Кафедра міжнародних відносин
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Поширення дезінформації як стратегія гегемонії Росії над державами пострадянського простору: випадок України(Науково-дослідний інститут публічної політики і соціальних наук, 2023) Гісем, ІванТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Протидія дезінформації в умовах російської агресії проти України: виклики і перспективи", Анн-Арбор - Харків, 12-13 грудня 2023 р.Item Крах "доктрини Путіна" як геополітичного проєкту Росії(Baltija Publishing, 2023) Гісем, ІванМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Актуальність критичного дискурс-аналізу для дослідження дезінформації(2023) Тараненко, ГаннаКритичний аналіз дискурсу є одним із продуктивних методів дослідження в царині політології. Важливо конкретизувати актуальність критичного аналізу дискурсу як методу вивчення дезінформації з огляду на боротьбу між демократією та авторитаризмом, що триває в усьому світі. З метою окреслення актуальності критичного дискурс-аналізу як методу дослідження дезінформації авторка використала метод кейс-стаді. У підсумку можна стверджувати, що критичний дискурс-аналіз є продуктивним методом дослідження дезінформації. Критичний аналіз дискурсу наголошує на конструюванні соціальних ідентичностей, що може допомогти вивчити природу дезінформаційних кампаній, спрямованих на створення та просування певних політичних наративів і охоплення ширшої аудиторії з метою введення її в оману. Критичний дискурс-аналіз поширення дезінформації може допомогти деконструювати механізми, за допомогою яких здійснюються маніпуляції питаннями мови та влади для досягнення певних політичних цілей. Це особливо актуально в нинішню добу так званої "постправди", коли думки та упередження часто стають впливовішими за факти та цифри. Дезінформаційні кампанії стали широко розповсюдженими у всьому світі, особливо після президентських виборів у США 2016 року та референдуму Brexit у Великобританії. Дезінформація також широко використовується в інформаційному вимірі триваючої російсько-української війни з метою введення в оману різних аудиторій та досягнення відповідних політичних і військових цілей. Можна зробити висновок, що критичний дискурс-аналіз є одним із перспективних якісних методів дослідження дезінформації. Зокрема, він є актуальним у контексті посилення глобального протистояння між авторитаризмом і демократією. Цей метод може бути продуктивним для дослідження дезінформації в політичному контексті.Item Особливості застосування штучного інтелекту в міжнародно-політичних дослідженнях(Державний торговельно-економічний університет, 2023) Тараненко, ГаннаМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції "Україна у просторі соціальних комунікацій: суспільство, медіа, рефлексії війни (до річниці героїчного спротиву російському вторгненню)", Київ, 27–28 лютого 2023 р.Item Метамодерн, пост-постмодерн і світоглядні орієнтири постінформаційного суспільства(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрБагато вчених і мислителів зауважують, що людство вже рухається від постмодерну до якоїсь нової епохи, визначальною рисою якої видається своєрідне осцилювання (коливання) між різними полюсами, які до того ж перебувають у різних темпоральних вимірах, що дозволяє цій новій добі інтегрувати в собі не лише метаморфози постмодерну, але й торкатися тем доби модерну. На позначення цієї доби використовують поняття пост-постмодерн або метамодерн. Ця доба позначається особливим значенням емоцій та почуттів, що зокрема проявляється у надмірній чутливості і дражливості до суспільно-політичних тем. У таких умовах для нового суспільства метамодерної доби, яке можна назвати постінформаційним суспільством, важливим є формування своїх метанаративів, трансформація мови, можливості плекати індивідуальні особливості людини задля розкриття її креативного потенціалу, що набуває особливого значення в умовах, коли рутинна та автоматизована робота буде передана штучному інтелекту.Item Дослідження концептогенезу і змін політичної концептосфери в часи повномасштабної війни(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, МаксимМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Характеристики переходу до постінформаційного суспільства: аспект глобальних комунікацій(Baltija Publishing, 2023) Купка, ОлександрМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Ensuring information security: Countering Russian disinformation in Ukrainian speeches at the United Nations(2024) Taranenko, AnnaDisinformation is one of the major challenges to information security worldwide. Disinformation has also been an important component of the