Кафедра філософії та релігієзнавства

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19048

Browse

Now showing 1 - 20 of 28

Моделі комунікативної раціональності в критичній соціальній теорії Юрґена Габермаса
(2011-09-13T12:12:13Z) Дмитренко, Ксенія; Єрмоленко, Анатолій
Магістерська робота присвячена розглядові критичної соціальної теорії Юрґена Габермаса, – її основних понять та становлення. В контексті Габермасової творчості можна виокремити два типи соціальної критики, – рефлексійну та комунікативну. Обидві теоретичні побудови спираються на модель нормативно-емпіричної дисципліни, проте якщо в першій головну роль відіграє герменевтична складова, то у другій, – нормативно-трансцендентальна.
Літературний суб’єкт в рецептивній естетиці Вольфґанґа Ізера
(2020) Даценко, Єлизавета; Козловський, Віктор
Об’єктом дослідження є праці В. Ізера з теорії рецептивної естетики. Предмет дослідження є "літературний суб’єкт" у загальній концепції рецептивної естетики В. Ізера. Метою роботи є аналіз змісту та значення філософських ідей Вольфґанґа Ізера як засновника літературної антропології.
Онтологія актуальності у філософських практиках Джанні Ваттімо
(2020) Скляр, Катерина; Сватко, Юрій
Об’єктом магістерського дослідження є філософування Джанні Ваттімо та його концептуальні побудови в контексті модерну / постмодерну. Предметом дослідження виступає онтологія актуальності в концепції Дж. Ваттімо. Метою дослідження є відтворення ключових мотивів у філософуванні Дж. Ваттімо в сучасному постмодерному дискурсі в їхньому зв’язку з онтологією актуальності.
Ціннісно-нормативне обґрунтування концепції леґітимного насильства в лібертаріанстві
(2020) Кутняхова, Богдана; Єрмоленко, Анатолій
Об’єктом дослідження є леґітимне насильство у філософсько-політичній течії Лібертаріанства. Предметом дослідження є політично-філософська течія Лібертаріанство. Метою роботи є аналіз ціннісно-нормативного обґрунтування концепції леґітимного насильства в лібертаріанстві.
Осмислення трансценденталізму та релігійної свідомості у філософії прагматизму (Ральф Емерсон, Вільям Джеймс)
(2020) Бень, Богдан; Поліщук, Ніна
Об’єктом дослідження є філософія прагматизму Ральфа Емерсона та Вільяма Джеймса. Предметом дослідження є осмислення трансценденталізму та релігійного досвіду у філософії Р. Емерсона та В. Джеймса. Мета роботи — проаналізувати, як Р. Емерсон та В. Джеймс у своїй філософії визначали роль релігійного осмислення світу; за яких умов і при яких методологічних настановах таке знання можливе з точки зору прагматизму.
"Автобіографія" Джона Стюарта Мілля: історико-філософський аналіз
(2020) Загайна, Марія-Романа; Менжулін, Вадим
Незважаючи на те, що історико-філософський аналіз "Автобіографії" Джона Стюарта Мілля ще не набув великого поширення, вже наявні певні напрацювання, які формують необхідну базу дослідницької літератури і дають можливість розвивати більш багатобічний підхід у дослідженні філософського спадку Мілля. Тож мета цього дослідження – здійснити історико-філософський аналіз "Автобіографії" Джона Стюарта Мілля.
Амбівалентність образу Ісуса Христа у праці Ф. Ніцше "Антихрист"
(2020) Перепелиця, Карина; Лютий, Тарас
Об’єктом дослідження у цій роботі є Ніцшева рецепція христологічних студій. Предмет дослідження становить образ Ісуса Христа у праці Ф.Ніцше "Антихрист". Метою роботи є розкриття специфіки Ніцшевої репрезентації амбівалентності образу Ісуса Христа у праці "Антихрист" в контексті рецепції філософом христологічних студій.
Магічні уявлення у філософії доби Відродження (Марсіліо Фічіно, Джованні Піко делла Мірандола, Джордано Бруно)
(2021) Тидинян, Даніїл; Капранов, Сергій
