Кафедра загального і слов’янського мовознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра загального і слов’янського мовознавства by Author "Близнюк, Катерина"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Асоціативний образ Батьківщини в мовній картині світу української молоді(2022) Близнюк, КатеринаУ статті проаналізовано лексикографічні компоненти значення концепту БАТЬКІВЩИНА; визначено, що у мовній картині світу української молоді він втратив зв’язок зі спадщиною та майном, проте далі асоціюється із рідним краєм, родиною, місцем походження. Результати експерименту, проведеного у квітні 2022 р., показали, що сучасні асоціації на стимул Батьківщина групуються навколо понять Україна, дім, родина, національні символи, цінності, боротьба. Вербальний образ Батьківщини має мало спільного з політикою або ідеологією, натомість переважають емоційні, образні й ціннісні компоненти.Item Асоціативний образ ворога в сучасній українській мові(2023) Близнюк, КатеринаВід початків існування людства й зародження його свідомості та здатності спостерігати, осмислювати й категоризувати світ навколо багато об’єктів і понять фіксуються у нашій картині світу через бінарні опозиції: свій – чужий, добро – зло, друг – ворог. Семантика концепту ВОРОГ у різних мовах має досить універсальні домінанти, адже вказує на противника, того, з ким боремося чи воюємо, перебуваємо у стані ворожнечі. Такі значення фіксують українські тлумачні словники [Словник української мови 1970: 739], словники синонімів доповнюють їх, називаючи ворогом того, хто негативно ставиться до кого-небудь чи протидіє йому, ворожі сили, водночас вони пропонують цілу низку номінацій ворога, серед яких недруг, противник, ненависник, недоброзичливець, неприятель, супостат і шкідник[Словники України].Item Концепт ГЕРОЙ в умовах війни: асоціативний аспект(2023) Близнюк, Катерина; Мельник, СофіяПроблема героїзму як вияву надзвичайної мужності чи жертовності має комплексний характер: критерії визначення героїзму розтягуються на шкалі від "достатньо самовіддано виконувати важливі для громади функції" до "обов’язково ризикувати життям". Від часу виникнення в давньогрецькій мові й дотепер слово герой виявляє тісні зв’язки з уявленнями про бойові дії, проте сучасний 20-томний тлумачний словник української мови не фіксує цього у першому значенні, звертаючи увагу лише на відвагу, самовідданість і хоробрість. Більшість праць в українській гуманітаристиці присвячена філософським і текстовим вимірам концепту ГЕРОЙ, тому є потреба дослідження особливостей його вербалізації, особливо під час війни, що є каталізатором його еволюції. Мета пропонованої розвідки – дослідження асоціативного поля концепту ГЕРОЙ у сучасній українській мові на матеріалі вільного асоціативного експерименту. Асоціативний експеримент було проведено у квітні 2022 року серед студентів та аспірантів українських освітніх і наукових установ. За результатами експерименту на стимул герой було отримано 1239 відповідей, що групуються в 237 асоціацій з різною частотністю. У побудованому асоціативному полі стрижневою асоціацією стала ЗСУ. Асоціативне поле засвідчує ціннісно-захисну, інтеграційну, самоідентифікаційну, життєстверджувальну, владно-легітимізувальну функції героїв у суспільстві. Крім того, виявлено, що в мовній картині світу українців герой є великою людиною, здатною впливати на історію та покращувати життя решти членів спільноти.Найбільше мікрополе у структурі побудованого асоціативного поля концепту формують номінації героїв. Серед них виділяються антропоніми та назви міст. Інші важливі мікрополя фіксують моральні цінності та риси героя, візуальні асоціації та цитати, пов’язані з ним, уявлення про життя і смерть, членів родини.Item Концепт МИР на тлі російської інвазії в Україну(2023) Близнюк, Катерина; Терещенко, ОленаТлумачні словники української мови на перше місце в дефініції слова мир виводять заперечні компоненти. Мир не існує самостійно, він є відсутністю ворожнечі, сварок, збройної боротьби чи війни. Лише на останньому місці у відповідній словниковій статті стоять спокій і тиша. Словник мав би репрезентувати найбільш універсальні, позачасові, але водночас актуальні для теперішніх