information front of the ongoing Russo-Ukrainian war. This article identifies and describes the mechanisms used to counter Russian disinformation in Ukrainian speeches at the United Nations during the critical period of the first six months after the full-scale Russian invasion of Ukraine. Ukraine actively counteracts Russian disinformation through speeches delivered at the United Nations. These speeches focus on explaining preconditions for the Russo-Ukrainian war, delivering first-hand stories of the Russian aggression against Ukraine, revealing the global significance of the Russo-Ukrainian war, discussing further possible outcomes of the war, and calling for further action against Russian aggression and disinformation. These mechanisms were utilized by the representatives of Ukraine at the United Nations in order to reveal Russia’s disinformation campaign aimed at international audiences and debunk the respective false narratives about the reasons and nature of the Russian aggression against Ukraine. Besides, these mechanisms were instrumental in ensuring information security of Ukraine and protecting democratic values.Item Фрейм як засіб формування у ЗМІ негативної суспільної думки про політика(2024) Демʼянчук, Олександр; Рошук, КатеринаУ статті викладено аналіз фрейму як інструменту маніпуляції суспільною думкою. Фрейм визначено як операційний конструкт для змінення уявлень споживачів медійного продукту залежно від потреб політичної сили. Як конкретний випадок розглянуто опубліковане журналістами "Слідство.Інфо" розслідування офшорів п’ятого Президента України Петра Порошенка. Автори цієї статті дійшли висновку, що ця історія негативно вплинула не лише на Порошенка, а й на репутацію України через негативний ефект у міжнародній спільноті: в країні внутрішня криза, а її президент нібито намагається заробити кошти для власних потреб, що за принципами моралі й демократії є ганебним. Встановлюючи інформаційні рамки, фреймінг водночас не визначає об’єктивної правдивості чи неправдивості самої інформації, але впливає на формування порядку денного першого і другого рівнів. Додатково до фреймінгу автори використали уявлення про політику "постправди" – політичні дії та думки, за яких об’єктивні факти є менш впливовими у формуванні громадської думки, ніж заклики до емоцій та особистих переконань – одну з теорій, завдяки якій дослідники намагалися пояснити вплив неточних та не завжди правдивих інформаційних повідомлень на цільову авдиторію, і як наслідок – ухвалення політичних рішень. В аналізованому кейсі сформований фрейм негативно вплинув на Петра Порошенка. Відповідно до теорії фреймінгу, розслідування "Слідство.Інфо" щодо Петра Порошенка можна розглядати як процес формування негативної громадської думки. Слід зазначити, що метою цього наукового дослідження є не "відбілювання" пʼятого Президента України, а лише доведення існування і пояснення формування фрейму, який може вплинути на ставлення виборців і через це – на результати виборів.Item Вплив консервативного та ліберального фреймів на формування рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда"(2024) Демʼянчук, Олександр; Рибалко, БогданСтаттю присвячено проблемі впливу консервативних і ліберальних фреймів на рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Методологічною основою дослідження є фрейм-аналіз, який використано для реконструкції соціально-політичної позиції консервативного та ліберального таборів у висвітленні й інтерпретації рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Під час проведення дослідження використано класичні праці Роберта Бенфорда, Девіда Сноу, Джеймса Друкмана, Моніки Батлер та Мішеля Марешаля з теорії фрейм-аналізу. Для дослідження консервативної аргументації залучено статті професорів права Жан-Полетт Ельштайн та Джорджа Віла, які дотримувались позиції "за життя" (pro-life). Консервативна позиція використовує чотири засновки: немає морального консенсусу щодо абортів; право на аборт не є абсолютним; соціально-економічні обставини не є достатніми для проведення абортів; державні інститути культивують аборти. Критично розглянуто позиції консервативної аргументації, продемонстровано її історичні невідповідності. У дослідженні ліберальної аргументації автори спираються на праці професорок права Джулі Шек та Мері Зіглер. Автори дійшли висновку, що ліберальна аргументація у справі "Ро проти Вейда" має три частини: по-перше, центром ліберальної аргументації є принципи природного права; по-друге, використовується посилання на патріархат як систему інституційного пригнічення прав і свобод жінки; по-третє, право жінки на розпорядження своїм тілом захищається через