У даній роботі піддаються аналізу філософські системи найвідоміших філософів-магів доби Відродження – Марсіліо Фічіно, Джованні Піко делла Мірандола та Джордано Бруно. Предметом дослідження є саме магічні доктрини, магічні елементи їхнього вчення. У першому розділі відбувається виклад та аналіз основних думок та позицій дослідників щодо доби Відродження в цілому. Висновком з даного розділу є те, що істинною внутрішньою специфікою, інтенцією доби виступає погляд на ідеал людини є її образ як Мага. У другому розділі було проведено дослідження саме філософських систем Фічіно, Піко та Бруно через їхні основні праці: Commentarium Marsilii Ficini Florentini in Convivium Platonis De Amore та медико-магічний трактат De vita Фічіно, Oratio de hominis dignitatem Піко, та діалог De l’infinito, universo e mondi Бруно. В останньому розділі було здійснено докладний виклад та аналіз саме магічних систем у вченнях даних мислителів. Було розглянуто працю De vita Марсіліо Фічіно та проаналізовано його концепції астрологічної музико-талісманної магії та її роль у світогляді та вченні Фічіно; наступними були відомі 900 Conclusiones Піко, а саме частини, в якій викладається його т.зв. "християнська кабала", його позиція щодо кабали як інструменту як пізнання цього світу, так і містичного поєднання з Божественним, було викладено та піддано аналізу його ідею та дано відповідь щодо ролі кабали у філософії та світогляді юного графа. І в останній частині здійснюється виклад та аналіз магіко-політичного трактату Бруно De vinculis in genere, який розкриває погляд Бруно на Мага як на Маніпулятора, що завдяки таємним зв’язкам маніпулює масами людей, врешті висувається моя теза щодо Бруно як людини, що вперше чітко сформулювала ідею сучасної політичної пропаганди, і в кінці був висновок щодо погляду на магічну доктрину Бруно у співвіднесенні з його філософією.
Філософський аналіз "логотерапії" Віктора Франкла
(2021) Рубан, Анастасія; Козловський, Віктор
Роботу присвячено дослідженню філософського змісту та значення поняття "логотерапія" В. Франкла. Зважаючи на те, що дане поняття все частіше стає предметом психотерапевтичних досліджень, постає необхідність встановити філософсько-антропологічні конотації логотерапії. Таким чином, перший розділ присвячено з’ясуванню історичних передумов виникнення поняття та встановленню теоретико-методологічних засад логотерапевтичної теорії, що дає змогу у другому розділі вдатися до філософського аналізу логотерапії та встановлення місця філосософсько-психологічних поглядів В. Франкла поміж інших сучасних філософських течій – екзистенціалізму, феноменології та аксіології.
Проблема суб'єкта в філософській концепції "кіномислення" Жиля Дельоза
(2021) Пахольницька, Марина; Бондаревська, Ірина
У роботі досліджується поняття суб’єкта в кіноконцепції Жиля Дельоза, що була викладена у його двотомній праці Cinéma. Розглядаються такі основні поняття кіноконцепції, як "образ-рух" та "образ-час", окреслюється та аналізується проблема суб’єкта у філософії постструктуралізму та філософії Дельоза. Аналізується суб’єкт Дельоза в рамках кіноконцепції. Показано, що суб’єкт у кіноконцепції Дельоза – це не особистість, чи персонаж, а певний розосереджений суб’єкт. Цей суб’єкт позбавлений будь-яких індивідуальних характеристик. Відповідно, Дельоз відходить від розуміння суб’єкта як централізованого та індивідуалізованого. Із винайденням кінематографу, чуттєве сприйняття почало будуватися на основі правил, що продиктовані кінематографом, а не на основі нашого знанні, чи звичній чуттєвості. Це відбувається завдяки тому, що кожен кіноглядач, завдяки образу-рухові, проходить через "педагогіку перцепції", що передбачає освоєння всіх цих "правил"; відтак "я" як кіноглядач — більше не сприймаючий суб’єкт, а індивідуалізована маса, "кожний". Для Дельоза об’єктом кіно є природа, а суб’єктом – індивідуалізація маси, а не особистість.
Рецепція Гераклітового логосу у філософії Мартина Гайдеґера
(2021) Бойко, Юрій; Єрмоленко, Володимир
