірі триваючої російсько-української війни з метою введення в оману різних аудиторій та досягнення відповідних політичних і військових цілей. Можна зробити висновок, що критичний дискурс-аналіз є одним із перспективних якісних методів дослідження дезінформації. Зокрема, він є актуальним у контексті посилення глобального протистояння між авторитаризмом і демократією. Цей метод може бути продуктивним для дослідження дезінформації в політичному контексті.Item Особливості застосування штучного інтелекту в міжнародно-політичних дослідженнях(Державний торговельно-економічний університет, 2023) Тараненко, ГаннаМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції "Україна у просторі соціальних комунікацій: суспільство, медіа, рефлексії війни (до річниці героїчного спротиву російському вторгненню)", Київ, 27–28 лютого 2023 р.Item Метамодерн, пост-постмодерн і світоглядні орієнтири постінформаційного суспільства(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрБагато вчених і мислителів зауважують, що людство вже рухається від постмодерну до якоїсь нової епохи, визначальною рисою якої видається своєрідне осцилювання (коливання) між різними полюсами, які до того ж перебувають у різних темпоральних вимірах, що дозволяє цій новій добі інтегрувати в собі не лише метаморфози постмодерну, але й торкатися тем доби модерну. На позначення цієї доби використовують поняття пост-постмодерн або метамодерн. Ця доба позначається особливим значенням емоцій та почуттів, що зокрема проявляється у надмірній чутливості і дражливості до суспільно-політичних тем. У таких умовах для нового суспільства метамодерної доби, яке можна назвати постінформаційним суспільством, важливим є формування своїх метанаративів, трансформація мови, можливості плекати індивідуальні особливості людини задля розкриття її креативного потенціалу, що набуває особливого значення в умовах, коли рутинна та автоматизована робота буде передана штучному інтелекту.Item Дослідження концептогенезу і змін політичної концептосфери в часи повномасштабної війни(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, МаксимМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Характеристики переходу до постінформаційного суспільства: аспект глобальних комунікацій(Baltija Publishing, 2023) Купка, ОлександрМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Ensuring information security: Countering Russian disinformation in Ukrainian speeches at the United Nations(2024) Taranenko, AnnaDisinformation is one of the major challenges to information security worldwide. Disinformation has also been an important component of the information front of the ongoing Russo-Ukrainian war. This article identifies and describes the mechanisms used to counter Russian disinformation in Ukrainian speeches at the United Nations during the critical period of the first six months after the full-scale Russian invasion of Ukraine. Ukraine actively counteracts Russian disinformation through speeches delivered at the United Nations. These speeches focus on explaining preconditions for the Russo-Ukrainian war, delivering first-hand stories of the Russian aggression against Ukraine, revealing the global significance of the Russo-Ukrainian war, discussing further possible outcomes of the war, and calling for further action against Russian aggression and disinformation. These mechanisms were utilized by the representatives of Ukraine at the United Nations in order to reveal Russia’s disinformation campaign aimed at international audiences and debunk the respective false narratives about the reasons and nature of the Russian aggression against Ukraine. Besides, these mechanisms were instrumental in ensuring information security of Ukraine and protecting democratic values.Item Фрейм як засіб формування у ЗМІ негативної суспільної думки про політика(2024) Демʼянчук, Олександр; Рошук, КатеринаУ статті викладено аналіз фрейму як інструменту маніпуляції суспільною думкою. Фрейм визначено як операційний конструкт для змінення уявлень споживачів медійного продукту залежно від потреб політичної сили. Як конкретний випадок розглянуто опубліковане журналістами "Слідство.Інфо" розслідування офшорів п’ятого Президента України Петра Порошенка. Автори цієї статті дійшли висновку, що ця історія негативно вплинула не лише на Порошенка, а й на репутацію України через негативний ефект у міжнародній спільноті: в країні внутрішня криза, а її президент нібито намагається заробити кошти для власних потреб, що за принципами моралі й демократії є ганебним. Встановлюючи інформаційні рамки, фреймінг водночас не визначає об’єктивної правдивості чи неправдивості самої інформації, але впливає на формування порядку денного першого і другого рівнів. Додатково до фреймінгу автори використали уявлення про політику "постправди" – політичні дії та думки, за яких об’єктивні факти є менш впливовими у формуванні громадської думки, ніж заклики до емоцій та особистих переконань – одну з теорій, завдяки якій дослідники намагалися пояснити вплив неточних та не завжди правдивих інформаційних повідомлень на цільову авдиторію, і як наслідок – ухвалення політичних рішень. В аналізованому кейсі сформований фрейм негативно вплинув на Петра Порошенка. Відповідно до теорії фреймінгу, розслідування "Слідство.