ліберальну теорію про незалежність індивідуального вибору. Також у статті представлено широке історичне тло публічних дебатів між консерваторами та лібералами, для того щоб продемонструвати певні розбіжності між реальною соціальною історією та фрейм-стратегіями конкурентних політичних таборів.Item Relevance and Evolution of Tagoreana in Ukraine: Major Trajectories(2024) Ghosh, MridulaUsing newly available materials not studied and researched before, this paper attempts to systematize the century old Ukrainian Tagoreana. The paper proposes the process of reception of Rabindranath Tagore, hitherto not done in Ukraine due to historical reasons, to be divided into six periods, from 1913 till today. In attempting this, it also explains what the concept Tagoreana implies, and why it should be used to trace and define the major trajectories in Ukraine which are rooted in philosophical enquiry, and include translation, interpretation and research of Tagore’s texts, audio-visual and performing arts, as well as their aesthetic appreciation through original creations. Such periodization reveals the hermeneutic evolution of Tagoreana: until 1930s, unlike in the West, Ukraine’s reception was not “orientalist”, Ukrainians upheld Tagore’s wisdom, nonwestern approaches to empires, deep commitment to harmony between nature and humans, education for enlightenment. Later, Tagoreana was controlled by the state as Soviet power was consolidated over Ukraine. Tagore’s Moscow visit was carefully planned by the Soviet authorities in 1930 for winning international recognition. Yet, during 1929–1955 Tagore’s works were not published in the USSR, including Ukraine. On the one hand, till the 1960s, the decades were full of terror against intellectuals, who played a big role in the reception of Tagore like Yukhim Myhayliv, Yuriy Siriy, Pavlo Ritter, Yevhen Pluzhnyk and Myhailo Ivchenko, and on the other hand, there was totalitarian state control, which used Tagore as an anti-imperialist and anti-colonial poet in the light of Soviet state ideology. The thaw of the 1960s and then perestroika of the 1980s led to some freedom, bringing poets and translators such as Victor Batiuk into limelight, although censored and banned writings of Tagore continued to be distributed underground among dissidents. Finally, the independence of Ukraine gave wider freedom and opportunities for reception of Tagore to be transformed from state-governed enterprise with political agenda to individual creative freedom and private initiatives. Analysis of Tagoreana trends shows that after the Russian aggression against Ukraine, reception of Tagore opens yet another dimension; it enables Ukraine’s postcolonial literary dialog with India as well as with the Global South on an equitable, non-hegemonic keel, which provides possible cultural bases for decolonization.Item Постінформаційне суспільство як концепт політологічних студій: виклики і перспективи концептуалізації для дослідження міжнародних відносин(2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрУ статті розглядаються труднощі, що виникають при спробі концептуалізувати поняття "постінформаційне суспільство" в цілому, а також для цілей політологічних досліджень міжнародних відносин зокрема. Розбіжності у розумінні вченими цього поняття вказують на те, що його сприймають як наступний етап після інформаційного суспільства, однак без консенсусу щодо того, яким сáме буде людство майбутнього – постінформаційним, мережевим, чи якимось абсолютно іншим, приміром smart-суспільством. Також тривають дискусії щодо того, чи коректно говорити про існування інформаційного суспільства, оскільки, приміром, концепція суспільства знань краще відображає особливості епохи сучасності. Проблеми з концептуалізацією поняття "постінформаційне суспільство" можуть також критися у розумінні природи самої інформації, яка з часом набуває нових форм і змінює свою роль у суспільстві. Разом з тим, окрім суто темпорального розуміння постінформаційного суспільства як такого, котре слідує за інформаційним, під цим поняттям можна розуміти сукупність ідей та дослідницького досвіду, спроби (ре)інтерпретації смислів та ціннісний потенціал, відтак постінформаційне суспільство необов’язково має позначати нову епоху. Евристичний потенціал поняття "постінформаційне суспільство" полягає у можливості інтегрувати в ньому ідеї та досвід (ре)інтерпретації трансформаційних процесів, пов’язаних зі змінами ролі та значення інформації у суспільстві, а за умов його коректної концептуалізації для потреб прикладних досліджень, може допомогти кращому розумінню різних політичних процесів на міжнародній арені, а саме: порівняльному аналізу того, як різні країни реагують на інформаційні виклики, як вони готуються (якщо готуються) до переходу до постінформаційного суспільства, які виклики такого переходу потребують поєднання зусиль на регіональному та глобальному рівні (а також – в яких конкретних галузях), дослідження процесів на міжнародній арені в їх політичному розрізі допоможуть краще зрозуміти природу нинішньої і майбутньої геополітичної конкуренції, претензій та регіональне чи глобальне домінування тощо.Item Економічні й соціокультурні зміни на межі епох: виклики постіндустріального суспільства(2024) Гриценко, ОленаУ статті проаналізовано найвідоміші наукові праці XX ст. (К. Кларка, Д. Белла, Т. Роззака, Г.-М. Маклюена, Т. Стоунієра, Р. Катца, Ф. Вебстера, З. Бжезінського, О. Тоффлера, А. Тойнбі, Ж. Бодріяра, Ж.-Ф. Ліотара), пов’язані з дослідженням ключових понять інформаційної епохи, її об’єктивних основ розвитку, які сформували основні наукові, суспільно-політичні течії минулого століття, відкрили перспективи для розвою політичної думки сучасності та можливі шляхи формування суспільства у XXI ст . Що ж відбулося наприкінці (а точніше – в другій половині) XX ст., змусивши навіть консервативних скептиків визнати закінчення тривалої епохи індустріального розвитку Причини цих процесів, як показують соціальні й суспільно-політичні процеси, потрібно шукати в економіці. Крім первинного та вторинного секторів економіки завжди існував і третинний сектор, пов’язаний зі сферою послуг. У другій половині XX ст. завдяки розвитку технології (це стосується насамперед автоматизованого виробництва й скорочення об’єктивної потреби в робочих місцях) значення третинного, сервісного сектору економіки почало невпинно зростати, що ознаменувало кінець епохи індустріального суспільства й початок нової, постіндустріальної історії. Наслідком цього стала поява нових форм культури й трансформація суспільних відносин. У публіцистичних текстах мас-медіа й наукових публікаціях трапляються поняття "постіндустріальне суспільство", "інформаційне суспільство", "інформаційна епоха". Проте, якщо поставити собі мету розібратися, що ж таке постіндустріальне суспільство чи інформаційна революція, це виявиться не так просто. Різні автори часто вкладають у ці поняття власний зміст, перетворюючи в такий спосіб свої тексти на те, що в психоаналізі називають потоком вільних асоціацій. Прагнення внести певні корективи в поняття "постіндустріальне суспільство" та окреслити основні тенденції й особливості епохи постмодерну, а також з’ясувати можливі наслідки її впливу на різні сфери життя сучасної цивілізації стало причиною появи цієї статті.Item Characteristics of Russian Propaganda in Latin America with Regard to Russian Aggression Against Ukraine: Case of Brazil(2024) Taranenko, AnnaRussian aggression against Ukraine has become one of the most serious challenges for the international security system. One of the regions where Russian propaganda has been spread widely is Latin America. And one of the countries especially influenced by the Russian disinformation in the region is Brazil. The goal of this article is to define characteristics of the Russian propaganda in Latin America regarding Russian aggression against Ukraine, particularly, look at the case of Brazil, trace features of the Kremlin propaganda in this country at the current stage and outline possible ways of countering this propaganda. It can be concluded that Russian propaganda in Latin American and in Brazil, particularly, has several specific characteristicsit is widespread, longstanding and generally supported. Key current narratives concerning the ongoing Russian aggression against Ukraine include the nuclear threat, calls for peace negotiations between Ukraine and Russia and accusing the West of russofobia. Other false narratives include accusing Ukraine of war crimes and provocations, as well as dangers of further “escalation” of the war. Among reasons for common misconceptions about the RussiaUkraine war in Brazil one can name a simple lack of information and familiarity with the local politics. This gap is partially the result of Ukraine’s insufficient communication with the Latin American and Brazilian audiences and the countries’ lack of interest in each other for many years.In order to counter Russian propaganda in Latin American and Brazil, in particular, Ukraine should enhance its communication and diplomatic efforts, cooperate with the Ukrainian diaspora in the region and consistently deconstruct Russian disinformation narratives. In the longterm perspective, it is worthwhile increasing opportunities to study the Spanish and Portuguese