У роботі досліджується рецепція поглядів Геракліта у філософії Мартина Гайдеґера. Був висвітлений зв'язок між λόγος,, ζωή, φύσις та ψυχή у фрагментах Геракліта та поняттям Буття (das Sein) Мартина Гайдеґера. Виявляється подібність між Гайдеґеровим розумінням повсякденної мови як τέχνη (Technik) та розмежуванням між сакральним та профанним сенсом λόγος. Визначається тотожність між між λόγος, νόμος, ρυθμός Геракліта та Мовою Буття. Було показано, що λόγος Геракліта розуміється Гайдеґером корелятивно до німецького lesen – збирати (зокрема, збирати врожай, звідки й збірність тих образів, якими керується "смертний", адже вони "збираються", зображуються з речей, про які говорять. Для Гайдеґера λόγος і є Буттям, в якому з’єднується (einigt) усе існуюче тією мірою, якою воно є. Гераклітів λόγος, котрий Гайдеґер називає "мовою Буття" можна назвати вихідною пресупозицією монотеїзму, в сенсі віри й прагненні до першопорядку, першопринципу, та першості як єдиної Природи, яка визначає собою характер (Gepräge) речей.
Tendency towards anti-representationalism in the philosophy of Donald Davidson
(2021) Костін, Павло; Поліщук, Ніна
У даній праці я досліджую філософський проект Дональда Девідсона в розрізі проблеми репрезентації. У фокусі даної праці - критика філософом настанови, згідно з якою засновоком людського знання є те, як людський ум (mind) чи відповідні концептуальні схеми репрезентують, чи "віддзеркалюють" світ. Ця ідея, прямо чи опосередковано спростсовувалась низкою філософів, від Л. Вітгенштейна та В.В.О. Квайна до Р. Рорті та В. Селарса. У другому розділі я розглядаю основні мотиви Девідсоновї філософії, які так чи інакше підважують ідею, що істина та значення залежать від категорії кореспонденції чи референції у застосунку до предметів оточуючого світу чи "чуттєвих даних". Я розглядаю теорію істини на кшталт запропонованої Альфредом Тарським, яку Девідсон використовує як теорію значенню та за допомогою якої прагне позбутися ідеї, що істина залежить від відношення кореспонденції між реченнями та предметами; концепт "радикальної інтерпретації", що конкретизує умови, необхідні для успішної комунікації; концепт "триангуляції" (triangulation), за допомогою якого Девідсон пояснює мовну компетенцію та загальну когнітивну компетенцію людських істот; та голізм щодо пропопзиційних настанов (propositional attitudes), на кшталт переконання, бажання, інтенції тощо, що означає, що в процесі комунікації та тлумачення ми необхідно маємо розглядати їх як такі, що без них ми не здатні тлумачити інших мовців. У третьому розділі я розглядаю критику Дональдом Девідсоном безпосередньо різних інстанцій, у яких виринає категорія репрезентації. Для Девідсона репрезентація - ідея, що від цього стосунку залежить істиність нашого концептуального знання чи картини світу, - веде до скептицизму. Проблема полягає в тому, що репрезентативні епістемологічні теорії релятивізують засновок "картини світу" або до перцептивних медіаторів (чуттєво дане, враження тощо), або до "неперекладних" концептуальних схем, або до феноменально-інтенсійної конституції свідомості. Такі теоретичні хиби не сприяють проясненню умов можливості об'єктивного знання та порозуміння, оскільки виключають питомо діалогічний аспект здобуття знання.
Прагматична теорія істини Вільяма Джеймса: історико-філософський аналіз
(2021) Фецко, Остап; Джулай, Юрій
У роботі здійснюється спроба історико-філософського аналізу прагматичної теорії істини американського філософа і психолога Вільяма Джеймса. Висвітлюються особливості біографії, які вплинули на формування вчення, а також прагматичні доктрини колег-попередників, елементи яких були перейняті Джеймсом. На основі праць "Pragmatism", "The Meaning of Truth" та ін. здійснюється реконструкція концепції істини філософа, виокремлюються її основні положення та особливості. Прослідковуються деякі основні тенденції рецепцій доктрини філософа, критика, різні напрями тлумачень та експлікацій від початку ХХ – до ХХІ століття.
Формування філософського біографізму у працях Карла Ясперса
(2021) Дарієнко, Діана; Менжулін, Вадим
