Browse
Recent Submissions
Item Методології оцінювання економічного потенціалу сектору культури та креативних індустрій: український та європейський досвід(2025) Ангел, Євген; Бураковський, ІгорМетою статті є порівняльний аналіз методологій оцінювання економічної ролі сектору культури та креативних індустрій (ККІ) в Україні та за кордоном з урахуванням галузевих особливостей, типів економічного ефекту, сильних і слабких сторін наявних підходів, а також обґрунтування необхідності вдосконалення методологій для формування ефективної культурної політики в умовах повоєнного відновлення.Представлено огляд літератури, в якому показано стан наукової розробки внеску ККІ в економіку України. Проведено порівняльний аналіз методологій оцінювання, застосовуваних в Україні, зокрема порівняння з аналогічними дослідженнями щодо економічної ролі ККІ в Європі. Аналіз показав методологічну розрізненість, зумовлену, зокрема, застосуванням різних класифікацій видів діяльності, які можна зарахувати до сектору ККІ. Встановлено, що наявні методології оцінювання обмежуються аналізом окремих економічних індикаторів (додана вартість, зайнятість, експорт) або фіксацією прямих втрат під час війни, через що неможливо повною мірою оцінити мультиплікативний ефект ККІ для економічного розвитку країни. За результатами проведеного теоретичного аналізу окреслено напрями подальших досліджень. Запропоновано розробку уніфікованої методології, адаптованої до українських реалій, що буде передумовою для системного врахування ролі ККІ в процесі формування державної політики. Зроблено висновки, що подальші дослідження мають враховувати непрямі та міжгалузеві ефекти економічного впливу ККІ, спиратися на адаптовану статистичну базу та відповідати стратегічним цілям відновлення країни.Item Спільне інвестування в креативні індустрії: світовий досвід і можливості в Україні(2025) Арістов, Олексій; Іванова, НаталіяСтаттю присвячено дослідженню креативних індустрій як одного з головних чинників розвитку стійких і конкурентоспроможних економік. Встановлено їхню роль як чинника в стимулюванні інновацій на ринках, що розвиваються, та в країнах, вразливих до впливу екзогенних чинників. Культурні та креативні індустрії (ККІ) – це сектори економіки, що розвиваються найшвидше у світі і можуть становити 10 % світового ВВП до 2030 року, а також демонструють високий економічний мультиплікаційний ефект (1 витрачений долар створює 2,5 долара прибутку для економіки). Креативні індустрії становлять до 2–7 % ВВП там, де вони найбільше розвинені, і, ймовірно, стануть важливим рушієм економічного зростання, оскільки уряди й інвестори підвищують увагу до цього сектору. Встановлено, що динамічний розвиток культурних і креативних індустрій, а також їхня специфіка сприяли стрімкому розвитку адаптації інституцій фінансової інфраструктури до потреб сектору. Мета статті полягає в порівняльному аналізі інструментів приватного, державного та гібридно-го фінансування ККІ, зокрема через інститути та платформи спільного інвестування. Проаналізовано сучасні тенденції та стратегії фінансування з урахуванням економічної нестабільності, зумовленої глобалізацією, цифровізацією та іншими технологічними інноваціями, впливом COVID-19 та геополітичними змінами. Зокрема, проведено порівняльний аналіз нових інвестиційних інституцій та інструментів у контексті розширення спектру інвестиційних цілей та інвестиційних підходів до фінансування ККІ. Наголошено на важливості розвитку таких інституцій для забезпечення фінансової стабільності та розвитку ККІ у волатильних ринкових умовах. Окрему увагу приділено глобальній інтеграції та її впливу на доступ до проєктів і ресурсів, що вимагає від інвесторів розуміння як позитивних, так і негативних особливостей фінансування ККІ. Наголошено, що інвестиційна поведінка має бути адаптивною та гнучкою для використання нових можливостей. Розуміння цих змін і адаптація стратегій мають вирішальне значення для досягнення оптимальних і тривалих результатів для суб’єктів креативної економіки, а також зацікавлених осіб і дотичних економічних інституцій. Перспективами подальших досліджень є аналіз розвитку креативної економіки в Україні, можливостей розвитку необхідних інституцій для ефективності інвестицій і застосування глобального досвіду спільного інвестування в креативні індустрії в Україні як перспективного напряму для післявоєнного відновлення української економіки.Item Інновації проти грошової ілюзії(2025) Бажал, ЮрійМетою дослідження є аналіз теоретичних і практичних проблем економічного оцінювання впли-ву виробничого фактора інновацій на темпи економічного зростання при застосуванні двох випадків методології «"грошової ілюзії". Перший з них передбачає виключення дефльованої вартості інноваційної продукції з номінального обсягу ВВП під час розрахунку реального ВВП, а другий враховує вплив інновацій на динаміку реального ВВП через зміну загального фактора продуктивності функції Кобба – Дугласа. Зв’язок між цими двома явищами полягає в тому, що їм бракує бази порівняння з попереднього періоду для коректного оцінювання зазначеного впливу інновацій.Аналіз показав, що за наявності в країні певних обсягів інноваційної продукції стандартні алгоритми розрахунку реального ВВП недооцінюють його величину через специфіку інновацій як відокремлено-го економічного явища. Це спотворює наше уявлення про обсяг реальної доданої вартості в країні через її недооцінення. Це негативно впливає на подальші розрахунки рівня продуктивності національної економіки, який безпосередньо пов’язаний з плануванням нормативів соціальних стандартів країни. Таке недооцінення темпів зростання реального ВВП від інноваційної діяльності призводить до пониження ролі цього фактора як головного пріоритету при стратегуванні економічної політики.