184: Біологія та екологія
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing 184: Біологія та екологія by Issue Date
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз часових рядів показника NDVI рослинності Великого Чапельського поду за 2010-2015 рр.(2016) Жуков, О.; Гофман, О.За допомогою методу головних компонент здійснено аналіз часових рядів показника NDVI для різних типів рослинності Великого Чапельського поду за період 2010–2015 рр. Отримано власні числа головних компонент для виділених кластерів. Встановлені періоди здебільшого відбивають піврічну та річну динаміку.Item Виявлення метилювання генів VIM, TMEFF2 і GDF15 у сечі пацієнтів, хворих на рак сечового міхура, в українській популяції(2016) Маньковська, Оксана; Скрипнікова, О.; Панасенко, Г.; Вікарчук, М.; Кононенко, О.; Стаховський, Е.; Кашуба, В.Рак сечового міхура є одним із найпоширеніших в Україні та світі, проблема його ранньої діагностики досі є нерозв’язаною. Використання епігенетичних маркерів, а саме виявлення метилування генів-онкосупресорів, є перспективним засобом для оцінки ризиків цього захворювання і раннього його виявлення, проте має популяційні особливості. Метою цієї роботи було перевірити, чи виявляється метилування генів GDF15, TMEFF2 і VIM у сечі хворих на рак сечового міхура в українській популяції і чи можна застосовувати цю комбінацію метильованих генів як інформативну панель онкомаркерів. Ми виявили наявність метилування усіх трьох генів серед досліджуваних хворих (n = 42), при цьому жоден не детектувався у нормі (n = 5). Чутливість цієї комбінації потенційних маркерів становила 69 %, специфічність – 100 %. Було зроблено висновок про необхідність розширення вибірки і перевірки диференціювальної здатості GDF15, TMEFF2 і VIM для раку сечового міхура порівняно з іншими онкоурологічними патологіями.Item Моделювання показників чистої первиної продуктивності та мортмаси трав’янистих угруповань ділянки "Стара" біосферного заповідника "Асканія-Нова"(2016) Бєляков, Сергій; Гофман, О.; Вишенська, ІринаРоботу присвячено математичному моделюванню показників фітомаси та мортмаси рослинних угруповань території біосферного заповідника «Асканія-Нова». Було статистично проаналізовано дані фітомаси за період 1983–2012 рр. Проведено кореляційний аналіз отриманих результатів і показників елементу екологічного ряду «плакор» ділянки «Стара» біосферного заповідника «Асканія-Нова» та показника сумарної кількості опадів за осінньо-зимово-весняний період. Створено регресійні моделі для дослідження залежності біомаси та мортмаси досліджуваної ділянки від кількості опадів.Item Мінеральний склад сировини рослин роду isodon (schrad. Ex benth.) Spach(2016) Ковтун-Водяницька, С.У статті подано результати дослідження сировини інтродуцентів роду Isodon (Schrad. ex Benth.) Spach родини Lamiaceae Lindl. Встановлено якісний склад і кількісний вміст мінеральних елементів у надземній частині рослин. Аналіз здійснено методом мас-спектрометрії з індукційно-зв’язаною плазмою (ІЗП-МС). Із 20 елементів, що визначали, ідентифіковано 6 – макро-, 7 – мікро- і 4 ультрамікроелементи. Важкі метали Cd, Pb, Ni не виявлено. Домінують елементи K, P, Mg, Fe, Cu.Item Межі ареалу elaeagnus angustifolia l. на Правобережжі України(2016) Норенко, КатеринаМаслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.) – це інвазійний вид, який поширився на території України. Протягом польового сезону 2015 р. були визначені північна та західна межі поширення виду. Було встановлено специфічні особливості, які характеризують пріоритети маслинки вузьколистої відповідно до рельєфу, конкуренції, гідрологічного режиму. Результати аналізу є важливими для визначення основних сприятливих факторів для успішної адаптації виду і прогнозу його потенційного подальшого поширення.Item Оцінка впливу екологічних факторів на диференціацію біотопів в долині р. Красна (Луганська область)(2016) Чусова, О.Проведено аналіз розподілу основних 12 типів біотопів долини р. Красна під дією екологічних факторів. Виявлено показники диференціації, лімітувальні фактори та основні закономірності розміщення рослинного покриву на території дослідження. Отримані результати мають важливе значення для прогнозування змін біотопів і розробки заходів їхнього збереження.Item Біоінформатичний аналіз промоторної ділянки гена TaMSH7(2016) Михайлик, Сергій; Антонюк, МаксимЗа результатом зіставлення послідовності кДНК гена TaMSH7 та послідовності 3В хромосоми Triticum aestivum встановлено, що ген TaMSH7 має 15 інтронів і на 3B хромосомі локалізований у положенні від 119371926 до 119373011. Дослідження 5’UTR ділянок генів MSH7 дев’яти рослин, в тому числі злаків Oryza sativa та Zea mays, вказує на те, що послідовність кДНК гена TaMSH7 ймовірно є вкороченою з 5’-кінця. Враховуючи ці дані, кандидатом на точку ініціації трансляції виступає кодон ATG у положенні 433-435 нуклеотидів перед геном. На основі аналізу ймовірної промоторної ділянки гена TaMSH7 встановлено велику кількість CpG точок метилювання, рівень метилювання яких може вказати на особливості регуляції експресії гена у геномах інтрогресивних ліній. Послідовність довжиною 816 нуклеотидів