У роботі показано, що філософський біографізм, характерний для Карла Ясперса (1883–1969), почав формуватися ще у психіатричний період його творчості і набув розвитку у подальших працях мислителя. Зокрема перший розділ роботи присвячено аналізу основ біографічного підходу, сформульованих К. Ясперсом при викладі принципів біографіки у праці "Загальна психопатологія" (1913 р.). У другому розділі на прикладі праці "Психологія світоглядів" (1919 р.) розглядається теоретичне обґрунтування та практичне застосування запропонованого філософом біографічного підходу, а також визначається характерне для цього підходу розуміння місця суб’єктивності душевного життя філософів в об'єктивності історичного процесу. Здійснений у третьому розділі аналіз праць "Стріндберґ і Ван Ґоґ. Спроба патографічного аналізу у порівнянні із випадками Сведенборґа та Гельдерліна" (1922 р.) та "Ніцше. Вступ до розуміння його філософування" (1936 р.) свідчить про перехід К. Ясперса від патографії до власне філософської біографії – підходу, що продемонстрував свою плідність у подальших працях філософа і є перспективним для сучасних історико-філософських та міждисциплінарних досліджень.
Осмислення науки в аналітичній феміністичній філософії
(2021) Пугач, Вероніка; Менжулін, Вадим
Роботу присвячено дослідженню того, як в рамках сучасної аналітично-феміністичної філософії відбувається осмислення науки і звільнення останньої від андроцентричних упереджень. Зважаючи те, що вже напрацьовані загальні методологічні засади феміністичного дослідження, також здійснені феміністичні розвідки у певних наукових галузях, постає питання щодо того, яким саме чином загальні методологічні засади феміністичної критики можуть бути виражені у дослідженнях, присвячених різним спеціальним наукам. Виходячи з цього, перший розділ присвячено феміністичній критиці ідеалу вільної від цінностей науки й аналізу запропонованих аналітичною феміністичною філософією візій наукового дослідження. У другому розділі розглянуто феміністичні дослідження, присвячені різним науковим галузям та дисциплінам, а також проаналізовано відповідність цих досліджень методологічним настановам аналітичної феміністичної філософії науки. На прикладі наук про людину та життя виявлено, що феміністичні дослідження, присвячені спеціальним наукам, демонструють слушність методологічних настанов феміністичної філософії науки і мають перспективу подальшого розвитку.
Концепція публічної сфери у філософії Юрґена Габермаса
(2023) Червінська, Надія; Лютий, Тарас
У дипломній роботі проведено аналіз інтелектуальних витоків філософії Юрґена Габермаса в цілому, та стосовно концепції публічної сфери та її трансформацій зокрема. Досліджено основні її характеристики, а також потенціал та обмеження в сучасних реаліях.
Мовлення як джерело філософських утруднень (засади терапевтичного підходу Людвіґа Вітґенштайна)
(2023) Матьовка, Назар; Циба, В’ячеслав
Мета роботи полягає в поясненні засад та підходів філософії мови Л. Вітґенштайна з позицій її терапевтичної інтерпретації.
Сучасна філософія управління на рубежі століть: історія, концептуальні рамки, інструментарій
(2024) Сегін, Олег; Сватко, Юрій
Мета дослідження полягає в аналізі основних напрямів осмислення сучасної філософії управління, як вони склалися на рубежі двох останніх століть, з урахуванням наявних концептуальних рамок та використовуваного нею інструментарію.
Образи бога у філософії Фрідріха Ніцше
(2024) Яроцька, Юліана; Лютий, Тарас
Метою роботи є формулювання та аналіз образів бога у творчості Ніцше, що дозволить розглядати ці образи як окремі самостійні персонажі.
Концепт Фрідріха Ніцше "воля до могутності" як засіб філософського осмислення війни
(2024) Шахівський, Дмитро; Лютий, Тарас
Мета роботи полягає у аналізі творчості Фрідріха Ніцше у контексті філософії війни та визначенні актуальності погляду на війну крізь призму ніцшеанства.

Browse

Browsing Кафедра філософії та релігієзнавства by Issue Date

Results Per Page

Sort Options