У статті обґрунтовано, що причиною цих статистичних похибок є обмежене розуміння головного наукового відкриття Йозефа Шумпетера – визначення технологічних інновацій як окремого ізольованого фактора виробництва, що діє незалежно від наявних у базовому періоді ресурсів, та розуміння обсягу інноваційної продукції як нової доданої вартості, окремо генерованої інноваціями, котрі таким чином впливають на збільшення реального ВВП. Подібний ефект не спостерігається при оцінюванні впливу фактора інновацій на економічне зростання через зміну загального фактора продуктивності. Тому вартісні обсяги інноваційної продукції є одночасно номінальним і реальним економічним показником, який не підлягає дефлюванню ні під час розрахунку реального ВВП, ні під час визначення динаміки загального фактора продуктивності.Item Оптимізація корпоративного оподаткування в Україні з урахуванням фіскальних та економічних потреб держави(2025) Буй, Тетяна; Бояр, ДмитроУ статті визначено особливості та канали впливу корпоративного оподаткування, здійснено оцінювання фіскальної ролі податку на прибуток в Україні та інших країнах, а також порівняння рівня податкового навантаження, змодельовано вплив корпоративного оподаткування на ключові макроекономічні показники України та надано рекомендації щодо реформування податку на прибуток. Дослідження показало, що корпоративне оподаткування і далі виконує важливу фіскальну функцію в бюджетній системі України, забезпечуючи значну частку доходів загального фонду державного бюджету. Проаналізовано динаміку податкового навантаження на бізнес у порівнянні з міжнародними практиками. Встановлено, що, попри формально середній рівень ставок, реальне податкове навантаження в Україні залишається високим. Результати VAR-моделювання підтверджують, що підвищення корпоративного податкового на-вантаження чинить негативний вплив на економічну динаміку, інвестиції та довгострокову фіскальну стабільність. Хоча бюджетні надходження зростають у короткостроковій перспективі, це супроводжується зниженням темпів зростання ВВП і скороченням інвестицій. Отже, реформування корпоративного оподаткування в напрямі зменшення податкового тиску має емпіричне обґрунтування і може сприяти сталому економічному зростанню.Зазначено, що в довгостроковому періоді запровадження податку на виведений капітал може зменшити стимули до ухилення від сплати податків, стимулювати реінвестування та сприяти пожвавленню економічної активності. Водночас у короткостроковому періоді або у разі збереження класичної моделі потрібно вдосконалювати адміністрування податку на прибуток, що передбачає спрощення процедур оподаткування, підвищення прозорості й стабільності податкового законодавства.Рекомендовано помірно знизити податкове навантаження, гармонізувати українське податкове законодавство з європейським та стабілізувати його, впорядкувати податкові пільги, автоматизувати систему адміністрування. Запропоновані рішення можуть слугувати основою для формування збалансованої податкової політики в період війни та повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що ефективна податкова система повинна бути не лише інструментом наповнення бюджету, а й стимулом до розвитку бізнесу, залучення інвестицій та формування сталого економічного зростання.Item Виклики економічній безпеці держави в монетарній сфері(2025) Гладких, ДмитроДосліджено комплекс викликів економічній безпеці держави в монетарній сфері, пов’язаних із зростанням темпів інфляції, посиленням залежності міжнародних резервів від зовнішньої допомоги з боку країн-донорів, стагнацією у сфері корпоративного кредитування, високою часткою проблемних банківських кредитів, хронічним дефіцитом зовнішньої торгівлі товарами та послуга-ми, консервацією посереднього рівня фінансової інклюзії. Визначено актуальність цих викликів для України протягом 2025 р.У межах реагування з боку держави на ці виклики обґрунтовано доцільність відновлення процедури обов’язкового продажу частини валютної виручки підприємств-експортерів; погашення накопиченої заборгованості держави перед учасниками урядової кредитної програми "Доступні кредити 5-7-9 %"; корегування поточних вимог програми до потенційних позичальників щодо відповідності їхніх проєктів ESG-стандартам Світового банку, що "відсікають" від кредитування значну частку клієнтів; забезпечення додатної відносно поточного рівня інфляції прибутковості гривневих фінансових інструментів (строкових вкладів населення, депозитних сертифікатів НБУ, ОВДП); забезпечення паритетного рівня прибутковості ОВДП та тримісячних депозитних сертифікатів НБУ з поступовим зниженням обох цих показників; зниження рівня облікової ставки НБУ виключно після зниження показників інфляції; розроблення механізму оздоровлення непрацюючих кредитів шляхом утворення державної установи з адміністрування проблемних активів з метою консолідації непрацюючих позик, наданих державними банками, з можливістю долучення до цього процесу інших банків; впровадження комплексу заходів, спрямованих на стимулювання експорту та обмеження непродуктивного імпорту окремих товарних позицій, що не є критично важливими для споживчого ринку та безперебійного функціонування економіки; законодавчого закріплення мораторію на закриття працюючих відділень державних банків незалежно від рівня їхньої прибутковості.Item Інвестиційна привабливість України: внутрішні та зовнішні впливи в довоєнний період(2025) Глущенко, Світлан; Федоренко, НікольСтаттю присвячено оцінюванню інвестиційної привабливості України та визначенню індика-торів, що формують інвестиційну привабливість української економіки з погляду внутрішніх і зовнішніх впливів.