носіїв мови значення слів, проте асоціативні експерименти першої чверті ХХІ ст. засвідчують семантичний зсув у структурі концепту МИР. Найбільш частотною в усіх експериментах є реакція спокій. Слова-реакції з негативною семантикою серед результатів нашого опитування є низькочастотними й переважно концентруються навколо складності досягнення й утримання миру. Такі зміни в ієрархічній структурі концепту могла спровокувати війна, що почалася 2014 р., а підсилити – повномасштабне вторгнення 2022 р. Саме тому у квітні 2022 р. ми провели асоціативний експеримент серед представників української молоді, щоб виявити, як інвазія вплинула на її уявлення про світ, і з’ясувати універсальні та змінні елементи асоціативних полів набору стимулів. До аналізу було відібрано 1009 анкет, у них учасники назвали 1216 асоціацій на стимул мир. Експеримент виявив, що слово мир викликає в більшості респондентів-українців позитивні асоціації. Найчисленнішими лексико-тематичними групами асоціацій є символи та уявлення про мир як світ. Високу частотність також виявили асоціації, що називають цінності й психологічно-емоційні потреби як основу творення й переживання миру. Група з політично-економічними факторами є однією з найменш репрезентованих, а її одиниці є низькочастотними, що вказує на домінування духовного, чуттєвого й ціннісного компонентів над матеріальним у структурі концепту МИР як фрагменту національної мовної картини світу українців.Item Між законодавством і лінгвістикою: проблемний статус сілезької мови(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Близнюк, КатеринаУ сучасному мовознавстві існують чіткі критерії розмежування діалектів і літературних мов, проте протиставлення діалектів і мови загалом є проблемним. Часто визнання діалекту мовою залежить від політичних умов і кваліфікації в правовій сфері більше, ніж від лінгвістичних чинників. Сілезька мова, або діалект, є прикладом такого проблемного мовного утворення, що, втім, поступово наближається до отримання статусу регіональної мови, тобто визнання окремою мовою.Item "Таємниця старого лами" Доржа Бату як приклад моделювання багатомовного суспільства у художньому творі(2023) Близнюк, КатеринаСтаття присвячена особливостям моделювання багатомовного суспільства через використання у творі інтерлінгвальних включень. В ході аналізу літератури визначено, що інтерлінгвальні включення можуть бути обов’язковою частиною створеного в тексті хронотопу, без них він не відчуватиметься як цілісний чи реалістичний. Автор вимушений вдаватися до запозичень, коли в головній (нейтральній) мові тексту відсутні вербальні аналоги номінацій описуваних реалій, традицій, артефактів тощо. Найчастіше у цьому випадку об’єктом запозичення постають не цілі фрази, а окремі слова – екзотизми. Крім відтворення місцевого колориту, іншомовні включення можуть також слугувати для реалістичного запису мовлення корінних жителів. Повість "Таємниця старого лами" є унікальною для української літератури, адже поєднує в собі українську мову як нейтральну, базову мову викладу, російську як мову радянських функціонерів і їхніх дітей, бурят-монгольську (саме так, а не бурятською, її називають у тексті) як мову корінного населення та тибетську мову як елемент релігійної традиції. "Таємниця старого лами" презентує українському читачеві екзотичний і далекий світ Бурят-Монголії, вдало моделюючи його багатомовне населення. Інтерлінгвальні включення відіграють роль показників національної та релігійної ідентичності, допомагають протиставити своїх і чужих, показати належність до певної спільноти чи підсилити протистояння. Екзотизми створюють автентичну атмосферу, наповнюючи хронотоп тексту побутовими й обрядовими об’єктами, ритуалами, діями, місцями, що не мають еквівалентів у мовах світу. Поряд із українською як базовою, нейтральною мовою викладу, що знайома й легка для читачів, автор використав у тексті також бурят-монгольську, тибетську та російську. Окреме місце в тексті займає графічне відтворення в епіграфі традиційного староуйгурського чи старомонгольського письма – особливої вертикальної системи каліграфії, що протягом восьми століть слугувала об’єднувальним фактором для багатьох монгольських народів.