У статті розглянуто проблематику управління фінансами підприємства, що діє в постіндустріальний період розвитку економіки, коли ключова цінність для споживача створюється нематеріальними активами особливого класу – брендом, довірою, впізнаваністю, емоціями, кваліфікацією й ефективністю роботи персоналу, інтелектуальним капіталом тощо. Класичний фінансовий менеджмент не розкриває механізмів управління цими нематеріальними активами, сприймаючи переважно ключовою метою акцент на прибутковість, а не створення вартості. Наявні стандарти фінансової звітності, орієнтовані на індустріальну модель, визнають вказані сутності витратами, а не активами, оскільки містять високі критерії відповідності цьому статусу. Основою управління є механізм виміру й оцінки. У статті запропоновано алгоритм оцінки вартості нематеріальних активів та вказано подальші можливості пошукових і дослідницьких зусиль у цьому напрямі.