Оцінювання інвестиційної привабливості України виконано на базі методології таксономічного аналізу інвестиційної привабливості, що передбачає: 1) оцінювання показників інвестиційної привабливості; 2) оцінювання рівня координації між показниками інвестиційної привабливості; 3) оцінювання взаємозв’язку і взаємозалежності між показниками інвестиційної привабливості; 4) парне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості; 5) інтегральне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості.На основі виконаного таксономічного аналізу визначено чинники (індикатори) впливу на інвестиційну привабливість України за внутрішнім і зовнішнім вимірами, а також напрями та масштаби їхнього впливу. 1. Індикатори внутрішнього виміру мають більший вплив на формування інвестиційної привабливості (64,8 %), ніж індикатори зовнішнього виміру. Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена насамперед на вдосконаленні внутрішніх економічних показників у країні. 2. У внутрішньому вимірі найбільшу відносну значущість мають соціально-економічні (36,4 %) та інфраструктурні (27,7 %) індикатори. Отже, державну інвестиційну політику варто спрямувати на поліпшення соціально-економічних та інфраструктурних показників. 3. У соціально-економічній групі внутрішнього виміру спостерігається збалансований вплив двох провідних індикаторів – рівня економічного розвитку, виміряного через ВВП на душу населення (31,6 %), та капітальних інвестицій (31,6 %) як фактора економічного зростання. 4. Домінантним індикатором в інфраструктурній групі є втрати електроенергії під час її транспортування (41,7 %). 5. У форму-ванні інноваційно-дослідницької групи найвагомішим чинником є обсяг фінансування науково-дослідницьких робіт (46,7 %). Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена, зокрема, на таких показниках, як ВВП на душу населення, обсяги капітальних інвестицій та рівень втрат електроенергії під час її транспортування, фінансування наукових досліджень і розробок, зниження рівня безробіття. Отримані результати можуть мати практичне застосування для обґрунтування пріоритетів державної інвестиційної політики в Україні. Результати аналізу дають змогу виділити причинно-наслідкові зв’язки між різними чинниками впливу на інвестиційну привабливість України, ідентифікувати сфери, які найбільше потребують реформ, запропонувати пріоритетні напрями вдосконалення державної інвестиційної політики.Item Взаємний вплив розвитку людського капіталу та штучного інтелекту(2025) Горілий, АртемВ умовах четвертої промислової революції, коли штучний інтелект (ШІ) активно інтегрується в усі сфери економіки та суспільства, дослідження взаємозалежності між розвитком людського капіталу та впровадженням ШІ набуває особливої значущості. Відсутність цілісного уявлення про характер цієї взаємодії ускладнює формування ефективної економічної політики, спрямованої на забезпечення сталого розвитку, зниження соціальних ризиків і підвищення конкурентоспроможності національних економік.У статті досліджено складні динамічні зв’язки між людським капіталом і технологічними інноваціями у сфері ШІ. Особливу увагу приділено обґрунтуванню концепції «спіралі взаємного впливу розвитку людського капіталу та штучного інтелекту», яка пояснює, як інвестиції в освіту, науку, професійну підготовку та охорону здоров’я стимулюють створення й поширення ШІ-технологій, тоді як сам ШІ змінює вимоги до знань, навичок та компетентностей робочої сили, формуючи нові траєкторії розвитку суспільства та економіки.Запропоновано теоретичну модель спіралі, що описує послідовні етапи цього взаємного впливу: від накопичення та примноження людського капіталу, який є каталізатором технологічного прогресу, до трансформації структури попиту на трудові ресурси й появи нових форм зайнятості під впливом ШІ. Модель демонструє, що в умовах цифровізації цей процес має кумулятивний характер, створюючи ефект пришвидшення інновацій та потребуючи постійного оновлення освітніх і соціальних політик.Методологічною основою дослідження є аналіз сучасних наукових джерел, логікосистемний підхід, елементи компаративного аналізу та моделювання соціально-економічних процесів.У результаті доведено, що взаємодія між людським капіталом і ШІ має не лінійний, а циклічний характер, формуючи нову парадигму економічного розвитку. Запропонована модель дає змогу глибше зрозуміти механізми цієї взаємодії, оцінити її вплив на довгострокове економічне зростання та може бути використана для прогнозування трансформацій ринку праці, визначення стратегічних пріоритетів державної політики та формування адаптивних освітніх стратегій.Item Fiscal space, debt sustainability and the transition to innovative growth in Ukraine: system dynamics approach(2025) Hryhoriev, HennadiiThe purpose of the article is to assess the unique characteristics of government sector debt by employing a system dynamics approach and providing the goodness-of-fit analysis during the war and post-war period in Ukraine. The research formulates a set of proposals for possible post-war period of economic and financial recovery in the context of the debt-to-GDP ratio, fiscal space stability with a transition to an innovation-driven growth model. We use system dynamics tools to analyze and verify data, particularly Stella Architect Software.The research results are the following: the article indicates the presence of an S-shaped growth pattern in national debt relative to GDP, which indicates the necessity for the government to implement the initiatives to start a debt-free economic growth policy to achieve the goal of long-run independent economic policy making via fiscal reforms, tax revenues optimization, and innovations to foster competitiveness mechanisms. The article proves that strategies implemented for debt restructuring can influence