Кіно-Театр. 2011. №3

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/26179

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2011. №3 by Author "Бондарчук, Лілія"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Юрій Помазков: "Золоте правило реставрації -- не нашкодь" : [інтерв'ю]
    (2011) Помазков, Юрій; Бондарчук, Лілія
    В інтерв'ю розкриваються деталі масштабного державного проекту "Відновлення кіноспадщини Олександра Довженка", здійсненого компанією "IBS" у 2005–2007 роках. Співрозмовники чітко розмежовують поняття "оцифровка", "цифровий перезапис" та «цифрова реставрація», пояснюючи специфіку кожного етапу. Особлива увага приділена технологічним викликам: боротьбі з дефектами плівки (тремтіння зображення, мерехтіння яскравості, деградація кольорових шарів) та етиці реставрації ("не нашкодь"). Описано методи покадрового та автоматичного відновлення на прикладі шедеврів "Земля", "Іван", "Звенигора" та "Мічурін". Крім технологічного боку, порушується гостра проблема дистрибуції: попри успіх ретроспективних показів у кінотеатрах, українські телеканали ігнорують відновлену класику як "неформат", що ставить питання про роль ТБ у формуванні культурного рівня суспільства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ірина Правило: "Щоб фільм був цікавий глядачеві" : [інтерв'ю]
    (2011) Правило, Ірина; Бондарчук, Лілія
    В інтерв’ю режисерка Ірина Правило розповідає про створення своєї дипломної роботи — короткометражного фільму "Кров" за мотивами оповідання видатного грузинського письменника Нодара Думбадзе. Стрічка, знята у Грузії (регіон Гурія) за участю непрофесійних акторів, стала першим власним міжнародним проєктом КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого. Режисерка ділиться досвідом організації зйомок "у розвідку", співпраці з родиною письменника та грузинською діаспорою в Україні. Особлива увага приділена презентаціям фільму в Києві та Грузії (Тбілісі, Чохатаурі, Хідіставі), де стрічку визнали "справжнім грузинським кіно". Текст розкриває професійні виклики роботи з автентичним матеріалом, використання грузинського багатоголосся (нана) та дудука в музичному оформленні, а також віру авторки у важливість "світлих історій", що спонукають глядача до внутрішнього дорослішання.