Інфо" щодо Петра Порошенка можна розглядати як процес формування негативної громадської думки. Слід зазначити, що метою цього наукового дослідження є не "відбілювання" пʼятого Президента України, а лише доведення існування і пояснення формування фрейму, який може вплинути на ставлення виборців і через це – на результати виборів.Item Вплив консервативного та ліберального фреймів на формування рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда"(2024) Демʼянчук, Олександр; Рибалко, БогданСтаттю присвячено проблемі впливу консервативних і ліберальних фреймів на рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Методологічною основою дослідження є фрейм-аналіз, який використано для реконструкції соціально-політичної позиції консервативного та ліберального таборів у висвітленні й інтерпретації рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Під час проведення дослідження використано класичні праці Роберта Бенфорда, Девіда Сноу, Джеймса Друкмана, Моніки Батлер та Мішеля Марешаля з теорії фрейм-аналізу. Для дослідження консервативної аргументації залучено статті професорів права Жан-Полетт Ельштайн та Джорджа Віла, які дотримувались позиції "за життя" (pro-life). Консервативна позиція використовує чотири засновки: немає морального консенсусу щодо абортів; право на аборт не є абсолютним; соціально-економічні обставини не є достатніми для проведення абортів; державні інститути культивують аборти. Критично розглянуто позиції консервативної аргументації, продемонстровано її історичні невідповідності. У дослідженні ліберальної аргументації автори спираються на праці професорок права Джулі Шек та Мері Зіглер. Автори дійшли висновку, що ліберальна аргументація у справі "Ро проти Вейда" має три частини: по-перше, центром ліберальної аргументації є принципи природного права; по-друге, використовується посилання на патріархат як систему інституційного пригнічення прав і свобод жінки; по-третє, право жінки на розпорядження своїм тілом захищається через ліберальну теорію про незалежність індивідуального вибору. Також у статті представлено широке історичне тло публічних дебатів між консерваторами та лібералами, для того щоб продемонструвати певні розбіжності між реальною соціальною історією та фрейм-стратегіями конкурентних політичних таборів.Item Relevance and Evolution of Tagoreana in Ukraine: Major Trajectories(2024) Ghosh, MridulaUsing newly available materials not studied and researched before, this paper attempts to systematize the century old Ukrainian Tagoreana. The paper proposes the process of reception of Rabindranath Tagore, hitherto not done in Ukraine due to historical reasons, to be divided into six periods, from 1913 till today. In attempting this, it also explains what the concept Tagoreana implies, and why it should be used to trace and define the major trajectories in Ukraine which are rooted in philosophical enquiry, and include translation, interpretation and research of Tagore’s texts, audio-visual and performing arts, as well as their aesthetic appreciation through original creations. Such periodization reveals the hermeneutic evolution of Tagoreana: until 1930s, unlike in the West, Ukraine’s reception was not “orientalist”, Ukrainians upheld Tagore’s wisdom, nonwestern approaches to empires, deep commitment to harmony between nature and humans, education for enlightenment. Later, Tagoreana was controlled by the state as Soviet power was consolidated over Ukraine. Tagore’s Moscow visit was carefully planned by the Soviet authorities in 1930 for winning international recognition. Yet, during 1929–1955 Tagore’s works were not published in the USSR, including Ukraine. On the one hand, till the 1960s, the decades were full of terror against intellectuals, who played a big role in the reception of Tagore like Yukhim Myhayliv, Yuriy Siriy, Pavlo Ritter, Yevhen Pluzhnyk and Myhailo Ivchenko, and on the other hand, there was totalitarian state control, which used Tagore as an anti-imperialist and anti-colonial poet in the light of Soviet state ideology. The thaw of the 1960s and then perestroika of the 1980s led to some freedom, bringing poets and translators such as Victor Batiuk into limelight, although censored and banned writings of Tagore continued to be distributed underground among dissidents. Finally, the independence of Ukraine gave wider freedom and opportunities for reception of Tagore to be transformed from state-governed enterprise with political agenda to individual creative freedom and private initiatives. Analysis of Tagoreana trends shows that after the Russian aggression against Ukraine, reception of Tagore opens yet another dimension; it enables Ukraine’s postcolonial literary dialog with India as well as with the Global South on an equitable, non-hegemonic keel, which provides possible cultural bases for decolonization.