public finances, which subsequently impacts the overall financial standing and stability of the government. It is essential for governments to thoroughly evaluate their options and formulate comprehensive debt restructuring strategies that consider both immediate and long-term financial goals. Neglecting to tackle unsustainable debt levels may result in financial crises, the implementation of austerity measures, and adverse effects on social services and public welfare.We prove and conclude that public external debt, fiscal space, and total economic capacity, as the elements of government policy, based on a transition to an innovative growth model, are the core elements to promote economic stability and growth while managing the risks associated with public external debt and the limitations of fiscal capacity. The results of the research are useful for the national government of Ukraine to implement fiscal policy with the elements of debt sustainability and innovative development. The execution of these strategies in managing financial debt and fiscal matters is crucial and will be fulfilled in our further researchItem Оцінювання ефективності Lean-підходу через призму рентабельності інвестицій(2025) Гуменна, Олександра; Адамчук, РоманУ статті здійснено системний аналіз впливу інструментів ощадливого виробництва (Lean) на фінансову ефективність діяльності підприємств, зокрема через призму показника рентабельності інвестицій (ROI). Основна увага зосереджена на взаємозв’язку між застосуванням Lean-підходів і оптимізацією використання капітальних (CAPEX) та операційних (OPEX) інвестицій. Запропоновано авторську концептуальну модель оцінювання ефективності Lean-оптимізації, адаптовану до умов українського виробничого середовища, з урахуванням локальних ризиків та потреб у гнучкості.Дослідження акцентує увагу на теоретичному та прикладному аспектах взаємодії між виробничими інструментами, як-от SMED (Single-Minute Exchange of Die), Just-in-Time, Total Productive Maintenance, 5S, Poka-Yoke, та ключовими фінансовими показниками підприємства. Аналіз показує, що ці інструменти не лише сприяють підвищенню продуктивності й зниженню втрат, а й створюють умови для зменшення потреби в оборотному капіталі, що особливо актуально в умовах обмеженого ресурсного середовища, характерного для українських виробничих компаній.У статті проведено порівняння традиційної буферної моделі виробництва, притаманної фордизму, з підходом ощадливого виробництва, який уперше був системно реалізований компанією Toyota. Встановлено, що Lean дає змогу зберегти переваги масового виробництва – високу продуктивність і завантаженість обладнання, водночас долаючи його головні обмеження: надлишкові запаси, низьку гнучкість та обмежену адаптивність до змін попиту.Запропонована у статті цільова функція дає змогу кількісно оцінити вплив інструментів Lean на прибутковість підприємства з урахуванням зміни рівня інвестицій, ризиків та продуктивності. Цей підхід може слугувати аналітичним інструментом для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності впровадження конкретних удосконалень у виробничу систему. Наголошено на необхідності пошуку нових етапів еволюції організаційних моделей, здатних забезпечити по-дальше підвищення ефективності використання інвестиційного капіталу.Item Критерії ефективності монетарної політики України(2025) Жук, ВасильМета дослідження полягає у формуванні підходів до оцінювання ефективності монетарної трансмісії в Україні як системного індикатора спроможності грошово-кредитної політики досягати заявлених цілей в умовах екстремальної невизначеності. Особливий акцент зроблено на необхідності адаптації традиційних методів аналізу до нових викликів, пов’язаних із глибокими структурними трансформаціями економіки, впливом зовнішніх шоків та зміною функцій центрального банку в нестабільному середовищі.Застосовано такі методи дослідження, як критичний огляд наукової літератури, системний аналіз структури трансмісійного механізму, моделювання адаптивної метрики ефективності та елементи порівняльного аналізу. Використано підхід, який бере до уваги як цілі, так і результати політики з урахуванням чинників затримки, інституційної інерції, чутливості каналів трансмісії та їхньої взаємодії.Основними результатами дослідження є розроблення концептуального підходу до оцінювання ефективності монетарної політики, який базується на концептуальному сприйнятті фінансово економічної системи як фільтра, що прагне згладжувати внутрішні та зовнішні шоки, підсистемою якої є монетарний регулятор та трансмісійний механізм (концепція «керованої фільтрації шоків»). Запропонований коефіцієнт за допомогою змінних у часі ваг може адаптуватися під модифікації цілей та принципів монетарної політики, оперуючи наборами монетарних інструментів та монетарних цілей, і штрафує зростання дисперсії монетарних інструментів, що відповідає вимогам мінімально необхідного, передбачуваного монетарного впливу.Практичне застосування результатів полягає у використанні запропонованих підходів для аналізу політики Національного банку України та інших центральних банків в умовах кризи або екстремальної невизначеності, зокрема для формування адаптивних правил грошово-кредитної політики, комунікаційних стратегій і розроблення більш стійких моделей прогнозування впливу монетарних імпульсів.