Випуск 10
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск 10 by Issue Date
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Framing the international crimes in prosecutor's statements on the situation in Ukraine(2024) Moiseyenko, OlenaThe statement of the problem. In the context of Russian aggression, the consequences of which are the dead, refugees, deported, and destroyed cities, there is a need to exercise jurisdiction over individuals responsible for the most serious international humanitarian crimes. Linguists faced the question of researching the integrative nature of the relationship between language and inter‑national law in bringing people to justice for committing the gravest crimes. Of particular interest in this aspect is the discourse of the Prosecutor of the International Criminal Court, since the duties of the Prosecutor of the International Criminal Court include the investigation and prosecution of crimes under the jurisdiction of the International Criminal Court, namely genocide, crimes against humanity, war crimes and the crime of aggression. The purpose of the article. The article aims to investigate the rhetorical devices used to create a frame regarding international crimes in the statements of the Prosecutor of the International Criminal Court concerning the situation in Ukraine. The research methods. A frame analysis aimed at identifying rhetorical language devices in the statements of the Prosecutor of the International Criminal Court regarding the situation in Ukraine was used as a research method. Thirteen statements by Karim A. A. Khan K. S., Prosecutor of the International Criminal Court, regarding the Situation in Ukraine, presented on the official website of the International Criminal Court, were used for the analysis. The main results of the research. The study has shown that the frame that is being built in the statements of the Prosecutor of the International Criminal Court regarding international crimes committed by Russian criminals during the period of Russian aggression against Ukraine, which began in 2014, has a multi-aspect nature. The study has identified the following aspects in the frame structure: the informational aspect (informing the international community about the general progress of the investigation of crimes and issuing the warrantsof arrest against Russian criminals); the legal aspect (legal justification of the investigation of crimes and the issuance of arrest warrants against Russian criminals through reference to the Rome Statute); the communication aspect (prosecutor’s address to victims and witnesses of crimes, address to military personnel, dialogue with the international community); experiential aspect (reports about the experience of visiting crime scenes in Ukraine and communicating with crime victims). Rhetorical devices are used in the implementation of all aspects of the frame. Conclusions and perspectives. The study demonstrates the significant role of linguistic rhetorical devices in the prosecutor’s discourse. In his statements regarding the international humanitarian crimes committed by Russian aggressors in Ukraine and the issuance of arrest warrants against Russian high-ranking officials, Karim A. A. Khan KS, Prosecutor of the International Criminal Court, demonstrates a high level of rhetorical skills. In building a multi-aspect frame, the Prosecutor uses diverse rhetorical devices, including metaphor, metonymy, allusion, epithet, and rhetorical question. The rhetorical techniques used by the Prosecutor reinforce the essence of his statements: individuals who bear criminal responsibility for committing the atrocity crimes in Ukraine should be brought to justice. A further study of the prosecutor’s discourse in the trial of the International Criminal Court and the study of the prosecutor’s discourse based on the material of the situations in other regions of the world in a comparative perspective is considered promising since the International Criminal Court has experience in prosecuting war criminals.Item Чи можливо запланувати майбутнє?(2024) Кадочнікова, ОленаРецензія на: Селігей, Пилип. Українська мова у 2222 році: Вступ до лінгвофутурології. (2023). URL: https://akademperiodyka.org.ua/uk/books/seligei/. Статус єдиної державної мови створив для української сприятливі передумови для повноцінного розвитку, однак фактично не усунув труднощів, із якими їй доводиться стикатися в постколоніальній і постлінгвоцидній Україні. Поряд із нагальними питаннями подолання згубних наслідків минулого і гармонізації мовного життя країни сьогодні не менш гостро постає проблема перспективи розвитку української держави загалом і місця української мови в ній зокрема. Попри те, що в українському науковому дискурсі майже немає ґрунтовних футурологічних студій, П. Селігей пропонує увазі читачів перше в українській лінгвістиці комплексне дослідження, загальна мета якого — "з’ясувати можливості для повороту мовознавчої науки до майбутнього, накреслити шляхи примноження її прогностичного потенціалу" (с. 7) та