languages and have respective Regional Studies courses at Ukrainian educational institutions.Item Russian myths of "one people" and "NATO's attack on Russia" in the legitimization of the Russo-Ukrainian war(Dykinson, 2023) Solovei, GalynaOn December 17, 2021, the Russian Federation issued an ultimatum to the United States of America, the OSCE and NATO sending draft security agreements between the United States and Russia and between NATO and Russia, respectively. Among other things, second document emphasizes: "The Russian Federation and all the Parties that were member States of the North Atlantic Treaty Organization as of 27 May 1997, respectively, shall not deploy military forces and weaponry on the territory of any of the other States in Europe in addition to the forces stationed on that territory as of 27 May 1997" (Agreement, 2021). In this paragraph, Russian diplomats refer to the treaty concluded between Russia and NATO in 1997, which contains clauses on joint responsibility for security on the European continent (Founding Act, 1997), but does not contain clauses on non-expansion of NATO to the East and nondeployment of weapons at the territories of new NATO member states. According to this Russian requirement, such states as Czechia, Hungary, and Poland (joined NATO in 1999), Bulgaria, Estonia, Latvia, Lithuania, Romania, Slovakia and Slovenia (2004), as well as Albania and Croatia (2009), Montenegro (2017), and North Macedonia (2020) would have to completely lose the protection they received by becoming members of the Alliance. In the draft treaties, Russia emphasized on forbidding Ukraine to join NATO: "All member States of the North Atlantic Treaty Organization commit themselves to refrain from any further enlargement of NATO, including the accession of Ukraine as well as other States" and outlined a wider range of territories of sovereign states with which NATO countries were prohibited from having military relations: "The Parties that are member States of the North Atlantic Treaty Organization shall not conduct any military activity on the territory of Ukraine as well as other States in the Eastern Europe, in the South Caucasus and in Central Asia." (Agreement, 2021). At the time of the announcement of the ultimatum, about 100,000 Russian troops were gathered on the border with Ukraine.Item Germany case for Russia-Ukraine conflict resolution(BoScience Publisher, 2022) Taranenko, AnnaFollowing steps can be recommended for the conflict resolution: regular negotiations, paying attention to public opinion, especially of the communities involved, employment of peacebuilding mechanisms among different society groups, in line with democratic principles. The efforts need to be complemented by countering propaganda and disinformation campaigns. Besides, one needs to pay attention to involvement of a wide range of stakeholders, active search for a "win-win" situation and thorough communication planning.Item Regional Security Development in Latin America: Democratization Trends(2021) Taranenko, AnnaThe article is dedicated to regional security development in Latin America and, in particular, the democratization trends. The topic of regional security development in Latin America appears to be an urgent problem to research in order to trace the security development tendencies in the region, identify current challenges of security development and, in particular, analyze democratization trends. Regional security of Latin America is closely related to security agenda of the Western hemisphere and, thus, the global security. Therefore, it should be paid particular attention. It is necessary to analyze the economic, political, cultural and ecological dimensions of regional security in Latin American countries and its relation to democratization tendencies in the region. The current state of regional security development is characterized by global development trends and challenges, such as climate change, economic turmoil, food security, health protection issues and nuclear weapons proliferation. Thus, the goal of this article is to study regional security development in Latin America in terms of further democratization trends. The objectives of the article are to analyze the current state of regional security development in Latin America, trace democratization trends and define prospects for further strategic alliances development, as well as regional leadership shaping up. One can conclude that regional security is a highly important aspect on foreign policy agenda of Latin American countries. The countries of the region need to face a number of regional security