У висновках визначено напрями вдосконалення запропонованого підходу шляхом застосування структурних моделей економіки та бенчмаркінгового підходу. Наголошено, що передумови змінної ефективності монетарної трансмісії можуть бути як у межах, так і поза площиною макрофінансового регулювання.Item Development of a conceptual methodology for periodic audit of accounting information(2025) Ivakhnenkov, SergiyPurpose of the research. The purpose of this article is to develop methodologies for the continuous control and auditing of financial and accounting information amidst the rapid advancement of hardware and software technologies that enable real-time electronic reporting. The research aims to describe modern technologies applicable to continuous auditing and data analysis, specifically to ensure the reliability of information generated by information systems. It distinctively examines the concept of “periodic audit” as an alternative to embedded control modules, deeming it particularly relevant for the Ukrainian context.Methods of the research. The article employs an analysis of current research and publications on real-time reporting and continuous auditing, referencing works by American and Canadian researchers and professional organizations (AICPA, CICA, Institute of Internal Auditors). It reviews theoretical frameworks for implementing continuous control and conceptual models of periodic audit. Electronic reporting standards, notably XBRL, and their implementation practices globally and in Ukraine are analyzed. Technologies for obtaining, verifying, loading, and analyzing data for periodic audit purposes are described, including statistical methods (trend analysis, regression analysis, cluster analysis, etc.). Data from surveys of Ukrainian enterprises regarding the online publication of financial statements are also utilized.Results of the research. The study demonstrates that while technology facilitates real-time reporting, it necessitates corresponding continuous control and auditing to assure information reliability. Traditional continuous audit approaches involving embedded control modules in ERP systems present significant drawbacks: risks to system stability, high implementation costs, and limited developer support. The concept of “periodic audit” is proposed as an alternative. This approach involves periodically (e.g., nightly) extracting transactions into a separate data warehouse for subsequent analysis using specialized audit software. This enables near-continuous assurance regarding information, irrespective of the effectiveness of the enterprise’s internal controls. A general model for acquiring data for periodic audit purposes is presented, encompassing data verification, correction, loading, and analysis stages. The primary goal of data analysis is identified as developing patterns to detect unexpected data or transactions indicative of fraud or errors.Possible application of the research results. The proposed “periodic audit” methodology can be applied by internal and independent auditors to provide near-continuous assurance regarding the reliability of financial and accounting information generated by corporate computer systems. This approach is particularly beneficial in environments with inadequate internal controls, such as in Ukraine. The technology is versatile for identifying significant internal control weaknesses across various conditions, enterprises, information systems, and business/accounting structures. The results can inform the enhancement of audit practices, improve financial reporting quality, and enable the timely detection of fraud and errors.Conclusions. Rapid technological development necessitates a shift towards continuous or near-continuous control of financial information. The “periodic audit” concept, involving regular analysis of data extracted to a separate warehouse, offers a practical and compromise alternative to embedded continuous control systems, especially where resources are limited or internal controls are weak. This approach allows auditors to provide timely assurance with minimal delay. Despite their advantages, continuous control and periodic audit systems have limitations, including the risk of failing to detect errors (false negatives) and generating false alarms (false positives). Successful implementation requires an understanding of business processes and appropriate internal control technologies. The periodic audit concept holds particular relevance for Ukraine, given the need to improve management and control practices.Item Трансформація системи управління підприємством на засадах цифрової економіки(2025) Ігнатьєва, Ірина; Клименко, Наталія; Сербенівська, АлінаМетою статті є розкриття проблем використання цифрового менеджменту в системі управління сучасними суб’єктами господарювання. Актуальність цифрового менеджменту в сучасному управлінні зумовлена швидким розвитком інформаційних технологій та зростанням вимог до ефективності бізнес-процесів. У статті про-аналізовано основні напрями цифрового менеджменту, що передбачає використання сучасних інструментів (хмарні технології, штучний інтелект, великі дані, автоматизація, CRM-системи, програмне забезпечення для управління проєктами тощо) для оптимізації управлінських процесів, пришвидшення ухвалення рішень та підвищення конкурентоспроможності. У дослідженні використано методичні засади розрахунку Індексу мережевої готовності (Networked Readiness Index (NRI)) та проаналізовано перспективи розвитку цифрового менеджменту в Україні. Розрахунок NRI для України базується на комплексному аналізі міжнародних статистичних даних і експертних оцінок, що дає змогу всебічно оцінити цифрову готовність країни. Методика враховує як технічні можливості, так і людський капітал, політику та реальний вплив інформаційно-комунікаційних технологій на економіку і суспільство, що дає змогу відстежувати динаміку розвитку та визначати пріоритети цифрової трансформації.