запропонувати бачення перспектив розвитку національної мови.Item Відображення стереотипних уявлень про жінок у пареміях: польсько-українські паралелі(2024) Шкіцька, ІринаУ статті на фразеологійно-паремійному матеріалі польської та української мов здійснено порівняльний аналіз стереотипних уявлень про жінок. Виокремлено стереотипні погляди на риси характеру представниць жіночої статі, їхнє ставлення до своєї зовнішності, створення сімʼї. Визначено типові риси характеру, приписувані жінкам, схарактеризовано засоби їх вербалізації. Стереотипну оцінку розумових здібностей, фізичної сили та витривалості представниць жіночої статі, віддзеркалену в прислівʼях і приказках, трактовано як неоднозначну. Зʼясовано відмінності у стереотипних уявленнях про жінок у польській і українській культурах.Item Conveying the symbols of Lyuba Yakimchuk's poetry, "Aapricots of Donbas", in English translatio(2024) Kovalenko, AlonaBackground. Although the translation of modern Ukrainian poetry has been widely studied, the specific challenge of conveying symbols in Lyuba Yakimchuk’s expressionistic poems has yet to be explored. Contribution to the research field. The present study raises intriguing questions about the possibility of translating symbols in poetry, especially those deeply culturally rooted. Purpose. To analyse how the author uses various symbols in her poetry, decipher their meaning and compare them with how they have been conveyed in English with some conclusions about the equivalency of the chosen options. Methods. This research applies descriptive-analytical and comparative methods, with original Ukrainian poems selected using a sampling technique. Results. The poems in Lyuba Yakimchuk’s collection "Apricots of Donbas" are written in blank verse. However, this fact does not solve the problem of conveying the form and meaning in the English translation since symbolism in her works is sometimes expressed through graphic means, such as split words and lines or phonological means (e.g., alliteration). The main peculiarity is the contextual nature of symbols, as some are related to a particular place (the author’s hometown, Pervomaisk of Luhansk Oblast) or the tragic historical events that began in the east of Ukraine in 2014. All these peculiarities make conveying such symbols in English quite challenging and allow us to conclude about partial untranslatability in some cases. Discussion. This research has shown that poems in the collection "Apricots of Donbas" by Lyuba Yakimchuk are full of vivid and memorable symbols representing her hometown Pervomaisk and her native Luhansk Oblast (apricots, coal mines, earth, water, terricones, ashtray), war (caterpillar, Yum), family and relations with them (blood, phone, cup), and symbolic colours (black, red, white). Though many symbols used in the poems are deeply related to a specific cultural and historical context, the translators mostly managed to convey their meaning in English by using such translation strategies as domestication and foreignization. Symbols tied to the phonological and morphological features of the Ukrainian language presented significant challenges, resulting in a partial loss of semantic load. Future research will explore how symbols in contemporary Ukrainian poetry written after February 24, 2022, reflect the current events in Ukraine.Item Сучасні підходи до навчання української мови як іноземної(2024) Павленко, ОксанаГеополітичні та світоглядні реалії сьогодення змінюють погляд світової спільноти на Україну. Після Революції гідности та головно в часи загарбницької російсько-української війни, в якій українці проявляють надзвичайну стійкість і мужність, на Заході значно зростає інтерес до української мови та культури. До прикладу, у 2023/2024 навчальному році значно зросла кількість охочих вивчати українську мову в Гарвардському університеті. Важливим у цьому контексті є питання створення якісної навчально-дидактичної літератури для вивчення української мови як іноземної. Саме таким посібником є навчальне видання Юрія Шевчука "Українська мова для початківців".Item Новаторська лексикографічна праця для навчання української мови як іноземної та поширення знань про Україну у світі(2024) Ренчка, ІннаРецензія на: Shevchuk, Yuri I. (2022).Ukrainian-English collocation dictionary for students of Ukrainian(Шевчук, Юрій І. Українсько-англійський комбінаторний словник). Second printing (corrected). New York: Hippocrene Books, Inc., 970 p. Для успішного опанування іноземної мови важливо не лише знати певну кількість слів цієї мови, розуміти їхнє значення, а й уміти поєднувати їх з іншими словами у словосполучення та речення. Цінними джерелами, які допомагають упоратися з цим завданням, є комбінаторні словники — лексикографічні праці, головною метою яких є описати, висвітлити те, як зареєстровані в них одиниці взаємодіють і поєднуються з іншими в типові мінімальні сполуки, наприклад двочленні, та в речення у живому потоці мовлення. Засвоєння комбінацій слів, що виконують визначені комунікативні завдання, дає змогу користувачам таких