challenges, first of all, stemming from social and economic development aspects. The prospects are to enhance international cooperation in the region and promote effective social, economic and educational development projects. Prospects of further research are related to more detailed examination of various security types in the Latin American region. In particular, it is worthwhile researching the aspects of ecological security, food security and human security in the region. These aspects have gained more resonance in the world security studies of the end of the 20th – beginning of the 21st century and their relevance for the Latin American region needs to be further explored.Item Китайський аграрний сектор: стабільність за умов норми, резистентність в умовах війни Росії проти України(2022) Єфремов, Дмитро; Нероба, ОленаГлобальні ринки аграрної продукції у класичній економічній літературі часто ставляться за приклад досконало конкурентних. На них взаємодіють численні покупці та продавці з різних країн, а ціни формуються під впливом попиту і пропозиції. Насправді конкуренція на аграрних ринках часто обмежена національним законодавством протекціоністського характеру, а товари, що торгуються, мають замінники та комплементарну продукцію. Обсяги продажів залежать не лише від споживчих переваг та виробничих планів, а й від додаткових екзогенних факторів – поточних погодних умов, тривалих кліматичних змін, свободи логістичного маневру, стихійних лих та антропогенних катастроф. Будь-який із перелічених факторів здатний викликати локальний ринковий шок, який стрімко пошириться на інші сегменти аграрних ринків, провокуючи втрату рівноваги.Item Democracy development in post-socialist countries(Perfect Publishing, 2022) Taranenko, AnnaDemocracy development is moving on gradually in post-socialist countries. One of the former soviet republics that demonstrates a shift toward democracy is Georgia. One of the serious challenges of transition to democracy is the clan factor, which is also characteristic of the post-soviet and "post-socialist camp" space. Democracy development can be a challenging process, requiring a lot of careful planning, negotiations and change management approaches. Nonetheless, democratization process is moving on, with moderate progress, in post-socialist states of Eastern and Southern Europe.Item European imperialism and colonialism in Africa: conceptual lessons for understanding the former Soviet Union and present day Russia(2022) Yakovlyev, MaksymThis article claims that the legacy of European imperialism and colonialism in Africa can be conceptually compared to the legacy of Russian and Soviet imperialism and colonialism in the former USSR republics and the nations of Central and Easter Europe that were under Soviet dominations. Despite the obvious fact that the historical conditions and paths of African nations that were colonized, repressed and ruled by the European empires differ significantly from the experience of the nations of Eastern Europe and Central Asia, that were conquered and colonized by the Russian Empire and later on were subjects to the Soviet rule, it is suggested in this article, that the conceptual lessons drawn from the vast literature dedicated to the studies of the aftermath of colonialism in Africa can enrich the scholarly efforts aimed at understanding the post-soviet spaces and different processes in it. What is meant by "conceptual lessons" is methodological opportunity for a different perspective or even a different lens through which the legacy of the Soviet rule and the current Russian neo-imperial foreign politics can be better understood. Much is written about the European imperialism and its colonial policies, however there is still some reluctance in applying the methodological framework of postcolonial studies to the former Soviet Union and present day Russia. Scholars all over the world studied the colonial legacies that African nations struggled to overcome and there are topics of particular relevance to the study of the post-soviet space: the processes of post-colonial nation building, the roles of new national elites, the ideological choices in foreign policies of newly independent nations, the aftermath of the policies of assimilation, the imperial "ideologies of superiority", the economic consequences of colonialism, the role of churches and religious organizations in supporting colonial suppression – as conceptual topics, all of them can be studied critically, also in a comparative perspective, to have a much better understanding of the former soviet and current Russian foreign politics and policies.