Том 10, випуск 1

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38097

Browse

Browsing Том 10, випуск 1 by Author "Глущенко, Світлан"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Інвестиційна привабливість України: внутрішні та зовнішні впливи в довоєнний період
    (2025) Глущенко, Світлан; Федоренко, Ніколь
    Статтю присвячено оцінюванню інвестиційної привабливості України та визначенню індика-торів, що формують інвестиційну привабливість української економіки з погляду внутрішніх і зовнішніх впливів.Оцінювання інвестиційної привабливості України виконано на базі методології таксономічного аналізу інвестиційної привабливості, що передбачає: 1) оцінювання показників інвестиційної привабливості; 2) оцінювання рівня координації між показниками інвестиційної привабливості; 3) оцінювання взаємозв’язку і взаємозалежності між показниками інвестиційної привабливості; 4) парне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості; 5) інтегральне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості.На основі виконаного таксономічного аналізу визначено чинники (індикатори) впливу на інвестиційну привабливість України за внутрішнім і зовнішнім вимірами, а також напрями та масштаби їхнього впливу. 1. Індикатори внутрішнього виміру мають більший вплив на формування інвестиційної привабливості (64,8 %), ніж індикатори зовнішнього виміру. Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена насамперед на вдосконаленні внутрішніх економічних показників у країні. 2. У внутрішньому вимірі найбільшу відносну значущість мають соціально-економічні (36,4 %) та інфраструктурні (27,7 %) індикатори. Отже, державну інвестиційну політику варто спрямувати на поліпшення соціально-економічних та інфраструктурних показників. 3. У соціально-економічній групі внутрішнього виміру спостерігається збалансований вплив двох провідних індикаторів – рівня економічного розвитку, виміряного через ВВП на душу населення (31,6 %), та капітальних інвестицій (31,6 %) як фактора економічного зростання. 4. Домінантним індикатором в інфраструктурній групі є втрати електроенергії під час її транспортування (41,7 %). 5. У форму-ванні інноваційно-дослідницької групи найвагомішим чинником є обсяг фінансування науково-дослідницьких робіт (46,7 %). Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена, зокрема, на таких показниках, як ВВП на душу населення, обсяги капітальних інвестицій та рівень втрат електроенергії під час її транспортування, фінансування наукових досліджень і розробок, зниження рівня безробіття. Отримані результати можуть мати практичне застосування для обґрунтування пріоритетів державної інвестиційної політики в Україні. Результати аналізу дають змогу виділити причинно-наслідкові зв’язки між різними чинниками впливу на інвестиційну привабливість України, ідентифікувати сфери, які найбільше потребують реформ, запропонувати пріоритетні напрями вдосконалення державної інвестиційної політики.