словників краще розуміти мову, яку вони вивчають, її нюанси та тонкощі, а водночас поглибити свої знання про мовну картину світу носіїв мови, їхній світогляд, отримати інформацію про особливості суспільного життя відповідної країни та саму країну, її історію та культуру. Такою працею є "Українсько-англійський комбінаторний словник" (УАКС) кандидата філологічних наук, старшого лектора української мови Колумбійського університету (Нью-Йорк, США) Ю. Шевчука.Item Способи подолати наслідки владного втручання в граматичну систему української мови(2024) Гінзбург, МихайлоУ статті досліджено наслідки владного втручання у структуру української мови, що тривало з 1933 до 1991 р. Показано, що найбільшої шкоди завдано не забороною питомої лексики, а глибинним зросійщенням українського синтаксису і морфології через запровадження 1933 р. 12 репресивних приписів Наркомосу УСРР. Визначено дві основні вади сучасного українського синтаксису, зумовлені цими приписами: уживання дієслів на ‑ся в пасивному значенні і діяча в орудному відмінку. Описано спроби наблизити систему українських дієприкметників до російської, увівши до "Українського правопису" 1933 р. і проєктів правопису 1938 й 1940 рр. різновиди дієприкметників на ‑чий, ‑щий, ‑ший і ‑мий; унаслідок цього досі не вдалося цілком позбутися дієприкметників на ‑чий. Для подолання наслідків владного втручання в граматику української мови запропоновано повернути в сучасні академійні граматики, шкільні та вишівські підручники примусово вилучені прескриптивні норми, а також затвердити їх як граматичний стандарт української мови.Item Поняття рідної мови у свідомості внутрішньо переміщених українців: трактування, переосмислення(2024) Матвеєва, НаталяСтаттю присвячено аналізу поняття "рідна мова"! у свідомості українців. Основою дослідження стали мовні біографії тимчасово внутрішньо переміщених осіб. Зафіксовано, що багато раніше російськомовних українців після початку повномасштабного вторгнення Росії переосмислили своє розуміння рідної мови й почали вважати рідною українську мову. З’ясовано, що на сучасному етапі рідна мова часто виступає елементом самоідентифікації громадян.Item Національні назви футбольних понять у першому українському підручнику з футболу "Копана (Association Football)" Володимира Лаврівського (Львів, 1900 р.)(2024) Процик, ІринаУ статті проаналізовано українські футбольні назви, вжиті в першому українському підручнику з футболу "Копана (Association Football)" Володимира Лаврівського. Автор дотримувався національного підходу до творення українських назв футбольних понять: надавав загальновживаним словам термінного змісту, створював нові футбольні номінації з питомих ресурсів, позичав поодинокі найменування із чужих мов і конструював гібридні назви. Велика кількість синонімічних найменувань свідчить про пошук найвдаліших відповідників для називання футбольних понять українською мовою.Item Проблемні випадки творення фемінітивів у корпусі й словнику(2024) Старко, ВасильУ статті на матеріалі вибраних словників і корпусів розглянуто низку випадків, коли творення фемінітивів спричинює труднощі. Порівняно результати опитування й корпусного аналізу. Виявлено ті фемінітиви, щодо яких зафіксовано збіжність даних, і вказано на досі не розв’язані випадки конкуренції. Сформульовано висновок про доцільність поєднання цих шляхів отримання даних у дослідженнях і лексикографічному описі динамічних ділянок лексикону.Item Лінгвістичний ландшафт міста у стані війни(2024) Демська, ОрисяНа сьогодні все ще немає системних праць, які б розглядали власні назви міських об’єктів крізь призму війни. Запропоновані дослідження здійснюють спробу зрозуміти, наскільки важливим є правильно вибудуваний лінгвістичний, чи точніше урбанонімний, ландшафт міста з огляду на війну. Метою статті є показати, як власна назва, вписана у життєвий простір, бере участь у війні; як може слугувати засобом впливу; як може перетворитися на інструмент перемоги або поразки. З цією метою використано положення теорії критичної топонімії, комеморативної теорії, теорії безпекових студій. Застосовано описовий, контент-аналіз, дискурс-аналіз, аксіологічний дослідницькі методи. Аналіз зв’язку мови з простором засвідчує, що значення має не лише мова як така, а й символічний зміст, зазвичай закодований у назвах різних об’єктів міського простору.Item Термінологічний збірник Міністерства шляхів (1918): погляд із позицій ХХІ століття(2024) Видайчук, ТетянаМатеріалом дослідження є лексикографічна пам’ятка української мови початку ХХ ст. — "Термінольоґічний збірник Міністерства Шляхів. Ч⁰1" (Київ: Друкарня Міністерства Шляхів, 1918. 64 сторінки), що вводиться в лінгвістичний обіг уперше. Збірник-словник проаналізовано в аспекті мовної політики і мовного планування УНР. Лексичний матеріал описано під кутом зору українського мовомислення початку ХХ ст. Особливу увагу звернуто на правописну практику пам’ятки, адже йдеться про період пошуків єдиної правописної системи для всеукраїнської літературної мови. Встановлено значення збірника для вітчизняного термінознавства і лексикографії відповідного часу.