За результатами дослідження зроблено висновок, що цифровий менеджмент дає низку переваг в управлінні суб’єктами господарювання, а саме: оптимізацію бізнес-процесів завдяки автоматизації рутинних операцій; пришвидшення ухвалення управлінських рішень через доступ до даних та аналітики в режимі реального часу, що дає можливість менеджерам оперативно реагувати на зміни ринку; полегшення співпраці між співробітниками завдяки цифровим платформам; підвищення гнучкості та адаптивності у BANI-світі.Item Використання інструментів поведінкової економіки для впливу на інфляційні очікування(2025) Калініченко, Дмитро; Біла, ІринаМетою цієї статті є дослідження інструментів поведінкової економіки щодо використання їх для ефективного управління інфляційними очікуваннями та забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено, що інфляційні очікування є фактором формування економічної поведінки домогосподарств, підприємств і центральних банків. Центральний банк країни є ключовим гравцем, що впливає на те, як економічні агенти сприймають майбутню динаміку цін. На переконання авто-рів статті, поведінкова економіка може дати центральному банку дієвий інструмент впливу на інфляційні очікування – стратегічні комунікації. Стратегічні комунікації реалізуються через чітке й послідовне інформування громадськості про цілі центрального банку, його стратегію та оцінювання поточної економічної ситуації; надання керівних сигналів про наміри щодо процентних ставок та інших інструментів політики; становлення цільового рівня інфляції. Одним із основних завдань стратегічних комунікацій є побудова довіри до дій центрального банку та уряду.Наголошено, що ефективна комунікація Національного банку України сприяє підвищенню прозорості, зміцненню довіри громадськості та стабілізації економічної поведінки. На підставі аналізу інфляційних очікувань протягом 2022–2025 рр. автори виділили три етапи, для яких характерний різний рівень оптимізму та песимізму серед домогосподарств, банків і фінансових аналітиків. Автори статті дійшли висновку, що комунікаційна стратегія Національного банку України повинна передбачати розподіл на цільові аудиторії, які різняться своїми інтересами, запитами та рівнем розуміння економічних процесів. Врахування таких аспектів, як цільова аудиторія, цілі комунікації, особливості аудиторії, ключові інструменти комунікації, особливості з погляду поведінкової економіки, дасть змогу краще орієнтуватися в складних викликах нинішнього економічного клімату та забезпечувати довгострокову економічну стійкість.Item Класифікація інноваційних політик у кризовій фазі економічного циклу(2025) Коваль, СергійСтаттю присвячено дослідженню типів інноваційних політик в умовах економічних криз у сучасному контексті. Проаналізовано принципи та інструменти інноваційних політик у кризовій фазі економічного циклу. Запропоновано класифікацію інноваційних політик, що враховує сучасні виклики, характерні для періодів рецесії. Показано, що під час економічних криз впровадження нових технологій стримується через скорочення інвестицій, погіршення фінансових умов та зростання невизначеності. Проте необхідність адаптації підприємств до кризових явищ зумовлює появу альтернативних рішень і стимулює творчий пошук. В основу дослідження покладено теоретичні під-ходи Й. Шумпетера, Р. Солоу, П. Ромера, які розглядають інновації як рушій довгострокового зростання та адаптаційної трансформації. Застосовано такі методи дослідження, як історико-економічний аналіз (на прикладі Великої депресії, енергетичної кризи 1970-х та пандемії COVID-19), аналіз відкритих статистичних даних та типологічний підхід до класифікації політик. Виокремлено п’ять типів контрциклічних інноваційних політик: прямі фінансові інтервенції, нефінансова підтримка, політика, орієнтована на попит, політика, орієнтована на виконання місії, та політика відкритих інновацій. Акцентовано на механізмах державної підтримки інноваційної активності через фіскальні стимули, регуляторні послаблення та інформаційне забезпечення, які сприяють швидкій адаптації економіки до кризових явищ. Показано, що державна підтримка є критично важливою для забезпечення стійкості інноваційної діяльності, зокрема для малих і середніх підприємств. Результати дослідження мають прикладне значення для формування державної політики економічного відновлення, проєктування ефективних програм підтримки інновацій у кризових умовах, а також удосконалення механізмів публічних інвестицій і закупівель.Item Statistical analysis of the correlation between monetary policy regimes and corporate lending rates(2025) Kurdiukov, Dmytro; Kaminskyi, AndriiCorporate lending rates have a significant impact on investment and the overall economy. In order to influence rates, the authorities pursue their own economic policy. One of these is monetary policy. In recent decades, an increasing number of countries have been modernizing their monetary policies to achieve their inflation and economic growth targets.The paper is devoted to the analysis of monetary policy (MP) regimes impact on corporate lending rates. The objective of the study is to confirm or reject three hypotheses. Each of the hypotheses is related to a specific aspect of the research topic, specifically, the differences between countries in terms of corporate lending rates and inflation, and the link between the above indicators. As part of the methodological component, the paper uses, firstly, regression equations to analyze the relationship between the variables of inflation and lending rates, and secondly, statistical analysis of selected indicators. The main result of the paper is the verification of all three hypotheses and the conclusion that the most effective monetary policy regime that would provide the lowest and least volatile corporate loan rates is the flexible inflation targeting regime. Therefore, in order to minimize