перед імовірним сайтом ініціації трансляції гена TaMSH7 містить 75 CpG сайтів метилювання і є мішенню для розробки праймерів з метою бісульфітного секвенування та встановлення рівня метилювання ймовірної промоторної ділянки. З використанням програмного забезпечення Bisulfite Primer Seeker, розробленого фірмою Zymo (Irvine, CA, США), вдалося отримати послідовності праймерів, що охоплюють 31 сайт метилювання у ймовірній промоторній ділянці гена TaMSH7. Перевірка рівня метилювання CpG сайтів цієї ділянки дасть змогу вказати на особливості експресії гена TaMSH7. Порівняння рівня метилювання ймовірної промоторної ділянки гена TaMSH7 інтрогресивних ліній пшениці та їхніх батьківських форм дозволить встановити, чи впливає на рівень метилювання промоторного регіону досліджуваного гена наявність або відсутність чужинного генетичного матеріалу у геномі.Item Визначення експресії генів кіназ Aurora A, Aurora B, Aurora C, BRAF і EGFR у сечі пацієнтів, хворих на рак передміхурової залози(2016) Маньковська, Оксана; Асатрян, О.; Вікарчук, М.; Кононенко, О.; Стаховський, Е.; Кашуба, В.Кінази родини Aurora (Aurora A, Aurora B і Aurora C) є важливими для формування веретена поді- лу і правильної сегрегації хромосом і потенційно є пов’язаними через регуляторні механізми з білками MAP-кіназного каскаду, зокрема BRAF і EGFR. Порушення у експресії генів усіх перелічених білків було виявлено при канцерогенезі. У цій роботі ми мали на меті виявити й оцінити рівень експресії генів Aurora А, Aurora В, Aurora С, BRAF і EGFR у сечі пацієнтів, хворих на рак передміхурової залози. Було проаналізовано 22 зразки хворих і 6 умовно здорових осіб і показано, що експресія усіх перелічених ге- нів дійсно ідентифікувалась у сечі як за діагностованого раку, так і у нормі. Серед генів кіназ родини Aurora експресія Aurora В і Aurora С була вищою за експресію Aurora А. Було виявлено кореляцію між рівнем експресії Aurora С і BRAF, що приводить до висновку про існування спільної і/або взаємної ре- гуляції експресії цих генів.Item Морфофункціональні характеристики клітин-попередників еритроїдної ланки гемопоезу при терапії інгібіторами тирозинкіназ першого та другого покоління(2016) Свєженцева, Ілона; Білько, Денис; Руссу, Ірина; Білько, НадіяCтаттю присвячено вивченню особливостей проліферації та диференціювання клітин еритроїдної ланки гемопоезу в пацієнтів із хронічною мієлоїдною лейкемією при терапії інгібіторами тирозинкіназ – іматинібом та нілотинібом. У результаті проведення паралельного культивування мононуклеарів пацієнтів у культурах in vivo та in vitro було продемонстровано, що при набутті клітинами лейкемічного клону стійкості до препаратів тергетної терапії відбувається підвищення проліферативної активності та зниження рівня диференціювання клітин–попередників еритропоезу незалежно від наявності у середовищі цитокінів та ростових факторів нормального мікрооточення. Крім того, при стійкості до препаратів клітини кісткового мозку набувають здатності формувати еритноїдні колонії за відсутності еритропоетину в культурі.Item Вплив кліматичних факторів на акумуляцію вуглецю в компонентах лісової підстилки дубового фітоценозу(2016) Вишенська, Ірина; Жовтенко, А.; Добра, І.У трирічному дослідженні лісової підстилки та трав’янистого ярусу дубового фітоценозу було оцінено вміст вуглецю в складових підстилки та його річну динаміку. Виявлено вплив кліматичних чинників на запас вуглецю в окремих компонентах лісової підстилки. Кореляційний аналіз засвідчив зв’язок кількості депонованого вуглецю від температурного режиму та кількості атмосферних опадів у період, що передував проведеним вимірам. Результати дослідження підтвердили значний вплив змін температури та кількості атмосферних опадів на вміст органічного вуглецю в лісовій підстилці.Item Характеристика кореневої системи інтрогресивних ліній пшениці з генетичним матеріалом від Amblyopyrum muticum(2016) Єфіменко, Тетяна; Антонюк, Максим; Терновська, ТамараПодано результати оцінки інтрогресивних ліній Triticum aestivum/Amblyopyrum muticum, їхніх батьківських форм, сорту м’якої пшениці Аврора та геномно-заміщеного амфідиплоїда Авротіка, за кількістю коренів, максимальною довжиною кореня, об’ємом кореневої системи, що визначався за об’ємом витісненої рідини, виживаністю після зимування в польових умовах порівняно з результатами попереднього SSR-аналізу. Показано, що співвідношення об’єму витісненої коренями рідини до продуктивної кущистості Авротіки вдвічі більше, ніж у Аврори; інтрогресивні лінії, які за зимостійкістю наближаються до Авротіки, характеризуються наявністю алелів, властивих геному Т Авротіки, за мікросателітними локусами, специфічними до хромосоми 5А пшениці.Item Синузія весняних ефемероїдів бритавського лісу (Вінницька область, Україна)(2016) Польовий, Є.; Давидов, Д.Описано склад синузій весняних ефемероїдів Бритавського лісу, що представлений 15 видами. В досліджуваних фітоценозах досить поширені Corydalis marschalliana та Allium ursinum. Серед синузій були виявлені як широкопоширені, так і червонокнижні (Allium ursinum, Galanthus nivalis, Tulipa quercetorum) та регіонально рідкісні види (Corydalis marschalliana).