corporate rates, the central regulator of a country that already implements inflation targeting (IT) should adopt a flexible inflation targeting regime. For countries with alternative monetary policy regimes, it would be more optimal to implement inflation targeting initially, and then modify it in a flexible IT, because flexible inflation targeting requires a prior proven track record in implementing classical IT.Item Потенціал застосування моделей баєсівської векторної авторегресії (BVAR) центральними банками для прогнозування ключових макроекономічних показників(2025) Лук'яненко, Ірина; Насаченко, Марія; Сова, ЄвгенійУ статті розглянуто теоретичні засади, особливості та переваги BVAR-моделей над традиційними модифікаціями VAR-моделей, а також узагальнено прогностичні характеристики BVAR-моделей порівня-но з DSGE-, QPM-, AR-моделями та експертними підходами для різних країн і часових періодів, враховуючи досвід їх застосування в центральних банках. Метою дослідження є аналітичне оцінювання потенціалу застосування BVAR-моделей центральними банками для прогнозування ключових макроекономічних показників, а також аналіз їхніх переваг і недоліків порівняно з іншими моделями в контексті їх практичного використання для реалізації цілей монетарної політики. У дослідженні застосовано метод порівняльного аналізу для опису теоретичних переваг BVAR-моделей над традиційними модифікаціями VAR-моделей, а також їхніх характеристик у практичному застосуванні порівняно з DSGE-, QPM-, VAR-, AR-моделями; метод візуального оцінювання – для вивчення прогнозної якості розглянутих моделей на різних часових горизонтах; метод синтезу – для узагальнення напрямів найбільш ефективного застосування BVAR-моделей на практиці. За результатами дослідження виявлено, що BVAR-моделі демонструють конкурентні, а в багатьох випадках кращі характеристики порівняно з DSGE-моделями для прогнозування ключових показників монетарної політики. Залежно від країни, періоду, горизонту прогнозування та економічних умов прогнозна якість моделей може варіювати: наприклад, у разі застосування BVAR-моделей для прогнозування показника ВВП кращої прогнозної якості порівняно з іншими моделями досягнуто для економік України, Великої Британії та Єврозони, а в прогнозуванні інфляції (показника ІСЦ) кращі результати отримано для України, Чехії та Швеції. Загалом, як показав проведений порівняльний аналіз, застосування BVAR-моделей може бути корисним для центральних банків у розробленні та вдосконаленні їхніх систем макроекономічних моделей, зокрема як інструментарію для прогнозування. Однак, попри всі переваги BVAR-моделей, їх варто розглядати передусім як допоміжний інструмент для прогнозування, а не замінник DSGE- і QPM-моделей, які, своєю чергою, відіграють ключову роль для врахування експертних суджень, полегшення інтерпретації прогнозів та обґрунтування рішень під час розроблення й реалізації монетарної політики центральними банками різних країн світу.Item Регіональні відмінності в рівнях ушкодження інфраструктури України внаслідок російської агресії(2025) Мірошниченко, ВікторіяСтаттю присвячено висвітленню регіональних відмінностей у рівнях ушкодження інфраструктури України внаслідок російської збройної агресії. Поглиблено теоретичні засади районування в зазначених умовах, зокрема, конкретизовано критерії його проведення. Детально проаналізовано обсяги завданих інфраструктурі України збитків загалом за регіонами та за окремими типами майна соціального і продуктивного секторів, а також енергетиці, житлово-комунальному господарству, транспорту. Для обґрунтування галузевих і територіальних аспектів відбудови зруйнованих унаслідок повномасштабної збройної агресії РФ об’єктів інфраструктури запропоновано враховувати по кожній конкретній території на час ухвалення рішень передумови, що впливають на темпи виконання робіт з ліквідації наслідків агресії та на підвищення ефективності реалізації проєктів, а також безпечність їх функціонування в майбутньому у разі проведення воєнних опера-цій. Запропоновано врахувати такі передумови, як якісне обґрунтування проєктів, можливі терміни розмінування територій (особливо сільськогосподарських угідь), рівень забезпечення населення продуктами харчування за науково обґрунтованими нормами, стан транспортних систем та вартість їхньої відбудови й розвитку до потрібного для виконання прогнозованих функцій рівня.Проведений аналіз обсягів збитків найбільш вартісних видів інфраструктури внаслідок широко-масштабного вторгнення РФ, тривалості окупації регіонів та передумов подолання наслідків агресії, а також безпечності умов відбудови дав змогу виокремити 5 макро- та 14 мезорегіонів. Наведе-но приклади тих із них, де за умов воєнних дій безпечніше здійснювати відбудову, пріоритетними напрямами якої визначено житловий фонд, комунальне господарство, енергетику, заклади охорони здоров’я та освіти, транспортну інфраструктуру.Item Специфіка інвестиційного оцінювання молодих компаній IT-сектору(2025) Онищенко, БогданУ статті розглянуто специфіку інвестиційного оцінювання молодих компаній у секторі інформаційних технологій (ІТ), зокрема проблеми, пов’язані з високою волатильністю ринку, динамікою бізнес-моделі та відсутністю стабільних фінансових показників на ранніх стадіях розвитку. Автор наголошує, що традиційні методи оцінювання, зокрема модель дисконтованого грошового потоку (DCF), часто є малоефективними для стартапів, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях щодо передбачуваності грошових потоків і стабільності капітальної структури, що не відповідає реалі-ям високотехнологічного середовища. Саме тому виникає потреба у використанні альтернативно-го підходу, який враховує як фінансові, так і нефінансові параметри, що визначають життєздатність і потенціал масштабування компанії. Запропоновано покрокову методику оцінювання ІТ-компаній, яка охоплює: 1) визначення типу бізнесмоделі (B2B, B2C, C2C); 2) аналіз джерел монетизації (Freemium, SaaS, підписка, транзакційна модель, реклама, маркетплейс тощо); 3) дослідження unit-економіки та ключо-вих фінансових метрик (CAC, LTV, burn rate, runway, contribution margin, ARR, MRR, churn rate тощо). Особливу увагу приділено співвідношенню LTV/CAC як індикатору ефективності залучення та утримання клієнтів.Методологічна основа дослідження спирається на систематичний огляд підходів до оцінювання компаній ранньої стадії, а також на порівняльний аналіз традиційних фінансових методів і сучасних інструментів, адаптованих до специфіки ІТ-сектору. Додатково використано кейс-орієнтований підхід, що дає змогу продемонструвати практичне застосування ключових метрик і бізнес-моделей.Результати дослідження свідчать, що інтеграція фінансових і операційних показників, а також аналіз поведінки користувачів та структури доходів дають більш реалістичне уявлення про перспективи зростання та фінансову стійкість ІТ-компаній. Запропонований підхід забезпечує глибше розуміння життєздатності бізнесу в умовах невизначеності та високої конкуренції та може застосовуватися як у наукових дослідженнях, так і в практичному оцінюванні швидкозростаючих стартапів у сфері SaaS, цифрових платформ і споживчих сервісів.Item Transformation of Ukraine’s foreign trade under geopolitical challenges(2025) Paliienko, Tetiana; Holopoteliuk, VladyslavThe purpose of the study is to analyse the trends and structure of Ukraine’s foreign trade under global economic and geopolitical challenges during 2014–2024. The method of statistical analysis of time series, a comparative method for Ukraine’s foreign trade flows, and a systemic analysis of changes in world trade were applied. The results of the study identified three stages of the transformation of Ukraine’s foreign trade: the first (2014–2016) is characterized by a sharp reduction in foreign trade operations due to the annexation of Crimea and the beginning of hostilities in Donbas; the second (2017–2021) demonstrated a gradual recovery and growth in foreign trade volumes; the third (2022–2024) witnessed a rapid decline and the beginning of the recovery of exports in conditions of a full-scale war. Changes in the commodity structure of exports were identified as an increase in the share of plant products to 32.4% in 2024, a reduction in metallurgical products by almost threefold, an increase in the share of IT services and intellectual property items to 12%. A chronic deficit in the trade balance was revealed, and a radical reorientation of export flows from the markets of the Commonwealth of Independent States countries to the markets of the European Union was recorded in the geographical structure.The research materials can be used to develop Ukraine’s foreign trade strategy during the war and post-war recovery, to form a state policy to support exports, to determine priority areas for diversifying trade flows and developing export-oriented sectors of the economy.The results of the study suggest a structural modification of Ukraine’s export potential through the development of sectors with high added value, diversification of the geographical structure of foreign trade with an emphasis on the markets of Asia, the Middle East and Africa, reorientation of the metallurgical industry to the production of products with a higher degree of processing, as well as further support for the IT industry and the export of digital services as a strategic direction for ensuring a positive foreign trade balance of Ukraine.Item Оцінювання екосистемних послуг території осушеного Каховського водосховища(2025) Рогожин, Олексій; Трофимчук, Вікторія; Хлобистов, ЄвгенУ статті показано принципову можливість оцінити в першому наближенні вартість потоку екосистемних послуг з території і наповненого, і осушеного Каховського водосховища на основі за-позичення з літератури питомих нормативів для одного гектара відповідних угідь за рік. Приріст екосистемних послуг з території осушеного водосховища виміряно на основі запозичених нормативів для дешифрованих типів екосистем за 2024 рік. Цю величину можна вважати оцінюванням суми їхньої початкової вартості, оскільки це стосується першого року початку формування таких екосистем після осушення. Найбільш вірогідним значенням початкової вартості є осереднене оцінювання на основі мінімальних нормативів з урахуванням інфляції. Осереднене оцінювання на основі максимальних нормативів з урахуванням інфляції можна умовно прийняти за орієнтовне значення верхньої межі можливої річної продуктивності екосистеми колишнього Каховського водосховища після досягнення нею ступеня зрілості.Більш вірогідним варіантом теоретичної моделі динаміки потоку екосистемних послуг у ложі колишнього Каховського водосховища є нелінійна екстраполяція за логістичною функцією, принаймні до часу початку активного господарського освоєння цієї території. Приймається, що знецінення по-току послуг гіпотетично стартує на 2–3 рік після припинення активної фази війни. Найбільш імовірною видається гіпотеза зменшення продуктивності екосистеми за оберненою логістичною залежністю до рівня початкової суми екосистемних послуг за 10 років. В умовах затяжної війни перспективним методом визначення екосистемних послуг може бути вимірювання екологічних втрат як певного наближення до розрахунку чистої поточної продуктивності території, втраченої, зокрема, через надзвичайні ситуації. Її вартість у контексті завданої шкоди можна інтерпретувати як ціну упущеної чистої вигоди та вартісне оцінювання зміни перспектив розвитку території.